Здавалка
Главная | Обратная связь

Провадження у справах про банкрутство



Провадження за цією категорією справ здійснюють органи правосуддя у господарських відносинах — арбітражні суди. Під­відомчість цих справ арбітражним судам встановлюють п. 1 ст. б Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з яким справи про бан­крутство підвідомчі арбітражним судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника, та ст. 6 Закону України "Про ар­бітражний суд". Провадження у справах про банкрутство регулю­ється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Арбітражним процесу­альним кодексом України, іншими законодавчими актами.

-182-

Провадження у справах про банкрутство можна поділити на кілька стадій:

— порушення провадження у справі;

— підготовче засідання арбітражного суду;

— виявлення кредиторів та інвесторів;

— попереднє засідання арбітражного суду;

— проведення зборів кредиторів і утворення комітету креди­торів;

— винесення ухвали про санацію;

— визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

— припинення провадження у справі про банкрутство. Розглянемо зазначені стадії детальніше.

На стадії порушення провадження у справі арбітражний суд розглядає заяву на предмет того, чи підлягає вона прийняттю, а справа — порушенню.

Заява про порушення справи про банкрутство подається у письмовій формі і повинна містити відомості, зазначені в ст. 7 Закону. Крім того, до заяви мають бути додані документи, пере­лік яких визначений ст. 7 Закону залежно від особи заявника (кредитор, боржник, орган державної податкової служби). Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до Закону.

Суддя арбітражного суду приймає заяву про порушення спра­ви про банкрутство, якщо її подано з додержанням встановлених вимог.

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону, суддя відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, виносячи при цьому від­повідну ухвалу, якщо:

— боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів під­приємницької діяльності;

— подано заяву про порушення справи про банкрутство лікві­дованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетво­рення) юридичної особи;

— стосовно боржника юридичної чи фізичної особи — суб'єк­та підприємницької діяльності вже порушено справу про бан­крутство;

— якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі становлять менше трьохсот міні­мальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено Цим Законом;

— вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою. Суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає зая-

ву про порушення справи про банкрутство і додані до неї докумен-

-183-

ти без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо є порушення, пе­редбачені п. 1 ст. 9 Закону. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Заява про порушення справи про банкрутство може бути від­кликана заявниками до опублікування в офіційному друковано­му органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення вимог.

При позитивному вирішенні питання щодо прийняття заяви суддя виносить ухвалу про порушення провадження у справі прд банкрутство. Ухвала має бути винесена не пізніше 5 днів з дня надходження заяви. В ухвалі вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном борж­ника, призначення розпорядника майна, дату проведення підго*' товчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на трид­цятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог креди-! торів.

Ухвала направляється сторонам та державному органові з пи­тань банкрутства. '''

Підготовче засідання арбітражного суду необхідне для:

оцінки поданих документів; ' -

заслуховування пояснення сторін;

розгляду обгрунтованості заперечень боржника;

призначення розпорядника майна, якщо при прийнятті; про порушення справи про банкрутство призначити його бу^ неможливо;

розгляду та вирішення інших питань, передбачених Закон

Щоб виявити всіх кредиторів та осіб, які виявили ба взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засц виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційна друкованих органів (газети Верховної Ради України То України" та газети Кабінету Міністрів України "Урядов кур'єр", друкованих видань відповідної обласної ради за міс знаходженням боржника) у 10-денний строк за його рахунок) лошення про порушення справи про банкрутство визнане змісту.

За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву ника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій, зон ма, мають бути визначені розмір вимог кредиторів, дата св ня розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, дата пс реднього засідання суду, дата скликання перших загальних ; рів кредиторів, дата засідання суду, на якому буде вине

-184-

валу Пр0 санацію боржника, чи про визнання його банкрутом, чи припинення провадження у справі (п. 11 ст. 11 Закону).

Арбітражний суд має право за клопотанням сторін або учас­ників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціа­тивою вживати заходів щодо забезпечення грошових вимог кре­диторів згідно з Арбітражним процесуальним кодексом України та п. 1 ст. 12 Закону, а також вводити мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Щоб забезпечити майнові інтереси кредиторів, арбітражний суд вводить процедуру розпорядження майном боржника і при­значає з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, розпорядника майна. Право­вий статус розпорядника майна визначений, зокрема, ст. 13 За­кону.

Виявлення кредиторів здійснюється шляхом подання ними у місячний строк з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство до арбітражного суду письмових заяв про грошові вимоги до боржника та документів, що їх підтвер­джують.

Інвестори (фізичні та юридичні особи, які виявлять бажання взяти участь у процедурі санації боржника) подають розпоряд­никові майна заяву про участь у санації боржника.

Попереднє засідання арбітражного суду проводиться не пізні­ше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, до яких, крім сторін, згідно із Законом належать арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державно­го майна України, державний орган з питань банкрутства, пред­ставник органу місцевого самоврядування, представник праців­ників боржника.

