Які функції серед наведених є визначальними під час формування системи природно-заповідного фонду в Україні?
1. наукова та виховна; 2. естетична та економічна; 3. суцільної охорони; 4. поліфункціональності та репрезентативності; 5. моніторингова та рекреаційна. 4. Виберіть серед наведених групу об’єктів природно-заповідного фонду, в яких передбачена охорона різнотравно-типчаково-ковилових степів: 1. карпатський біосферний заповідник, природні заповідники Горгани, Карадаг; 2. національні природні парки Гуцульщина, Ічнянський, Вижницький; 3. природні заповідники Михайлівська цілина, Провальський степ, Хомутовський степ; 5. Природно-заповідний фонд – це: 1. система територій і акваторій, що підлягають особливій охороні; 2. система територій і акваторій, що підлягають особливій охороні за Законом України Про природно-заповідний фонд України; 3. сукупність природних заповідників України; 4. світова мережа біосферних резерватів; 5. мережа заповідників і національних природних парків. 6. Заповідне урочище – це: 1. окрема категорія природно-заповідного фонду місцевого статусу; 2. окрема категорія природно-заповідного фонду державного статусу; 3. окрема категорія природно-заповідного фонду міжнародного статусу; 4. складова природного заповідника; 5. функціональна складова Національного природного парку. 7. Літопис природи – це: 1. державний документ щорічної звітності заповідника; 2. художній твір; 3. зведення фенологічних спостережень у мережі природно-заповідного фонду; 4. опис природних екосистем окремої країни; 5. опис природних екосистем окремої адміністративної області в Україні. 8. Державний кадастр природно-заповідного фонду – це: 1. оцінювання родючості земель територій природно-заповідного фонду; 2. оцінювання забруднення пестицидами земель і вод природно-заповідного фонду; 3. оцінювання радіаційного забруднення територій природно-заповідного фонду; 4. систематизоване зведення достовірних відомостей про усі території і об’єкти природно-заповідного фонду, що містить якісне і кількісне їх созологічне оцінювання 9. Розбудова Національної екологічної мережі становить за мету здійснення: 1. суцільної охорони; 2. охорони еталонних ділянок; 3. збереження біоти в заповідниках; 4. збереження флори в Національних природних парках; 5. відновлення біоти в техногенних екосистемах. 10. Обов’язковими компонентами Національної екологічної мережі є : 1. природні ядра, буферні зони, екологічні коридори, відновлювальні території та території природного розвитку; 2. природні заповідники, заповідні урочища, меридіональні коридори, території рекультивації та території рекреації; 3. природні ядра, перехідні та міграційні зони, напівприродні ділянки, рекультивовані ділянки; 4. заповідні, буферні, відновні, рекреаційні зони та міграційні коридори. 11. Яке з наведених завдань не передбачене програмою створення Європейської екологічної мережі (Софія, 1995): 1. збереження комплексу екосистем; 2. забезпечення чинника простору в природних місцезростаннях та біотопах; 3. збереження історичної та культурної спадщини; 4. створення умов для розселення і міграції видів; 12. Спеціальний уповноважений орган, який здійснює аудит природно-заповідного фонду, це: 1. Партія Зелених України; 2. Українська Екологічна Ліга; 3. Головна екологічна інспекція та її органи на місцях; 4. Громадські екологічні організації; ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|