Главная | Обратная связь

Підстави відповідальності

Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність грунтується на певних правових підста­вах. Це, по-перше, нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин. Другою правовою підставою є господарська правосуб'єктність правопорушника (боржника) і потерпілого (кредитора). Сторо­нами правовідносин щодо застосування відповідальності цього виду можуть бути підприємства, установи, організації, інші юри­дичні особи незалежно від форми власності майна, організацій­но-правових форм, тобто особи, які мають право звертатися до арбітражного суду за захистом своїх порушених або оспорюва­них прав та охоронюваних законом інтересів. Третя підстава на­зивається юридико-фактичною. Це протиправні дії або бездіяль­ність особи — господарського правопорушника, що порушують права і законні інтереси потерпілої особи (кредитора) чи заважа­ють їх реалізації.

-170-

Ця підстава складається з чотирьох елементів, які в теорії права називаються умовами господарсько-правової відповідаль­ності:

— факт господарського порушення, тобто порушення норми закону, умови договору, державного контракту тощо, внаслідок чого завдаються збитки або інша шкода майновим правам та ін­тересам потерпілого (кредитора);

— протиправність поведінки господарського порушника. Така умова визначається у господарському праві в широкому розумін­ні. Це може бути як дія, так і бездіяльність, що порушують пра­вову норму, планове завдання, умови договору і т. ін.;

— причинний зв'язок між протиправною поведінкою поруш­ника і завданими потерпілому збитками. Йдеться про так званий причинно-необхідний зв'язок, коли протиправна дія чи бездіяль­ність є об'єктивною причиною такого наслідку, як збитки або ін­ша шкода, завдані потерпілому (кредиторові). Цей зв'язок необ­хідно доводити відповідними доказами;

— вина господарського правопорушника. Це негативне суб'єк­тивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілого.

Вина у господарській і юрисдикційній практиці — це існуван­ня двох обставин, які дають підстави для застосування відпові­дальності: наявність у особи-правопорушника реальних можли­востей для належного виконання;

невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення пра­вопорушення, запобігання збиткам (шкоді) потерпілого. Формою вини може бути як умисел, так і необережність правопорушника. У такому разі діє принцип презумпції вини, тобто "відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання" (ст. 209 ЦК). Вина обох сторін підлягає взаємному заліку. Якщо невико­нання або неналежне виконання зобов'язання виникло з вини обох сторін, юрисдикційний орган (суд, арбітражний суд, третей­ський суд) відповідно зменшує розмір відповідальності боржни­ка. Це має місце і тоді, коли кредитор навмисно або з необереж­ності сприяв збільшенню розмірів збитків або не вжив заходів щодо їх зменшення (ст. 211 ЦК).

За наявності у невиконанні чи неналежному виконанні зо­бов'язання вини кредитора у формі умислу або необережності боржник звільняється від виконання зобов'язання. Інше може бути встановлено законом.

Вина є однією з умов відповідальності в деліктних зобов'язан­нях між суб'єктами. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини (ч. 2 ст. 440 ЦК).

-171-

Вина підприємства (господарюючого суб'єкта) — це вина його працівників. Отже, принцип відповідальності за вину вимагає визначення конкретних працівників, дія або бездіяльність яких спричинили невиконання зобов'язань чи заподіяння шкоди.

Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридич­но-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Для застосування майнової відповідальності у вигляді від­шкодування збитків потрібна наявність усіх чотирьох умов, тоді як для застосування неустойки (штрафу, пені) досить лише двох з них: факту господарського правопорушення та протиправності поведінки порушника.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Дайте визначення поняття господарського правопорушення.

2. Назвіть основні види договірних правопорушень.

3. Які ви знаєте види позадоговірних правопорушень?

4. Назвіть характерні ознаки господарсько-правової відповідальності.

5. Що таке стимулююча функція господарсько-правової відповідаль­ності?

6. Розкрийте зміст штрафної та попереджувальної функцій.

7. У чому полягає сутність компенсаційної функції?

8. Розкрийте зміст відшкодування збитків як одного з видів відпо­відальності.

9. Назвіть види штрафних санкцій та розкрийте їх особливості.

10. Що таке оперативно-господарські санкції?

11. За які види порушень застосовуються господарсько-адміністра­тивні штрафи?

12. В яких випадках застосовуються планово-госпрозрахункові санкції?

13. В чому полягає застосування господарсько-організаційних санкцій?

14. Назвіть умови годподарсько-правової відповідальності та роз­крийте їх зміст.

-172-

Розділ XII Правове регулювання банкрутства