 |
|
КАТЕГОРІЇ ТЕРИТОРІЇ ЗА ЇХ ПРИДАТНІСТЮ ДЛЯ РІЗНИХ ВИДІВ БУДІВНИЦТВА
3 погляду інженерного освоения території за природними умовами умовно розділяють на три категорії: сприятливі, несприятливі і особливо несприятливі (табл. А.1 -А.4).
ДОДАТОК А
Табл А.1. Характеристика природних умов території за придатністю для житлового будівництва
| Природні фактори | Територи | ||
| Сприятливі | Несприятливі | Особливо несприятливі | |
| Рельеф | Нахил поверхні 0,005-0,1. | Нахил поверхні менше 0,005, вище 0,10 до 0,20, а гірських місцевостях до 0,30. | Нахил поверхні вище 0,20 і у гірських місцевостях вище 0,30. |
| Грунти | Допускається будова фундаментів будинків і споруд звичайного типу при розрахунко-вому опорі 15 кПа і більше (піски, суглинки, глина, ліс непросіда-ючий). | Потребується будова фундамептів посиленого типу при розрахунковому опорі 10-15 кП (піски, суглинки, глина, ліс непросідаючий та інш.). | Потребується будова складних фундаментів по розрахунку опорів менше 10 кПа. Наявність плавучих і макропористих просідаючих грунтів. |
| Гідро-геологі-чні умови | Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині більше З м. Не потребується понижения рівня грунтових вод і будова гідроізоляції. | Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині 1-Зм від поверхні. Потребується понижения рівня грунтових вод і будова складної гідроізоляції. | Водоносні горизонти залягають на глибині менше 1 м від поверхні. |
| Заболо-ченість | Заболоченість від-сутня. Осушення можливе прості-шими способами. | Потребуються спе-ціальні роботи по осушенню. Торф'яники шаром менше 2 м. | Заболоченість грунтового живлення. Торф'яники шаром 2 м. |
| Яри | В незначній кіль-кості неглибокі (до 3 м) з пологими схилами. | Не діючи яри з кругами схилами глибиною 10 м. Яроутворення слабке, на невеликій площі | Інтенсивне яроутворення. Яри з крутими схилами глибиною більше 10 м. |
| Зотоп- люва- ність | Території, які не затоплюються або затопляються не частіше ніж один раз в 100 років (забезпеченість 1%) | Території, розміще-ні між лініями затопления паводками, якщо повторюються один раз в 100 або 25 років (забезпеченість 4%) з найвищим горизонтом високих вод не більше 0,6 м над рівнем землі. | Затопления раз в 25 років і частіше (забезпеченість 4% і більше). Розміщені в нижнім б'єфі крупних водойомів. Затопления при руйнуванні гребель або дамб з катастро-фічними наслідками. |
| Зсуви | Зсуви відсутні. | Окремі зсувні схили потребують укріплення. | Велика кількість зсувних схилів потребують укріплення. |
| Розмив берегів водотоків і водо-сховищ | Розмив відсутній. | Розмив і переробка берегів в ряді місць. Зона переробки шириною не більше 10 м. | Ріки з блукаючими руслами. Інтенсивне розмивання і переробка берегів. Зона переробки шириною більше 10 м. |
| Карст | Карст відсутній. | Невелике число не-глибоких воронок згаслого карсту. | Велика кількість активного карсту глибиною більше 10 м. Наявність підземних пустот. |
| Грунти | Чорноземи, червоноземи. Легкі і середні суглинки, супісі. | Слабозасолені грунти, кислі, піски, глини (середні і ва-жкі), суглинки важкі. | Солонці, солончаки. Породи без грунтового шару. Скельні породи. Грунти з гниючими органічними і радіоактивними речовинами. |
ДОДАТОК А
Табл А.2. Характеристика природних умов території за придатністю для промислового будівництва.
