Главная | Обратная связь

Поняття господарського об'єднання. Законодавство про господарські об'єднання

Для того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конку­ренції, підприємства прагнуть об'єднуватись у промислові, про­мислово-фінансові та інші групи. Закон України "Про підприєм­ства в Україні" (ст. 3) надає підприємствам право об'єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом, якщо це не суперечить антимонопольному законо­давству України.

Такі групи підприємств у теорії господарського права визна­чаються як господарські об'єднання, які слід відрізняти від гос­подарських товариств, що є підприємствами, а не об'єднаннями. Наведене визначення з юридичної точки зору означає, що госпо­дарське об'єднання — це один з видів суб'єктів господарського права. Підприємства, які ввійшли до об'єднання, є його членами або його учасниками (ст. З Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 27 Закону України "Про власність").

Як суб'єкт права об'єднання має свої економічні, організацій­ні та юридичні ознаки, які відрізняють його від підприємства.

По-перше, підприємства консолідуються у групи — об'єднан­ня на основі певних матеріальних (економічних) інтересів (спільність інтересів). Закон України "Про підприємства в Україні" визначає їх відкритим переліком. Це об'єднання вироб­ничої, науково-технічної, комерційної діяльності членів об'єднан­ня, централізація управлінських, координаційних функцій тощо.

Матеріальні інтереси як основу об'єднання визначають за­сновники у договорі або статуті як мету, завдання та функції об'єднання. Договір укладають між собою підприємства — за­сновники об'єднання. Статут затверджують власники майна об'єднання. Єдність матеріальних інтересів членів як основа об'єднання — це його економічна ознака.

-112-

По-друге, об'єднання як суб'єкт господарського права має майно, юридичне відокремлене від майна членів об'єднання. Майном об'єднання є: а) основні фонди і оборотні кошти, пере­дані членами об'єднання на його баланс згідно з договором чи статутом; б) майно, набуте об'єднанням у результаті госпо­дарської діяльності; в) майно створених об'єднанням підпри­ємств.

Майно такого суб'єкта є колективною власністю. Майно чле­нів об'єднання не входить до складу майна об'єднання. З ураху­ванням цього розмежовується відповідальність об'єднання і його членів як суб'єктів права: об'єднання не відповідає за зобов'язан­нями своїх членів, а останні не відповідають за зобов'язаннями об'єднання і один одного. Договором (статутом, положенням) можуть бути передбачені винятки з цього правила. Після припи­нення діяльності об'єднання майно, що залишилося після задово­лення вимог кредиторів, розподіляється між його колишніми членами. Порядок розподілу (як правило, відповідно до частко­вої участі) встановлюється договором або статутом. Цю ознаку об'єднання можна вважати економіко-юридичною ознакою.

Третьою ознакою об'єднання є централізація в руках об'єд­нання як суб'єкта права функцій і повноважень його членів. Це організаційно-правова ознака. Склад функцій, які централізує об'єднання, визначають його засновники у договорі або статуті. Це можуть бути виробничо-господарські, науково-технічні, ко­мерційні, правозастосовні (захисні) та інші функції. Юридичним вираженням їх централізації є делегування членами об'єднанню у відповідних частинах повноважень, передбачених Законом України "Про підприємства в Україні", з метою централізованого керівництва їхньою діяльністю з боку органів об'єднання. Право­вою формою делегування є договір або статут об'єднання.

Четвертою ознакою об'єднання є особлива (складна) право-суб'єктність. її особливість обумовлена організаційною структу­рою об'єднання. Членами об'єднання можуть бути лише підпри­ємства (організації) — юридичні особи, кожне з яких при вхо­дженні до об'єднання зберігає права юридичної особи і діє на основі Закону України "Про підприємства в Україні". Цим об'єд­нання відрізняється від підприємства, яке не має у своєму складі інших юридичних осіб. Тобто підприємства як члени об'єднання залишаються самостійними суб'єктами господарського права. Ра­зом з тим об'єднання підприємств також є самостійним суб'єк­том права. Об'єднання створюється і реєструється як суб'єкт права; діє на основі договору або статуту; володіє майном, яке юридичне відокремлене від майна членів об'єднання; має само­стійний (власний) і зведений (спільний для членів) баланси, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю

8- 1-3755

-113-

назвою, і є юридичною особою. Реєстрація об'єднання як суб'єк­та права здійснюється у тому самому порядку, який встановлено для підприємств.

Отже, з точки зору правосуб'єктності об'єднання являє собою сукупність самостійних суб'єктів права, спільні майнові права та інтереси яких реалізує об'єднання. У теорії господарського права такі організаційні структури визначаються як господарські систе­ми, у теорії цивільного та адміністративного права — як складні юридичні особи.

Таким чином, господарське об'єднання є складною господар­ською організацією, яка створена на основі поєднання матеріаль­них інтересів підприємств-учасників, діє на підставі установчого договору або статуту і реєструється як юридична особа.

У господарському законодавстві немає окремого спеціального нормативного акта, який би містив норми про господарські об'єд­нання. Загальними для всіх видів об'єднань актами є, по-перше, Закон України "Про підприємства в Україні" (ст. 3), який визна­чає види господарських об'єднань, основи і порядок їх створення та реєстрації, ознаки об'єднання як суб'єкта права, правове становище підприємств — членів об'єднання; по-друге, Закон України "Про власність", яким визначено господарське об'єднан­ня як суб'єкт права колективної власності (ст. 20), підстави ви­никнення цього права (ст. 21), об'єкти права власності господар­ського об'єднання (ст. 27); по-третє, декрети і постанови Кабіне­ту Міністрів, якими створено господарські об'єднання в окремих галузях народного господарства (зв'язку, вугільної промислово­сті, транспорту і дорожнього господарства тощо), а також догово­ри, статути та положення про окремі об'єднання (тобто локальні нормативні акти, укладені або затверджені засновниками і влас­никами майна об'єднань).

Оскільки, як зазначалося вище, створення господарських об'­єднань не може суперечити законодавству про захист економіч­ної конкуренції, законодавство про господарські об'єднання узго­джується з відповідними статтями Закону України "Про захист економічної конкуренції".