Главная | Обратная связь

Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фі­зичні та юридичні особи, які згідно зі ст. 2 Закону України "Про підприємництво" та іншими законодавчими актами можуть бути ^сУбєктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств, то їх коло визначено статтями 3 і 26 Закону України

е»

-83-

"Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально встановлює; функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб віда учасників. 7

Засновниками є особи, які виконують передбачені законом діЬ щодо заснування товариства. Основна особливість їхнього право-; вого статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як* перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами) за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства.

Учасники — це особи, які виконують обов'язки підписчиківс на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акт, ціонерним товариством.

Громадяни України можуть бути засновниками та учасника-їі ми акціонерних товариств згідно з правилом "крім випадків, пе­редбачених законодавчими актами України", тобто якщо вони н мають обмежень підприємницької правосуб'єктності згідно з ст. 2 Закону України "Про підприємництво", ст. 16 Закону Ук-| раїни "Про державну службу" та ін. ,

Відповідно до зазначеного правила засновниками та учасни? ками акціонерних товариств можуть бути особи без громадян^ ства; стосовно іноземних громадян діє Закон України "Про реЯ жим іноземного інвестування" та інше законодавство про інозе»

ні інвестиції.

Недержавні юридичні особи можуть бути засновниками ак­ціонерних товариств практично без обмежень, якщо їхніми ста-тутами (положеннями) не встановлено заборони займатися під­приємницькою діяльністю. І

Державні юридичні особи (установи, організації) можуть буї ти засновниками й учасниками акціонерних товариств за прині ципом "кому дозволено" ("дозвільний принцип"). Засновникаи акціонерних товариств, по-перше, дозволено бути підвідомчі Кабінету Міністрів України міністерствам, державним комітета іншим центральним органам державної виконавчої влади, я», уповноважені управляти майном загальнодержавної власності*! По-друге, це обласні державні адміністрації, які можуть бути заі сновниками акціонерних товариств (з боку власника) на базі ко мунальної власності . По-третє, держателями акцій, які є держа ною власністю, визначено органи приватизації — Фонд держя ного майна України, його регіональні відділення та предст ництва.

¹ Указ Президента України "Про корпоратизацію підприємств" 15 червня 1993 р. // Урядовий кур'єр. — 1993. — 17 червня.

² Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президе України від 15 червня 1993 р. № 210 "Про корпоратизацію підприємств" і 13 грудня 1993 р. // Голос України. — 1993. — 15 грудня.

-84-

Державні підприємства відповідно до Декрету Кабінету Мі­ністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підпри­ємницької діяльності, створених з участю державних підпри­ємств" від 31 грудня 1992 р. безпосередньо не можуть бути за­сновниками акціонерних товариств (крім банків).

Іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками товариств нарівні з українськими юридичними особами (відповідно до законодавства про іноземні

інвестиції).

Створення акціонерного товариства покладається на заснов­ників, які мають у зв'язку з цим спеціальну засновницьку компе­тенцію (статті 26, ЗО, 31 і 35 Закону України "Про господарські товариства"). Процес створення акціонерного товариства — це ряд послідовних стадій, передбачених законом.

Перша стадія передбачає заснування фізичними та/або юри­дичними особами простого товариства для створення акціонер­ного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про сумісну ді­яльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укла­дають засновники товариства в письмовій формі. Змістом дого­вору є розподіл функцій сторін щодо заснування акціонерного товариства, тому в ньому обов'язково визначаються склад за­сновників, порядок і строки здійснення ними відповідних за­сновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного заснов­ника перед передплатниками на акції і третіми особами. У дого­ворі доцільно визначити кількість акцій, яку купує кожний за­сновник (відповідно до закону засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як 25 від­сотків статутного фонду строком не менш два роки). У цьому ра­зі відповідальність засновника визначається пропорційно кіль­кості його акцій. За зобов'язаннями, що виникають до реєстрації товариства, засновники відповідають солідарне, тобто незалежно від того, як їх відповідальність врегульована договором.