| Природні фактори | Території | ||
| Сприятливі | Несприятливі | Особливо несприятливі | |
| Рельеф | Відносно рівні майданчики з нахилом 0,003-0,05 | Злегка горбисті майданчики з загальним нахилом більше 0,05 або менше 0,003 | Сильно горбисті майданчики з загальним нахилом більше 0,05%, а також майданчики практично без нахилів. |
| Грунти | Грунти однорідної геологічної будови в межах всього майданчика. Розрахунковий опір більше 15 кПа. Припускається зведення будівель і споруд без влаштування штучних основ і підсилення фундаментів. | Окремі невеликі по площі порушення однорідності геологічної будови. Розрахунковий опір від 15 до 10 кПа. Потребується влаштування штучних основ і фундаментів. | Різнорідна геологічна будова по всьому майданчику. Розрахунковій опір менше 10 кПа. |
| Гідрогео логічні умови | Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині більше 7м, напірн і-більше 15м. Зниження рівня грунтових вод і влаштування гідроізоляції не потребується | Безнапірні водоносні горизонти заглядають на глибині від 7 до 3м, напірні - від 15 до 10 м. Потребується зниження грунтових вод і влаштування гідроізоляції. | Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині менше 3, напірні - менше 10м. |
| Заболоченість | Заболоченість і котловани без стоку відсутні. Осушення території можливе простішими засобами. | Незначна заболоченість атмосферного живлення при від-сутності торф'яників. | Заболоченість грунтового живлення. Торф'яники товщиною шару 2 м і більше. |
| Затоп- лгова- ність | Позначки територій не менше 0,5 м вище розрахункового горизонту високих вод. Повторюванють затопления допустима при будівництві великих підприємств народно подарського і захис-ного значения, не частіше одного разу в 100 р., для інших підприємств - один раз в 50 і для підприемств з коротким строком експлуатації - один раз в 10 років.госпродарства | Відмітки територій менше 0,5м від відповідних розрахункових горизонтів високих вод. Повторюванють затопления менше одного разу в 50 років. | Затопления больше одного разу в 20 р. (забезпеченість 5% і вище). Розміщення в нижньому б'єфі великих водойомів. Затопления при руйнуванні гребель або дамб з катастрофічними наслідками |
| Яри | Яри відсутні. | Окремі яри, які стабілізуються, гли-бина до 3 м, допус-кають можливі за-сипки. | Окремі яри, які стабілізують, гли-биною вище 3 м, і діючи яри. |
| Зсуви | Зсуви відсутні. | Нєдіючі і окремі активні зсуви на великій площі, які вимагають нетяжких інженерних заходів. | Значно розповсюджені діючи зсуви, потребуючі складних інженерних заходів. |
| Розмив берегів. | Розмив берегів відсутній. | Незначні явища розмиву і переробки берегів. Ширина зони розмиву і переробки до 10 м. | Інтєнсивні явища розмиву і переробки берегів. Ширина зони розливу більше 10 м |
| Карст | Карст відсутній. | Воронки недіючого старого карсту на невеликій площі потребуючі нескла-дних інженерних заходів. | Значно розповсюджені активні карсти. |
ДОДАТОК А
Табл. А.3. Характеристика природних умов територій за придатністю для розміщення комунально-складських зон.
| Природні фактори | Території | ||
| Сприятливі | Несприятливі | Особливо несприятливі | |
| Рельеф | Відносно рівні майданчики з нахилом 0,003-0,05 | Злегка горбисті майданчики з за-гальним нахилом більше 0,05 або менше 0,003 | Сильно горбисті майданчики з загальним нахилом більше 0,05%, а також майданчики практично без нахилів. |
| Грунти | Які допускають влаштування фундаментів будівель і споруд звичайного типу. Розрахунковий опор більше 15 кПа (піски, ліс непросідаючий і т.п.). | Потребується влаштування фундамента посиленого типу при розрахунковому опорі від 15 до 10 кПа (піски, суглинки, глини, ліс непросідаючий і інш. Зволожені грунти). | Потребується влаштування складних фундаментів при розрахунковому опорі 10 кПа. Наявність пливунів і макропористих грунтів. |
| Пдрогеологічні умови | Безнапірні водоносні горизонта залягають на глибині більше 7, напірні більше 15 м | Безнапірні водоносні горизонта залягають на глибині від 7 до 3, напірні - від 15 до 10 м | Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині не менше 3, напірні - менше 10м. |
| Затоплю-ваність | Відмітки території не менше 0,5 м вище розрахункового горизонту високих вод. Повторюваність затопления не частіше одного разу в 50 років (забезпеченість 2%). | Відмітки території менше 0,5 м від відповідних розрахункових горизонтів високих вод. Повторюваність затопления менше одного разу в 20 років (забезпеченість 2-5%). | Затопления більше одного разу в 20 р. (забезпеченість 5%). |
ДОДАТОК А
Продовження табл. А.3.
