 |
|
Складові інформатики, економічна інформатика.
Зміст
Лекція 1.Інформатика як єдність науки і технології. Складові інформатики. Подання і кодування економічної інформації 2
Лекція 2.Архітектура персональних комп’ютерів. Процесор, пам’ять. 8
Лекція 3.Операційні системи, їх призначення, характеристики та можливості. ОС Windows. Технології роботи з об’єктами. 14
Лекція 4.Основні поняття й терміни в комп'ютерних мережах і телекомунікаціях. Локальні та глобальні мережі. Топологія комп’ютерних мереж. Глобальна співдружність комп'ютерних мереж Internet 22
Лекція 5.Елементи вікна WORD. Збереження, пошук та завантаження тексту. Операції з абзацами та фрагментами тексту. 30
Лекція 6. Створення та редагування таблиць. Оформлення документу: межи колонтитули, стовпчики. Використання додатків WordArt, Equation, Editor Graph. 33
Лекція 7. Розпізнавання тексту та графіків за допомогою програми FineReader. Програми перекладу тексту Play Ruta та Promt 40
Лекція 8. Поняття електронні таблиці (ЕТ). Основні елементи ЕТ. Типи даних ЕТ. Введення та редагування даних в ЕТ. 55
Лекція 9. Обчислення в Excel. Робота з графіками та діаграми. 62
Лекція 10. Поняття бази даних. Визначення файлу даних: запис, структура запису, поле запису та його реквізити. Типи даних. СУБД Access: Створення та корегування таблиць. 70
Лекція 11.Створення форм і звітів в автоматичному режимі та режимі конструктора. 77
Створення простих та складних запитів в БД. Фільтрація даних. 82
Лекція 13. Специфічні особливості інформації, виникає в галузі економіки. Форми використання Комп’ютерної техніки. 90
Список рекомендованої літератури. 94
Лекція 1. Інформатика як єдність науки і технології. Складові інформатики. Подання і кодування економічної інформації
План заняття
1. Складові інформатики, економічна інформатика.
2. Поняття економічної інформації.
3. Вивчення обсягів економічної інформації.
4. Структурні одиниці економічної інформації.
5. Поняття класифікації та кодування економічної інформації.
Складові інформатики, економічна інформатика.
Інформатика- це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "Інформатика" походить від французького слова Informatique і утворене з двох слів: інформація та автоматика. Запроваджено цей термін у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов до вжитку термін "Computer Science" для позначення науки про перетворенняінформації, що грунтується на використанню обчислювальної техніки. Тепер ці терміни є синонімами. Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.
Предмет інформатики як науки складають:
♦ апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
♦ програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
♦ засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;
♦ засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами.
Засоби взаємодії в інформатиці прийнято називати інтерфейсом.Тому засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення інколи називають також програмно-апаратним інтерфейсом,а засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами - інтерфейсом користувача
Основною задачею інформатикияк науки є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами обчислювальної техніки. Мета систематизації полягає у тому, щоб підвищити, впровадити та розвинути передові, найбільш ефективні технології автоматизації етапів роботи з даними, а також методично забезпечити нові технологічні дослідження.
Інформатика - практична наука. ЇЇдосягнення повинні проходити перевірку на практиці і прийматися в тих випадках, коли вони відповідають критерію підвищення ефективності. У складі основної задачі сьогодні можна виділити такі основні напрямки інформатики для практичного застосування :
• архітектура обчислювальних систем (прийоми та методи побудови систем, призначених для автоматичної обробки даних);
• інтерфейси обчислювальних систем (прийоми та методи керування апаратним та програмним забезпеченням);
• програмування (прийоми, методи та засоби розробки комлексних задач);
Інформатика – це прикладна наука, яка озброює методами дослідження ті предметні галузі, що займаються вивченням конкретних матеріальних об`єктів чи природних процесів. Можна вважати, що інформатика виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову діяльність людини. Тобто зародження інформатики припадає на XVII століття, коли з`явилися перші механічні обчислювальні машини.
Подальший розвиток інформатики також визначався ступенем розвитку інженерно-технічних можливостей людства. Отже, інформатика розвивається паралельно з технікою зв`язку, технікою автоматичного регулювання й управління (механічною, електромеханічною, електронною), технікою запам`ятовування, зчитування і запису, реєстрації, перетворення, опрацювання й передачі інформації.
Перші ефективні результати застосування інформатики пов`язані з використанням ЕОМ для розрахунків з аеродинаміки, механіки, фізики. Із розвитком електронно-обчислювальної техніки інформатика почала застосовуватися в галузі економіки й управління виробництвом із метою пошуку оптимальних рішень.
Сучасна інформатика є результатом бурхливого розвитку науки й техніки за останні десятиліття, розвиваючись у двох напрямках: науковому і прикладному. Наукова інформатика вивчає структуру й загальні властивості наукової інформації, а також закономірності всіх процесів наукової комунікації. Прикладна інформатика займається: а) вивченням законів, методів і способів накопичення, обробки та передачі інформації за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів; б) різноманітними аспектами застосування і розробки ЕОМ, зокрема програмним забезпеченням ЕОМ, штучним інтелектом, архітектурою комп`ютерів та комп`ютерних мереж тощо.
Складовою частиною прикладної інформатики є економічна інформатика, яка займається питаннями збору, накопичення, опрацювання і передачі економічної інформації з використанням різноманітних технічних засобів.