Здавалка
Главная | Обратная связь

Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції



Питанням відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції присвячений розділ VIII Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно зі ст. 50 Закону порушеннями законодавства про за­хист економічної конкуренції є:

1) антиконкурентні узгоджені дії;

2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого само­врядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Анти­монопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;

5) здійснення учасниками узгоджених дій — суб'єктами гос­подарювання дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону;

6) делегування повноважень органів влади чи органів місце­вого самоврядування у випадках, заборонених згідно із ст. 16 Закону;

7) вчинення дій, заборонених згідно із ст. 17 Закону;

8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із ч. 2 ст. 18, статтями 19 і 20 Закону;

9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із ч. 1 ст. 18 Закону;

10) недодержання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 Закону;

11) порушення положень погоджених з органами Антимоно­польного комітету України установчих документів суб'єкта гос­подарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це при­зводить до обмеження конкуренції;

12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність тако­го дозволу необхідна;

13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його те­риторіального відділення чи нормативно-правовими актами;

14) подання інформації у неповному обсязі Антимонопольно­му комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, го­ловою його територіального відділення чи нормативно-правови­ми актами;

15) подання недостовірної інформації Антимонопольному ко­мітету України, його територіальному відділенню;

-221-

16) створення перешкод працівникам Антимонопольного ко­мітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, до­кументи, предмети чи інші носії інформації;

17) надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єд­наннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контро­лю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про за­хист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких по­рушень;

18) обмеження у господарській діяльності суб'єкта господа­рювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольно­го комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конку­ренції;

19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішення про надан­ня дозволу на узгоджені дії, концентрацію;

20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі

ст. 21 Закону.

За порушення законодавства про захист економічної конку­ренції до суб'єктів господарювання застосовуються такі види

санкцій.

1. Штрафи відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладають органи Антимонопольного комітету на об'єднання, суб'єктів господарювання за такі пору­шення:

а) антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету або їх виконання не в повному обсязі — у розмірі до десяти відсотків доходу (вируч­ки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф. У разі наявності незаконно одержано­го прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного дохо­ду (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Якщо дохо­ду (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимоно­польного комітету України, голови його територіального відді­лення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян;

б) здійснення учасниками узгоджених дій — суб'єктами гос­подарювання дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону; обме­жувальну та дискримінаційну діяльність, заборонену згідно із

-222-

ч. 2 ст. 18, статтями 19 і 20 Закону; недодержання умов, передба­чених п. 2 ч. З ст. 22 Закону; порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих до­кументів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання відповідного дозволу органів Анти­монопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішен­ня про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію — у роз­мірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарюван­ня від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіаль­ного відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накла­дається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

в) обмежувальну діяльність, заборонену згідно із ч. 1 ст. 18 Закону; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його те­риторіального відділення чи нормативно-правовими актами; по­дання інформації у неповному обсязі Антимонопольному коміте­ту України, його територіальному відділенню у строки, встанов­лені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими акта­ми; подання недостовірної інформації Антимонопольному комі­тету України, його територіальному відділенню; створення пере­шкод працівникам Антимонопольного комітету України, його те­риторіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилу­ченні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального від­ділення із заявою про порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції — у розмірі до одного відсотка доходу (ви­ручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету Украї­ни, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-223-

\

і

Рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну ти­сячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймають виключно Антимонопольний комітет України, адміністративна колегія Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Відповідно до Закону України "Про захист від недобросовіс­ної конкуренції" вчинення господарюючими суб'єктами — юри­дичними особами та їх об'єднаннями дій, визначених цим зако­ном як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіаль­ними відділеннями штрафів у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господа­рюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі якщо обчислити виручку гос­подарюючого суб'єкта неможливо або виручки немає, зазначені штрафи накладаються у розмірі до п'яти тисяч неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, їх об'єднаннями та об'єднан­нями громадян, що не є господарюючими суб'єктами, тягне за со­бою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Примусовий поділ, як вид господарсько-організаційних санкцій за порушення законодавства про захист економічної кон­куренції, застосовується Антимонопольним комітетом у випад­ках, коли суб'єкт господарювання, що займає монопольне (домі­нуюче) становище на ринку, зловживає ним.

Примусовий поділ не застосовується у таких випадках:

• за неможливості організаційного або територіального від­окремлення підприємств, структурних підрозділів чи структур­них одиниць;

• за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, перевищує тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці).

Рішення органів Антимонопольного комітету України про примусовий поділ суб'єкта господарювання підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути меншим шести місяців.

3. Відшкодування шкоди. Особи, яким заподіяно шкоду внаслі­док порушення законодавства про захист економічної конкурен­ції, можуть звернутися до суду, арбітражного суду із заявою про її відшкодування.

-224-

Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18 і 19 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкурен­ції", відшкодовується особою, яка вчинила порушення, у подвій­ному розмірі завданої шкоди.

Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених Зако­ном України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як не­добросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позова­ми заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним зако­нодавством України.

4. Вилучення товарів. У разі встановлення факту неправомір­ного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упа­ковки або факту копіювання виробів заінтересовані особи мо­жуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення товарів з не­правомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця.

Порядок використання вилучених товарів визначає Кабінет Міністрів України.

Вилучення товарів із неправомірно використаним позначен­ням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання застосову­ється у разі, коли можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

Слід мати на увазі, що суб'єкта господарювання не можна притягнути до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності при­тягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушен­ня законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого пору­шення — з дня закінчення вчинення порушення.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушен­ня законодавства про захист економічної конкуренції, передбаче­ний пунктами 13—16 ст. 50 Закону України "Про захист еконо­мічної конкуренції", становить три роки з дня вчинення пору­шення, а в разі триваючого порушення — з дня закінчення вчи­нення порушення.

Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органа­ми Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

— 1-3755

-225-

І ! Тії







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.