Здавалка
Главная | Обратная связь

Правовий статус промислово-фінансових груп



Специфічним видом господарських об'єднань є промислово-фінансові групи (ПФГ). Відповідно до п. 7 ст. З Закону України "Про підприємства в Україні" порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулює спеціальне законодавство.

Чільне місце серед актів цього законодавства посідають Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 лис­топада 1995 р.1 та Положення про створення (реєстрацію), реор­ганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвердже­не постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 7812.

Згідно із зазначеним Законом промислово-фінансова група являє собою об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм влас­ності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програ­ми відповідно до міждержавних договорів, а також виробництва кінцевої продукції.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учас­ники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із зако­нодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до

1 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 23. — Сг. 88.

2 ЗП України. - 1996. - №5. - Ст. 398.

-119-

складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає бан­ківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов'язковою є наявність банків­ської установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, бан­ки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких вони:

— приймають протокольне рішення про намір створити ПФГ;

— приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у ви­робництві кінцевої продукції ПФГ;

— розробляють та затверджують техніко-економічний проект обгрунтування створення ПФГ;

— розробляють проекти двосторонніх угод про поставки про­міжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);

— визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керів­никами всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми пе­чатками.

Генеральна угода включає: назву ПФГ; перелік затверджених у встановленому порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення головного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ; кандида­туру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок звіль­нення з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продук­ції ПФГ; термін дії угоди; взаємні зобов'язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень; порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціатори її створення.

Уповноважена особа подає Генеральну угоду та техніко-еко-номічне обгрунтування створення ПФГ відповідному галузевому міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно поданих документів.

Для визначення можливості монополізації ринків у результа­ті створення ПФГ і складання відповідних висновків Антимоно-польний комітет відповідно до встановлених законодавством повноважень може запитати також інші документи, перелік і по­рядок розгляду яких визначається Комітетом.

-120-

Уповноважена особа подає на ім'я Прем'єр-міністра України такі документи:

— доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;

— Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;

— техніко-економічний проект обгрунтування створення ПФГ;

— висновки відповідного галузевого міністерства чи відом­ства, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонополь-ного комітету про доцільність створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обгрунтування та Генеральної угоди;

— документ про перерахування до державного бюджету дер­жавного мита. Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умов розрахункового обсягу реаліза­ції кінцевої продукції ПФГ, еквівалентній сумі в 100 млн. дола­рів СІЛА за рік, починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою постановою Кабіне­ту Міністрів України у разі створення ПФГ для виробництва но-воосвоюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим цик­лом виробництва.

Кабінет Міністрів України в місячний термін приймає рішен­ня про створення ПФГ або відмову в її створенні.

Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення приймаєть­ся у двомісячний термін.

Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі по­станови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ та за­твердженої Генеральної угоди про сумісну діяльність у двотиж­невий термін. Після реєстрації ПФГ видається свідоцтво вста­новленого зразка.

Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України:

— у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності;

— через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, перед­бачених ст. 6 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні";

— з ініціативи учасників ПФГ.

Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Кабінету Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для виключення ПФГ з Реєстру промислово-фінансо-вих груп України.

-121-

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Назвіть основні ознаки господарського об'єднання, за якими во­но відрізняється від підприємства.

2. Дайте визначення поняття господарського об'єднання.

3. Якими основними нормативними актами визначається правове становище об'єднань?

4. Назвіть основні види господарських об'єднань.

5. Які об'єднання називаються договірними?

6. Чим договірні об'єднання відрізняються від статутних?

7. Які види статутних об'єднань ви знаєте?

8. У чому полягає особливість правового становища консорціуму?

9. Які основні функції виконує господарське об'єднання?

10. Назвіть основні функції управлінського характеру, що їх виконує об'єднання стосовно підприємств.

11. Ким і в якому порядку створюються промислово-фінансові групи в Україні?

12. В якому порядку здійснюється реєстрація промислово-фінансо­вих груп?

Розділ IX

Правове регулювання відносин власності в економіці України







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.