Главная | Обратная связь

Створення підприємства

Термін "створення" — це правове поняття господарського права, яке включає врегульовані правом умови фактичного ви-

¹ ЗП УРСР. - 1991. - № 11. - Ст. 114.

-69-

никнення та легітимації підприємства в статусі правового госпо­дарюючого суб'єкта, суб'єкта права.

Виходячи з того, що в економіці України створюються і фун­кціонують підприємства різних організаційно-правових форм, господарське законодавство визначає загальні і спеціальні умови їх створення. Загальні умови поширюються на всі форми підпри­ємств. Вони визначені законами України "Про підприємства в Україні" (ст. 5), "Про підприємництво" (ст. 6) та Цивільним ко­дексом, який регулює загальні умови створення юридичної осо­би, в тому числі й підприємства. Спеціальні умови створення підприємств визначені законами про їх окремі види.

Як правове поняття створення включає визначення засновни­ків, їх засновницької компетенції, порядку діяльності щодо ство­рення підприємства. Засновником є особа, яка має право створи­ти у встановленому порядку підприємство (організацію) як юри­дичну особу. За законами України "Про власність" (статті 6 і 33) і "Про підприємства в Україні" (ст. 5) таким правом наділені без­посередньо власники засобів виробництва та іншого майна і уповноважені власником (власниками) органи, тобто фізичні і юридичні особи, що мають засновницьку право- і дієздатність. Отже, тут діє загальний принцип, згідно з яким засновниками (співзасновниками) можуть бути "фізичні і юридичні особи, крім випадків, передбачених законодавчими актами України".

Уповноважені органи, що можуть бути засновниками підпри­ємств, визначає власник. Щодо підприємств загальнодержавної власності — це підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади:

міністерства, державні комітети, інші центральні відомства. Вони приймають рішення про створення підприємств державної власності, затверджують статути і контролюють їх додержання, укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, контролюють ефективність використання закріпленого за під­приємствами майна, його збереження (Декрет Кабінету Мініст­рів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1993 р.)¹. Це загальне правило. У деяких випадках (наприклад, щодо підприємств будівельного комплек­су) зазначені функції і повноваження Кабінет Міністрів України делегує господарським об'єднанням: корпораціям, концернам тощо. Щодо підприємств комунальної власності уповноважени­ми органами із засновницькими правами є сільські, селищні та

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 7. - Ст. 52.

-70-

міські ради (п. ЗО ст. 26 Закону України "Про місцеве самовря­дування в Україні" від 21 травня 1997 р.)¹, а також місцеві дер­жавні адміністрації (п. 1 ст. 19 Закону України "Про місцеві дер­жавні адміністрації" від 9 квітня 1999 р.²). Засновники реалізу­ють засновницькі права шляхом:

обрання організаційної форми підприємства; визначення ці­лей і предмета його діяльності;

прийняття рішення про його створення; затвердження у вста­новленому порядку статуту;

передачі безоплатно на баланс підприємства основних фондів та оборотних коштів;

формування органів управління, визначення у статуті меж їх­ніх повноважень тощо.

Створення підприємства в юридичному розумінні — це за­твердження та одержання передбачених законом документів: рі­шення власника (власників) або уповноваженого органу про створення підприємства, статуту (якщо цього вимагає організа­ційна форма), свідоцтва про державну реєстрацію. За необхіднос­ті для новостворюваного підприємства земельної ділянки сюди входять також документи на землекористування (землеволодін­ня), визначені земельним законодавством України.

Дозвіл на користування створюваним підприємством земель­ною ділянкою, а також іншими природними ресурсами видається за рішенням місцевої ради за місцезнаходженням підприємства в порядку, встановленому Земельним кодексом України (статті 19, 21, 23, 32, 34 та ін.). Відмова в наданні земельної ділянки може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Господарське законодавство регулює також способи створен­ня підприємств. Так, підприємство може бути створене згідно з рішенням одного чи кількох власників або уповноваженого ним органу.

Підприємство може створюватися внаслідок примусового по­ділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного зако­нодавства України. Примусовий поділ підприємства здійснюєть­ся згідно з рішенням Антимонопольного комітету України, його територіальних управлінь. Рішення про поділ підприємства-мо-нополіста є обов'язковим для власника (власників) або уповно­важеного органу. Рішення про примусовий поділ визначає строк створення нових підприємств, який не може бути менше шести

МІСЯЦІВ.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170. Голос України. — 1999. — 12 травня.

-71-

Підприємство може створюватися шляхом реорганізації дію­чого підприємства, тобто в результаті виділення із складу діючо­го підприємства одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їхніх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Аналогічно може створюватися підприємство на базі структурної одиниці діючого об'єднання. Що­до таких підприємств діє правило про збереження за ними взаєм­них зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Підприємства мають право створювати на території України та за її межами суб'єкти господарського права без прав юридич­ної особи — свої відокремлені підрозділи: філії, представництва, відділення тощо з правом відкриття поточних та інших рахунків. Відокремлені підрозділи діють на підставі положень про них, які затверджуються підприємством. Відкриття зазначених підрозді­лів не потребує їхньої реєстрації. Підприємство лише повідомляє про це реєстраційний орган шляхом внесення додаткової інфор­мації до своєї реєстраційної картки.

Аналогічно створюються дочірні підприємства. За законодав­ством України, правом створювати дочірні підприємства наділені господарські товариства (ст. 9 Закону України "Про господарські товариства"). Дочірні підприємства мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації підприємств.