Главная | Обратная связь

Форма господарського договору

Щодо господарського договору діє загальне правило, за яким він має бути укладений у письмовій формі. Це правило встанов­лено ст. 44 Цивільного кодексу, яка називається "Письмові уго­ди". Закон вимагає, щоб господарські договори укладалися пи­сьмово і були підписані уповноваженими особами.

Разом з тим ст. 154 Цивільного кодексу дає змогу сторонам обирати певну письмову форму господарського договору. Зокре­ма, такі господарські договори, як договір поставки, міни, купів-лі-продажу, можуть укладатися у формі одного письмового доку­мента, що його підписують сторони. Це так звана повна письмова форма. Крім того, договірні відносини між сторонами можуть бу­ти встановлені у так званій скороченій письмовій формі — шля­хом обміну листами, телетайпограмами, радіограмами, телегра­мами і т. ін. Письмовою формою договору поставки визнається також замовлення покупця, прийняте до виконання. Мається на увазі, що поставка продукції, яка не розподіляється у централізо­ваному порядку, здійснюється безпосередньо на замовлення по­купців, які не відхилені постачальниками протягом 20 днів після їх одержання, якщо в зазначених замовленнях є дані щодо кіль­кості, розгорнутої номенклатури, якості продукції, строків по­ставки, ціни, інших необхідних для здійснення поставки даних.

Стосовно окремих видів договірних господарських відносин Договірна документація є типовою (Типовий договір на поста­чання природного газу, Типовий договір на транспортування природного газу, Типовий договір оренди державного майна тощо).

-155-

При укладанні ряду господарських договорів застосовують не довільні, а уніфіковані (стандартні) форми договірних докумен­тів, щодо яких діють спеціальні правила їх складання і які мають точно визначені офіційні назви. Зокрема, це стосується форми договорів перевезення вантажів.

Так, згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформле­ним відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажів і на­даним залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на пере­везення вантажу, яка укладається між відправником та залізни­цею на користь третьої сторони — одержувача. Накладна одно­часно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за переве­зення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху переве­зення до станції призначення.

Виконання повітряних перевезень вантажу здійснюється на підставі договору повітряного перевезення. Форми документів, які посвідчують цей договір, та правила їх застосування затвер­джує Міністерство транспорту України.

Аналогічно регулюють форму договору перевезення вантажів інші транспортні статути і кодекси.

На автомобільному транспорті формою договору є товарно-транспортна накладна, на внутрішньому водному — накладна. На морському транспорті накладною оформляють малокаботажні перевезення вантажів. Для інших договорів морських перевезень вантажів застосовують такі форми, як рейсовий чартер і.коноса­мент (ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства).

Недодержання встановленої законом форми господарського договору не тягне за собою його недійсності, якщо інше не перед­бачено законодавством. Зокрема, недійсними внаслідок недодер­жання простої письмової форми є угоди про неустойку і поруку (статті 180 і 191 ЦК), заставу (ст. 13 Закону України "Про за­ставу").

*--,