Главная | Обратная связь

Функції відповідальності

Функції господарсько-правової відповідальності визначають­ся як сукупність дій щодо застосування до правопорушника у сфері господарювання передбачених законом чи договором санк­цій, а також правових наслідків такого застосування. Види і зміст функцій господарсько-правової відповідальності в теорії госпо­дарського права визначаються по-різному. Узагальнено є підста­ви виділити п'ять основних функцій.

Стимулююча функція. Господарсько-правова відповідаль­ність, яка полягає у застосуванні до правопорушника економіч­них (майнових) санкцій, передбачає спонукання (негативне сти-

-162-

г

мулювання) його і до припинення правопорушення, і до реаль­ного виконання зобов'язання. Стимулювання це є негативним у тому розумінні, що особа, яка вчинила господарське правопору­шення, несе певні майнові витрати внаслідок застосування до неї економічних санкцій. Стимулююча функція властива практично всім видам санкцій, передбачених або санкціонованих нормами господарського права. Вона має на меті, насамперед, задовольни­ти економічний інтерес потерпілого суб'єкта шляхом стимулю­вання (економічного, майнового) правопорушника до правомір­них дій. Є тут і суспільний інтерес. Реальне виконання господар­ських зобов'язань підприємствами та організаціями означає нор­мальне задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах.

Штрафна функція. Відповідальність суб'єктів господарських правовідносин є однією з форм юридичної відповідальності. Як така, вона зумовлюється протиправною поведінкою (господар­ським правопорушенням, невиконанням або неналежним вико­нанням зобов'язань) правопорушника. У цьому розумінні госпо­дарсько-правова відповідальність є ретроспективною, тобто реак­цією на вже вчинені протиправні дії (бездіяльність) у вигляді саме відповідальності як покарання правопорушника економіч­ними санкціями. Загалом штрафна функція покладена на такі види господарсько-правових санкцій, як неустойка, штраф, пеня (так звані штрафні санкції).

Функція попередження правопорушень. Суть цієї функції по­лягає в тому, що внаслідок застосування відповідальності не ли­ше усувається факт господарського правопорушення, а й застосо­вуються (арбітражним судом, судом) правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов. Як попереджувальний засіб господарсько-правова відповідальність найефективніша в тих ви­падках, коли має місце матеріально-правовий зв'язок відпові­дальності господарюючого суб'єкта з матеріальною відповідаль­ністю його працівників, передбаченою трудовим правом. Відшко­дування господарюючим суб'єктом збитків, сплата неустойки (штрафу, пені) — це так звані невиробничі витрати, які відно­сяться на прибуток підприємств та організацій. Отже, від недоб­росовісних (неправомірних) дій окремих осіб майнові втрати не­суть трудові колективи. Звідси цілком справедливою є необхід­ність персоніфікації матеріальної відповідальності господарюю­чих суб'єктів, застосування майнових заходів згідно з нормами трудового права до працівників, винних у застосуванні санкцій до господарюючого суб'єкта.

Компенсаційна функція. Сутність компенсаційної (відновної) функції господарсько-правової відповідальності полягає у від­новленні порушеного правопорушенням майнового стану потер-

ІІ*

-163-

пілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягуваних з порушника.

Сторона-кредитор у договірних та інших зобов'язаннях завж­ди ризикує своїм майновим становищем внаслідок порушення зобов'язання боржником. Тому правові системи цивілізованих країн відпрацювали і мають у своєму арсеналі засоби правового захисту, які є у потерпілої сторони зобов'язання. Ці засоби грун­туються на так званому праві справедливості і застосовуються або безпосередньо потерпілою стороною, або правозастосовним органом. Найбільш юридичне універсальним і дієвим засобом правового захисту потерпілої сторони зобов'язання, яке застосо­вується традиційно "за правом справедливості", є відшкодування (компенсація) збитків. Сутність його полягає в тому, що кожне порушення договору чи іншого зобов'язання дає потерпілій сто­роні право на відшкодування збитків, яких вона зазнала. Так, ст. 203 Цивільного кодексу називається "Обов'язок боржника відшкодувати збитки". Термін "відшкодувати" якраз і вказує на те, що дана форма відповідальності виконує компенсаційну (від­шкодувальну) функцію.

Таку саму функцію законодавець покладає і на так звану за­лікову неустойку. Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено неустойку (штраф, пеню), то збитки відшкодову­ються у частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).

Інформаційна (сигналізаційна) функція. Факт пред'явлення претензії, позову, стягнення збитків чи неустойки — це юридична інформація про неблагополучний стан, наявні хиби у господар­ській діяльності суб'єкта. Разом з тим це й інформація про необ­хідність вжиття відповідних заходів щодо поліпшення справ, на­ведення порядку на підприємстві, в організації.