| Заболоченість | Заболочені ділянки і безстічні котловани відсутні. | Незначна заболо-ченість атмосферного живлення. Торф'яники шарами до 0,5 м. | Заболоченість грунтового живлення. Торф'яники товщиною шару більше 0,5 м. |
| Яри | Яри відсутні. | Окремі яри, які стабілізуються, глибина до 5м, які допускають можливі засипки. | Інтенсивний процес яроутворювання. Яри, які стабілізують, глибиною до 10 м з крутими схилами. |
| Зсуви | Зсуви відсутні. | — | — |
| Розмив берегів. | Розмив берегів відсутній. | Незначні явища розмиву і переробки берегів. Зона розмиву і переробки до 10 м. | Інтенсивні явигда розливу і переробки берегів. Ширина зони розливу більше 10 м |
| Карст | Карст відсутній. | — | — |
Табл. А.4. Характеристика природних умов території за придатністю для розміщення садів і парків.
| Природні фактори | Території | ||
| Сприятливі | Несприятливі | Особливо несириятливі | |
| Рельеф | Нахилом до 0,10 | 3 нахилом від 0,10 до 0,30 | 3 нахилом більше 0,30. |
| Грунти | Чорноземи, червоноземи, легкі і середні суглинки. | Слабозасолені, вилужені, кислі грунти. Піски, глини (середні і важки), суглинки важки. | Сланці, солончаки. Скельні породи при суцільному заляганні. |
ДОДАТОК А
Продовження табл. А.4.
| Гідрогео логічні умови | Рівень грунтових вод від 2 до 1,5 м від поверхні. | Рівень грунтових вод від 1,5 до 0,5 м від поверхні і від 2 до 3 м. | Рівень грунтових вод менше 0,5 і більше 3 м від поверхні. |
| Затоплюваність | Не затоплюються паводковими водами. | Затоплюються паводковими водами не більше ніж на 15 днів. | Затоплюються паводковими водами більше ніж на 15 днів. |
| Яри | Стабілізовані яри глибиною до 5 м з пологими схилами. | Стабілізовані яри глибиною до 5 м з крутими і обривними схилами або глибиною більше 5 м з пологими схилами. | Діючи яри. |
| Зсуви | Зсуви відсутні. | Окремі зсувні схили,які потребують укріплення. | Багаточисленні зсувні схили, які потребують укріплення. |
| Розмив і переробка берегів. | Розмив і переробка берегів відсутні. | Наявність розмиву і переробки берегів в деяких місцях. Зона переробки шириною не більше 10 м. | Ріки з блукаючими руслами. Значний розлив і переробка берегів. Ширина зони розливу більше 10 м |
| Карст | Карст відсутній. | Незначна кількість неглибоких воронок загасаючого карсту. | Значна кількість неглибоких воронок загасаючого карсту глибиною більш 10 м. Наявність в межах території підземних пустот. |
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
Табл. Б.З. Відстані до підземних інженерних мереж
| Інженерні мережі | Відстань, м, по горизонталі (у світлі) до | ||||||||||
| Водопровод | Каналізації побутової | Дренажів і дощовї каналізації | Газопровід тиск, МПа (кгс/см2) | ||||||||
| Низького 0,005 (0,05) | Середнього вище 0,005 (0,05) до 0,3 | Високого вище 0,3 до 0,6 (6) | Високого вище 0,6 до 1,2 (12) | ||||||||
| Водопровід | Див. прим. 1 | Див. прим. 2 | 1,5 | 1,5 | |||||||
| Каналізація побутова | Див. прим. 2 | 0,4 | 0,4 | 1,5 | |||||||
| Дощова каналізація | 1,5 | 0,4 | 0,4 | 1,5 | |||||||
| Газопроводи тиску: | |||||||||||
| Низького 0,005 (0,05) | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |||||||
| Середнього понад 0,005 (0,05) до 0,3 (3) | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |||||
| Високого понад 0,3 до 0,6 (6) | 1,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | ||||||
| Високого понад 0,6 до 1,2 (12) | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |||||||
| Кабелі зв'язку | 0,5 | 0,5 | 0,5 | ||||||||
| Кабелі силові всіх напруг | 0,5 | 0,5 | 0,5 | ||||||||