Другою стадією є реєстрація випуску цінних паперів (акцій) та інформації про їх емісію і опублікування засновниками акціо­нерного товариства (емітентами) відповідно до вимог чинного законодавства інформації про випуск акцій. Зміст та порядок ре­єстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондо-^го ринку. Зокрема, відповідно до Положення про порядок ре­єстрації випуску акцій підприємств та інформації про їх емісію, ^твердженого наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 вересня 1996 р. № 210 (в редакції від * лютого 1998 р.) в інформації мають бути зазначені: а) харак­теристика емітента; б) баланс, звіт про фінансові результати та їх

-85-

використання (для банків — звіт про прибутки та збитки); в) да­ні про членів виконавчого органу, голову ради (спостережної ра­ди) товариства, голову ревізійної комісії та головного бухгалтера; г) можливі фактори ризику в діловій діяльності емітента; д) опис ділової діяльності емітента; е) дані про емісію цінних паперів; є) перелік і результати попередніх емісій цінних паперів; ж) кількість акцій, що перебувають у власності членів виконав­чого органу та перелік осіб, частки яких у статутному фонді пе­ревищують 5%; з) відомості про реєстратора; й) відомості про де­позитарій цінних паперів; і) дані про відповідальних за інформа­цію про емісію цінних паперів осіб; ї) дані про юридичних осіб, які гарантують надходження коштів емітенту від розміщення акцій (у разі наявності такої гарантії); й) відомості про будь-які обмеження щодо прав володіння цінними паперами.

Певні особливості має ця стадія у разі створення відкритих акціонерних товариств у процесі корпоратизації та приватизації, що відображено в Положенні про порядок реєстрації випуску ак­цій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації, затвердже­ному рішенням ДКЦПФР від 14 квітня 2000 р. № 39. Відповідно до п. 2 цього Положення при випуску акцій у зв'язку зі створен­ням відкритого акціонерного товариства із державних підпри­ємств у процесі приватизації та корпоратизації відкритий продаж акцій не здійснюється, інформація про випуск акцій обов'язковій реєстрації та публікації не підлягає (проте ДКЦПФР здійснює реєстрацію першого випуску таких відкритих акціонерних това­риств).

Порядок реєстрації випуску акцій закритими акціонерними товариствами регулює Положення про порядок реєстрації випус­ку акцій закритими акціонерними товариствами, затверджене рі­шенням ДКЦПФР від 12 лютого 1998 р. № 41.

Третьою стадією е відкрита підписка на акції, яку органі­зують засновники. Ця стадія передбачає здійснення ряду юри­дичних дій, зміст яких визначено ст. ЗО Закону України "Про господарські товариства", статтями 6 і 7 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати

6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на раху­нок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зо­бов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення зазначеного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незаснова-

-86-

ним. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ни­ми суми або інше майно не пізніше як через ЗО днів. За невико­нання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відпові­дальність.

У разі якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку.

Якщо товариство закрите, акції розповсюджуються між за­сновниками.

Четвертою стадією є установчі збори, що їх повинні провес­ти засновники не пізніше двох місяців з моменту закінчення під­писки на акції. Пропуск строку може призвести до нестворення товариства, і особа, яка підписалася на акції, має право після цього строку вимагати повернення сплаченої нею частини вар­тості акцій.

Установчі збори — це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Та­кими визнаються збори за участю осіб, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Якщо через від­сутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні збори, але знову ж таки для засну­вання товариства, і на них має бути кворум. Якщо і при повтор­ному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

Правомочні установчі збори здійснюють юридичні акти щодо створення товариства шляхом голосування за принципом: "одна акція — один голос". Це такі дії, як прийняття рішення про ство­рення акціонерного товариства; затвердження статуту товарист­ва; обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчого (правління) та контролюючого (ревізійна комісія) органів; прийняття рішення про створення дочірніх підприємств, філій, представництв. Рішення з цих питань, а також щодо на­дання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства мають бути прийняті кваліфікованою (3/4) більшістю голосів. Установчі збори вирішують також інші, пов'язані із засновни­цтвом питання: приймають або відхиляють пропозицію про під­писку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголо­шено підписку; зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся не­обхідна сума, вказана в повідомленні; затверджують оцінки вкла­дів у натуральній формі; вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства тощо. Інші питання компетенції установчих зборів визначають установчі документи.

-87-

П'ятою стадією заснування є державна реєстрація акціонер­ного товариства, яка здійснюється за процедурою, встановленою для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.