У попередньому засіданні арбітражний суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечен­ня боржника і які не були включені розпорядником майна до ре­єстру вимог кредиторів. За результатами розгляду арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до ре­єстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Протягом десяти днів після винесення ухвали за результата­ми попереднього засідання арбітражного суду розпорядник май-

-185-

на повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організує їх проведення. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішен­ня про:

вибори членів комітету кредиторів;

визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначен­ня його повноважень, дострокове припинення повноважень комі­тету кредиторів або окремих його членів; інші питання, передбачені Законом.

Обраний на час дії процедур банкрутства зборами кредиторів комітет кредиторів (у складі не більше семи осіб) приймає рі­шення про:

вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій до арбітражного суду щодо продовжен­ня або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

звернення до арбітражного суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідато­ра) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпо­рядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені Законом.

Арбітражний суд за клопотанням комітету кредиторів має право винести ухвалу про проведення санації боржника та при­значення керуючого санацією.

Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців, який може бути подовжений ще до шести місяців або скоро­чений.

З дня винесення ухвали про санацію:

припиняються повноваження керівника боржника, управлін­ня боржником переходить до керуючого санацією, якщо інше не передбачено Законом;

припиняються повноваження органів управління боржника — юридичної особи;

арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації.

Здійснення санації боржника організовує керуючий санацією, правовий статус якого визначено положеннями ст. 17 Закону. Зокрема, керуючий санацією в 3-місячний строк з дня прийняття

-186-

рішення про санацію має право відмовитися від виконання дого­ворів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

виконання договору завдає збитків боржникові порівняно з аналогічними договорами, що укладаються за таких самих умов;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостро­ковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологіч­ним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають від­новленню платоспроможності боржника.

Крім того, за заявою керуючого санацією арбітражний суд мо­же визнати недійсними угоди боржника, у тому числі укладені до прийняття судом рішення про санацію, у разі якщо:

• угода укладена боржником із заінтересованими особами та в результаті якої кредиторам завдані або можуть бути завдані збитки;

• угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців до прийняття рішення про сана­цію, надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'яза­на з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'яз­ку з його виходом зі складу учасників боржника.

Одним з основних обов'язків керуючого санацією є підготов­ка і подання комітету кредиторів для схвалення плану санації боржника. Якщо у майні підприємства-боржника частка держав­ної власності перевищує п'ятдесят відсотків, керуючий санацією зобов'язаний попередньо погодити план санації боржника з орга­ном, уповноваженим управляти державним майном.

План санації повинен містити:

• заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (пе­релік таких можливих заходів містить ч. 2 ст. 18 Закону);

• умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або част­ковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переве­дення боргу (частини боргу) на інвестора;

• строк та черговість виплати боржником або інвестором бор­гу кредиторам;

• умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення плато­спроможності боржника, яка вважається відновленою за відсут­ності ознак банкрутства, визначених Законом.

План санації розглядається комітетом кредиторів, який скли­кається керуючим санацією в чотирьохмісячний строк з дня ви­несення арбітражним судом ухвали про санацію, і вважається

-187-

схваленим, якщо за нього таке рішення було підтримано більшіс­тю голосів кредиторів — членів комітету кредиторів.

Комітет кредиторів може відхилити план санації і звернутися до арбітражного суду з клопотанням: а) про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або б) про звіль­нення керуючого санацією від виконання ним обов'язків і при­значення нового керуючого санацією.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про са­націю в арбітражний суд не буде поданий план санації боржника, арбітражний суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявно­сті підстав для дострокового припинення санації керуючий сана­цією зобов'язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт і по­відомити їх про час і місце проведення зборів.

За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

• про виконання плану санації, закінчення процедури санації та відновлення платоспроможності боржника;

• про звернення до арбітражного суду з клопотанням про до­строкове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та переходом до розрахунків з кре­диторами;

• про звернення до арбітражного суду з клопотанням про про­довження встановленого строку процедури санації;

• про звернення до арбітражного суду з клопотанням про ви­знання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

• про укладення мирової угоди.

Припинення провадження у справі про банкрутство. Відповід­но до ст. 40 Закону арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів під­приємницької діяльності;

2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або ре­організованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридич­ної особи;

3) у провадженні арбітражного суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом;

5) затверджено мирову угоду;

6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 Закону;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

-188-

8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушен­ня провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Про припинення провадження у справі про банкрутство вино­ситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.

Провадження у справах про банкрутство може бути припине­но у випадках, передбачених пунктами 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 40 Закону, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, перед­бачених пунктами 3, 4, 7 і 8, — лише до визнання боржника бан­крутом, а у випадку, передбаченому п. 6, — лише після визнання боржника банкрутом.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.