Главная | Обратная связь

Державний нагляд за страховою діяльністю

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою додержання вимог законодавства України про страхуван­ня, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання непла­тоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальни­ків.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюють Міністерство фінансів України та його ор­гани на місцях, що діють відповідно до положення, затверджено­го Кабінетом Міністрів України.

Основними функціями Міністерства фінансів України є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (пере-страховиків);

2) видача ліцензій на проведення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо вико­нання їх страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

5) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена законом до компетенції Мініс­терства фінансів України;

¹ Див.: Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро: Затв. по­становою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1175 // Зібран­ня постанов Уряду України. — 1996. — № 18. — Ст. 510.

² Див.: Положення про Авіаційне страхове бюро та Положення про Мор­ське страхове бюро: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 561 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 17. — Ст. 625.

-349-

т

6) узагальнення практики страхової діяльності, розробка і по­дання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;

7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності.

Здійснюючи державний нагляд за страховою діяльністю, Мі­ністерство фінансів України має право:

1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, у тому числі банків та громадян, необхідну для ви­конання покладених на нього функцій;

2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують ви­конання договорів страхування, не частіше одного разу на рік, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

3) при виявленні порушень страховиками вимог законодав­ства України про страхову діяльність давати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежу­вати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених пору­шень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виклю­чення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спо­ри про відкликання ліцензії розглядає суд або арбітражний суд. Поновлення дії ліцензії після її відкликання здійснюється у по­рядку, передбаченому статтями 38 і 39 Закону України "Про страхування";

4) звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької ді­яльності у випадках, передбачених ст. 8 Закону України "Про підприємництво".

Як одну з форм державного регулювання страхової діяльності можна розглядати примусову санацію страховика, яку Міністер­ство фінансів України має право провести у випадках:

— невиконання страховиком зобов'язань перед страхувальни­ками протягом більше трьох місяців;

— недосягнення страховиком визначеного законодавством України розміру статутного фонду;

— інших випадках, визначених чинним законодавством України.

Примусова санація передбачає:

— проведення комплексної перевірки фінансово-господар­ської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудитор­ської перевірки;

-350-

— встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Мі­ністерства фінансів України;

— встановлення обов'язкового для виконання графіка здій­снення розрахунків із страхувальниками;

— прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію стра­ховика.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. На яких принципах розвивається страховий ринок України?

2. Що таке страхова діяльність?

3. Назвіть основні нормативно-правові акти, що регулюють страхо­ву діяльність.

4. Які положення повинні містити Правила страхування?

5. Охарактеризуйте правове становище страхових організацій.

6. В якому порядку здійснюється ліцензування страхової діяльності?

7. Назвіть відомі вам види об'єднань страховиків.

8. Назвіть основні функції Міністерства фінансів України щодо здій­снення державного нагляду за страховою діяльністю.

9. Якими правами наділено Міністерство фінансів при здійсненні державного нагляду за страховою діяльністю?

Розділ XXI

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні