Здавалка
Главная | Обратная связь

Умови праці і фактори їх формування



Поняття; фактори формування умов праці; характеристика виробничих факторів.

 

Умови праці в загальному розумінні являють собою сукупність чинників – сил зовнішнього середовища, які впливають на працездатність, здоров’я людини в процесі праці.

За ознакою залежності від місця та джерела виникнення всі чинники можна поділити на 2 групи:

1) які не залежать від особливостей виробництва – природні та соціально-економічні, котрі визначаються системою прийнятого в державі трудового законодавства;

2) які визначаються особливостями виробництва – виробничі (техніко-технологічні, фізичне навантаження, нервово-психічне навантаження, ергономічні, естетичні, санітарно-гігієнічні та інші) та соціально-психологічні.

До природних факторів належать географо-кліматичні, геологічні, біологічні. Ці фактори особливого значення бувають у сільському господарстві, будівництві, добувній промисловості, на транспорті тощо.

Соціально-економічні фактори визначають стан трудящих у суспільстві й відбиваються у Конституції України, у трудовому законодавстві, яке регламентує оплату праці, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, у сукупності соціальних благ та гарантій.

Виробничі фактори – найбільш поширена група факторів, які викликані особливостями даного виробництва та формують специфічні умови праці. Серед них виділяють:

-техніко-технологічні фактори, які визначаються особливостями техніки і технології, рівнем механізації й автоматизації, ступенем оснащення робочих місць тощо;

- фізичне навантаження у робочу зміну, яке містить у собі динамічне та статичне навантаження;

-нервово-психічне навантаження, яке визначається обсягом та характером отриманої інформації, інтенсивністю уваги, ступенем монотонності праці, темпом роботи тощо;

- ергономічні фактори, які визначаються ступенем пристосування конструкцій машин та обладнання до психофізіологічних та антропометричних характеристик виконавців, зручністю планування техніки, оснащення, органом управління та ін.;

- естетичні фактори, які визначаються архітектурними та художніми рішеннями інтересів, кольоровою гамою засобів праці та ін.

-соціально-гігієнічні фактори, до яких відноситься мікроклімат, шум, вібрація, освітленість, забрудненість повітря та ін.

Соціально-психологічні фактори визначаються складом та особливостями персоналу підприємства. Під їх впливом формується морально-психологічний клімат на підприємстві, який відбивається на рівні стабільності персоналу, характері взаємовідносин між групами працівників, дисципліні праці тощо.

Розглянемо більш детально деякі виробничі фактори.

До чинників зовнішнього виробничого середовища можна віднести:

- санітарно-гігієнічні (мікроклімат, шум, вібрація, ультразвук, освітлення, загазованість та інше);

- психофізіологічні (фізичне та нервово-психічне навантаження, монотонність, темп і ритм роботи, робоче положення);

- естетичні (кольорове оформлення, функціональна музика, спеціальний одяг та інше);

- соціально-психологічні (взаємовідносини у трудовому колективі).

Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціально-психологічні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат у колективі.

Кожний з вищенаведених чинників впливає на стан людини, її працездатність.

Перевищення нормованих рівнів кожного із санітарно-гігієнічних чинників є несприятливим для здоров’я та працездатності людини. Якщо ж водночас діють декілька несприятливих чинників зовнішнього середовища, то вони взаємно підсилюють шкідливий вплив кожного з них. Вивчення дії кожного з перелічених чинників має велике значення для управління ними.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.