Главная | Обратная связь

Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ

У юридичній літературі немає загальноприйнятого визначен­ня поняття підвідомчості господарських справ. Висловлені з цього приводу думки зводяться в основному до того, що під під­відомчістю розуміється компетенція певних органів або коло справ, віднесених до неї.

Інститут підвідомчості використовується для визначення ко­ла справ, віднесених до відання господарського суду. Для розме­жування справ, що належать до відання того чи іншого господар­ського суду, застосовується термін "підсудність справ".

Підвідомчість господарських справ розмежовується за двома

ознаками:

а) суб'єктною (залежно від суб'єктів спору);

б) предметною (залежно від предмета спору).

Загальне правило суб'єктної підвідомчості господарських справ полягає в тому, що господарські справи у спорах між юри­дичними особами, громадянами-підприємцями, державними та іншими органами підвідомчі арбітражному суду. Отже, господар­ські справи у спорах, де хоча б однією стороною є громадянин як фізична особа (не підприємець), розглядаються загальними су­дами.

Стосовно предметної підвідомчості, яка охоплює такі понят­тя, як предмет та характер спору, діє таке саме правило: госпо­дарські справи у спорах, що виникають між юридичними особа­ми, громадянами-підприємцями, державними та іншими органа­ми, підвідомчі господарському суду. Але з цього правила є два

винятки:

1) спори між організаціями, які випливають з договорів на пе« ревезення вантажу в прямому міжнародному залізничному і по-1 вітряному вантажному сполученні, розглядаються загальнішії

*>ч»тто»*тт- &*|

2) деякі категорії спорів віднесено до відання інших органів (вони розглядаються в адміністративному порядку). Це, зокрема:

спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спори про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін;

інші спори, вирішення яких віднесено законодавством Украї­ни та міждержавними договорами й угодами до відання інших органів.

Підвідомчість господарських справ господарському суду ви­значається, в першу чергу, Законами України "Про господарські суди" (ст. 1), "Про зовнішньоекономічну діяльність" (статті 38, 39) та "Про відновлення платоспроможності боржника або ви­знання його банкрутом" (ст. 5), а також Господарським процесу­альним кодексом України (статті 12—17, 123—125).

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК) господарським судам підвідомчі:

— справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні і ро­зірванні господарських договорів. В науці арбітражного процесу ці спори умовно іменуються переддоговірними;

— справи у спорах, що виникають при виконанні договорів.

Такі спори можуть виникати з приводу неналежного виконан­ня зобов'язань і стосуватися як виконання зобов'язання в натурі, так і застосування до порушника передбачених законом чи дого­вором майнових санкцій (штрафів та відшкодування збитків);

— справи у спорах, що виникають з інших підстав (наприк­лад, про відшкодування збитків, завданих підприємству в резуль­таті виконання вказівок державних чи інших органів тощо). Спо­ри, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, також умовно називаються майновими;

— справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві (наприклад, видання акту, що не від­повідає компетенції органу або вимогам законодавства, або ви­никнення у зв'язку з цим спірних питань — стаття 27 Закону "Про підприємства в Україні");

— справи про банкрутство. Відповідно до ст. 5 Закону Украї­ни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регу­люється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Особливості провадження у справах про банкрутство банків регулюються За­коном України "Про банки і банківську діяльність";

судами;

-370-

24*

-371-

— справи за заявами органів Антимонопольного комітету Ук­раїни з питань, віднесених законодавчими актами до їхньої ком­петенції.

Розмежування компетенції господарських судів щодо розгля­ду зазначених вище господарських справ, передусім, здійснюєть­ся за ознакою місцезнаходження сторін. За цим критерієм сфор­мовано правовий інститут територіальної підсудності, який вико­ристовується для розмежування компетенції між місцевими гос­подарськими судами.

Усі підвідомчі господарським судам справи розглядаються місцевими господарськими судами у першій інстанції за загаль­ними правилами територіальної підсудності:

справи у переддоговірних спорах та у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійсни­ти на користь іншої сторони певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо);

справи у майнових спорах та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів, що розглядаються за місцезнахо­дженням відповідача;

справи у спорах за участю кількох відповідачів, що розгляда­ються господарським судом за місцезнаходженням одного з від­повідачів на вибір позивача;

справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Із загального правила територіальної підсудності зроблено

три винятки:

а) віднесені до підсудності господарського суду справи у спо­рах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з від­повідачів є орган транспорту, розглядаються господарським су­дом за місцезнаходженням цього органу;

б) справи у спорах про право власності на майно або витре­бування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна;

в) справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи централь­ний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахун­кова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні. Київська і Севасто­польська державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським су­дом міста Києва.

-372-

Відповідно до ст. 124 ГПК господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо міс­цезнаходження відповідача на території України.

Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підпри­ємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12-17 ГПК.

Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо:

місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособле­ного підрозділу іноземного підприємства чи організації є терито­рія України;

іноземне підприємство чи організація має на території Украї­ни нерухоме майно, щодо якого виник спір.