| Теплові мережі, зовнішня стінка каналу, туннелю | 1,5 | ||||||||||
| Оболонка безканальної прокладки | 1,5 | 1,5 | |||||||||
| Канали, тунелю | 1,5 | ||||||||||
| Зовнішні сміттєпроводи | 1,5 | ||||||||||
ДОДАТОК Б
Таблиця Б.З.1
| Інженерні мережі | Відстань, м, по горизонталі (у світлі) до | |||||
| Кабелів силових всіх напруг | Кабелі зв'язку | Теплових мереж | Каналів, тунелів | Зовнішніх пневмосміттє-проводів | ||
| Зовнішня стінка каналу тунелю | Оболонка безка- нальної прокладки | |||||
| Водопровід | 0,5* | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1.5 | |
| Каналізація побутова | 0,5* | 0,5 | ||||
| Дощова каналізація | 0,5* | 0,5 | ||||
| Газопроводи тиску: | ||||||
| Низького 0,005 (0,05) | ||||||
| Середнього понад 0,005 (0,05) до 0,3 (3) | 1,5 | |||||
| Високого понад 0,3 до 0,6 (6) | 1,5 | |||||
| Високого понад 0,6 до 1,2(12) | ||||||
| Кабелі зв'язку | 0,5 | - | ||||
| Кабелі силові всіх напруг | 0,1-0,5 | 0,5 | 1,5 | |||
| Теплові мережі, зовнішня стінка каналу, тунелю | - | - | ||||
| Оболонка безканальної прокладки | - | - | ||||
| Канали, тунелю | - | |||||
| Зовнішні сміттєпроводи | 1,5 |
ДОДАТОК Б
Табл. Б.4
Розміщення гаражів і відкритих автостоянок індивідуального автотранспорту
| Будівлі, до яких визначаються відстані | Відстані, м, від гаражів до відкритих автостоянок при кількості легкових автомобілів | ||||
| 10 і менше | 11-50 | 51-100 | 101-300 | більше 300 | |
| Житлові будинки | 10** | ||||
| у тому числі торці житлових будинків без вікон | 10** | 10** | |||
| Громадські будинки | 10** | 10** | |||
| Загальноосвітні школи і дитячі заклади (дошкільні) | |||||
| Лікувальні заклади з стаціонаром | |||||
| * Визначається по погодженню з органами Державного санітарного нагляду. ** Для будівель гаражів III-ІV рівнів вогнестійкості відстані потрібно приймати не менше 12 м. |
ДОДАТОК В
Табл. В.1
Розрахункові параметри вулиц и доріг міст (таблиця 7.1 з ДБН 360 – 92*)
| Группа поселений | Категория улиц и дорог | Расчетная скорость движения, км/час | Ширина полосы движения, м | Количество полос проезжей части | Наибольший продольный уклон, ‰ | Наименьшие радиусы кривых в плане, м | Ширина тротуара, м |
| Магистральные улицы и дороги | |||||||
| Крупнейшие, крупные города | Общегородского значения, непрерывного движения | 3,75 | 6-8 | 4,5 | |||
| То же регулированного движения | 3,75 | 4-6 | 3,0 | ||||
| Районного значения | 3,75 | 4-6 | 2,25 | ||||
| Большие города | Общегородского значения | 3,75 | 4-6 | 3,0 | |||
| Районного значения | 3,75 | 2-4 | 2,25 | ||||
| Средние, малые города | Магистральные улицы (дороги) | 3,75 | 2-4 | 2,25 | |||
| Улицы и дороги местного значения | |||||||
| Жилые улицы | 3,50 | 2-3*) | 1,5 | ||||
| Все группы поселений | Дороги в промышленных и коммунально-складских зонах | 3,75 | 1,5 | ||||
| Проезды | 3,0-3,5 | 1-2 | 0,75 | ||||
| Пешеходные улицы и дороги | 0,75 | 2-6 | - | - | |||
| Велосипедные дорожки | 1,50 | 1-2 | - | ||||
| *) С учетом стоянок легковых автомобилей. | |||||||
| Примечание 1. К жилым зданиям высотой 9 этажей и более и к общественным зданиям высотой 5 этажей и более следует предусматривать проезды шириной не менее 3,5 м или полосы шириной 6 м, пригодные для проезда пожарных машин с двух продольных сторон многосекционных жилых домов и общественных зданий и со всех сторон односекционных жилых домов. К жилым и общественным зданиям меньшей этажности проезды можно устраивать с одной продольной стороны. Примечание 2. Велосипедные дорожки следует предусматривать по направлениям наиболее интенсивных транспортных и пешеходных потоков в малых, средних и больших городах, сельских населенных пунктах, а также функциональных зонах крупнейших и крупных городов (селитебных, промышленных, ландшафтно-рекреационных). Прокладывать их необходимо изолированно от этих потоков. Примечание 3*Дорожки для проезда инвалидных колясок следует прокладывать по основным направлениям движения инвалидов в пределах населенных пунктов или их районов к соответствующим учреждениям здравоохранения, социального обеспечения, торговли, спорта, физкультуры и пр., предусматривая при этом необходимое оборудование перекрестков (пандусы-съезды, светофоры и пр.). Допускается совмещение дорожек для движения инвалидных колясок с велосипедными и пешеходными дорожками. Ширина пешеходных дорожек и тротуаров, обеспечивающих движение инвалидов и престарелых на креслах колясках, должна быть не менее 1,8 м при двухстороннем движении и 1,2 м -при одностороннем. Величина уклонов пешеходных дорожек и тротуаров не должна превышать: продольных - 40 ‰, поперечных - 10 ‰. Примечание 4*. Вдоль пешеходных дорожек для престарелых и инвалидов, пользующихся креслами-колясками, и людей с физическими недугами следует устраивать площадки для отдыха через каждые 300 м. Размеры площадок для отдыха принимать не менее: 150 см х 180 см при повороте кресла - коляски на 90°; 180 см х 190 см - 180°; 210 см х 210 см - 360°. |
ДОДАТОК В
Табл. В.2
Припустимі ухили i paдiycu вертикальних кривих при проектуванні проектних ліній повздовжнього профілю вулиць
| Категорії вулиць i доріг | Найбільші подовжні ухили, ‰ | Найменші радіуси вертикальних кривих,м | Алгебраїчна різниця ухилив, ‰ | |
| опуклих | увігнутих | |||
| Швидкісні дороги | 5 i більше | |||
| Мапстральш вулиці i дороги: | ||||
| загальноміського значения | 7 i більше | |||
| районного значення | 10 i більше | |||
| дороги вантажного руху | 7 i більше | |||
| Вулиці i дороги місцевого значення: | ||||
| житлові вулиці | 15 i більше | |||
| вулиці i дороги промислових i комунально-складських районів | 15 i більше | |||
| пішохідні вулиці i дороги проїзди | - | - | - | |
| - | - | - |
ДОДАТОК Д
ЕЛЕМЕНТАРНІ ЗАДАЧІ ВЕРТИКАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ
Проектування рельєфу території, яка забудовується навіть у дуже складних умовах можна уявити у виді комплексу послідовно розв'язуваних елементарних задач вертикального планування.
Задача 1.Вишукування позначки кута кварталу при заданому висотному положенні пересічних вулиць.
Завдання полягає в вишукуванні перебуванні позначки куту кварталу (точка А) при відомих: позначці перетинання вісей вулиць; повздовжніх ухилах ділянок, що примикають до перехрестя; типових поперечних профілях вулиць (мал. Д.1), що дозволяють установити розміри типових перевищень червоної лінії над віссю проїжджої частини (h1 i h2).
Розв'язок.Визначають позначку точки А виходячи з типових профілів обох вулиць. Потім на основі зіставлення двох значень позначки куту кварталу знаходять трете, яке забезпечує припустимі ухили на тротуарних смугах.
Позначки на вісі вулиці I у створі червоних ліній:
Hі = 65,20 + 0,035 x 12,5 = 65,64. Те ж на вісі вулиці II:
Н2 = 65,20 - 0,022 х 17,5 = 64,82.
Позначки позначених на малюнку точок (3 - 6) визначені з урахуванням їх перевищень щодо вісей вулиці, показаних на профілях.
Використовуючи ці ж перевищення, знаходимо оцінку куту А. 3 профілю вулиці I:
HІА = H1 + h1 = 65,64 + 0,15 = 65,79; із профілю вулиці II:
HІІА = H2+h2= 64,82 + 0,22 = 65,04.
Якщо приймаємо велику позначку, поперечний ухил тротуару вулиць у перетині вулиць ІІ - 
,що перевищує його припустиме значення (0,060). Тому позначку точки А варто визначати з умови, що в перетині вулиці II проти куту А поперечний ухил тротуару буде максимальним:
HА = 64,90+0,060 х 9,0 = 65,44.
Поперечний ухил тротуару в перетині вулиці I, спрямований убік точки A,
, є припустимим як по розміру, так і по напрямку, тому що в даному випадку в межах перехрестя подовжній ухил змінюється на 90˚.
Дана задача зустрічається при розробці проектов детального планування районів міста.
Задача 2. Проектування проектних горизонталей на майданчику при відомих проектних позначках точок по її контуру (мал. Д.2).
Задано контур майданчика з відомими позначками вершин i довжинами сторін.
Розв'язок. Горизонталі проводять з'еднуючи точки на прямих з однаковими позначками. Позначки на лініях, які обмежують окремі майданчики, визначають на основі проектування профілів або аналітично виходячи з конкретних умов.
Даний зaciб побудови горизонталей може виявитися зручним при проектуванні площ, окремих майданчиків внутршньоквартальних територій, а також широких вулиць при різноманітних повздовжних i перемінних поперечних схилах окремих елементів їx поперечного профілю.
Задача 3. Побудова проектних горизонталей на майданчику, який має ухили в повздовжньому i поперечному напрямках.
Розв'язок.Суть проектування горизонталей складаеться в тому, що в межах ділянки з незмінними ухилами будують одну горизонталь (21,60 на малюнку), а інші проводять паралельно побудованої через заздалегідь знайдені точки на однієї з повздовжшх сторін. Розміp відхилення іl горизонталі від перпендикуляра до повздовжньої сторони визначається у формулі: 
де В - ширина площі, м; іпоп, іповзд, - значення поперечного i повздовжнього ухилів.
У приведеному на малюнку прикладі - 
Такий зaciб побудови горизонталей застосовуеться при вертикальному плануванні міських вулиць, де проїжджої частини i тротуарним смугам надаються повздовжні i поперечні ухили. Але варто мати на увазі, що розрахункова формула справедлива лише при незмінних у межах ділянки значениях ухилів.
Задача 4. Визначення місця виходу горизонталі на верх бортового каменю.
Розв'язок.Відстань від горизонталі в лотку у бортового каменю до місця iї виходу нагору (l2 на мал. Д.З) при ухилі лотка іл і висоті борта hб знаходять за формулою 
У приведеному прикладі ухил по лотку дорівнює ухилу вici, тому іповзд = іл = 0,033. При висоті бортового каменю 0,15 м маемо: 
Задача 5. Побудова закладень укосів (мал. Д.4). На межі планувальних робіт сполучення спланованої поверхні з юнуючою забезпечуеться частіше усього устроєм укосів. Розмір закладення укосів залежить від їx висоти i крутизни. Крутизна укосів виїмок глибиною до 12 i насипів до 6 м у глинах, суглинках, супісях i пісках звичайно приймається 1:1,5.
Розв'язок. Для побудови укосу на плані необхідно визначити різницю позначок точок (А - В на малюнку) на лінії стикування поверхонь різного рівня, тобто висоту укосу. Закладення укосу в кожній точці визначають множенням його висоти на крутизну.
Відрізки закладень у масштабі плану відкладають від лінії розділу у перпендикулярному напрямку. З'єднуючи лініями їх кінці, одержують межу укосу.
Проектні горизонталі в межах yкociв не показують. Якщо сполучення майданчиків здійснюється підпірною стіною, по лінії поділу двома лініями показують ії планове рішнення i виносять позначки верха i підошви стіни в характерних точках по ії трасі. Різниця позначок визначае висоту стіни в даній точці.
ДОДАТОК И
Таблиця И.1. Техніко-економічні показники генплану
цивільної будівлі
| №п/п | Найменування показниюв | Одиниця виміpy | Кількість |
| Площа ділянки | га | ||
| Площа забудови ділянки | кв. м | ||
| Площа автодоріг i транспортних майданчиків | кв. м | ||
| Площа відмосток i тpoтyapiв | кв. м | ||
| Площа озеленення | кв. м | ||
| Коефіціент забудови Кз (Кз = площа забудови /площа ділянки) | - | ||
| Коефіціент озеленения Ко (Ко = площа озеленення/площа ділянки) | - |
Додаток К1
Додаток К2
Перелік рекомендованих підручників, інших методичних матеріалів:
1. ДБН 360 – 92* «Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений» Киев, 1994.
2. ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральные планы сельскохозяйственных предприятий» Госкомградостроительства Украины, Киев, 1995.
3. СниП ІІ.А-6-82 «Строительная климатология и геофизика». Москва. Стройиздат.
4. СниП ІІ-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий» Госстрой СССР. Москва, Стройиздат 1980.
5. СНиП ІІІ-1075. Благоустройство территорий. Москва. Стройиздат, 1976.
6. ГОСТ 21.508-93 /ДСТУ Б А.2.4-6-95/. Правила выполнения рабочей документации генеральных планов предприятий, сооружений и жилищно – гражданских объектов. Межгосударственная научно – техническая комиссия по стандартизации и техническому нормированию в строительстве. 1965.
7. ГОСТ 21.204-93 /ДСТУ Б А.2.4-6-95/. Условные графические обозначения и изображения элементов генеральных планов и сооружений транспорта. Межгосударственная научно – техническая комиссия по стандартизации и техническому нормированию в строительстве. 1997.
8. Основні вимоги до проектної та робочої документації. Система проектної документації для будівництва. Державний стандарт України. ДСТУ Б А.2.4-499 (ГОСТ 21.101-97), Київ, 1999 – 55 стор. (Держбуд України).
9. Основы теории градостроительства. Учебник для ВУЗов. Специальность «Архитектура» /Яргина З.Н., Косицкий Я.В., Владимиров В.В. и др. под редакцией З.Н. Яргиной/ Москва, Стройиздат, 1986 -326 стр. с ил.
10. Степанов В.К., Великовкий Л.Б., Тарутин А.С. Основы планировки населенных мест. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Учебник для студентов ВУЗов по специальности «Промышленное и гражданское строительство». Москва. Высшая школа, 1985.
11. Ланцберг Ю.С. Городские площади, улицы и дороги. Учебное пособие для ВУЗов. Москва. 1983.
12. Містобудування. Довідник проектувальника. Видання друге, доповненне. /За загальною редакціею д-ра архітектури Т.Ф. Панченко/ Київ. Укрархбудінформ, 2006 – 192 стор.
13. Справочник по инженерно – строительному черчению /Н.Л. Рускевич, Д.И. Ткач, М.Н.Ткач. – 2-е изд., переработанное и дополненное. Киев, Будівельник. 1987. – 264 стр. с илл.
14. Справочник по проектированию инженерной подготовки застраиваемых территорий. Под редакцией к.т.н. В.С. Нищука. Киев. «Будівельник», 1983.
15. Гусев Н.М., Ким Н.Н., Златолинский В.Н. и др. Под общей редакцией Карташева К.Н. Справочник проектировщика «Архитектура промышленных предприятий, зданий и сооружений». Москва, Стройиздат. 1975
16. Методические указания по изучению курса «Планирование городов», для студентов специальностей 7.092101 – Промышленное и гражданское строительство, 7.092102 – Гидротехническое строительство, 7.092602 – Гидромелиорация, часть 1 – Основные понятия. Под ред. д.т.н., акад. В.А. Лисенко. Одесса, ОГАСА, 1998.
17. Методические указания по изучению курса «Планирование городов», для студентов специальностей 7.092101 – Промышленное и гражданское строительство, 7.092102 – Гидротехническое строительство, 7.092602 – Гидромелиорация, часть 2 – Основные понятия. Под ред. д.т.н., акад. В.А. Лисенко. Одесса, ОГАСА, 1999.
18. Кончуков Н.П. Планировка и застройка сельских населенных мест. Москва. Высшая школа.1979.
19. .Авдотьин Л.Н., Лежаева И.Г., Смоляр И.М. Градостроительное проектирование. Москва, Стройиздат, 1989.
20. Тимохин В.А. Территориальный рост и планировочное развитие города. Киев, Будівельник. 1989. – 104 стр.
21. Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. Киев, Будивэльнык, 1991.- 184 стр. с ил.
22. Леонтович В.В. Верткальная планировка городских территорий. Москва, Высшая школа. 1986.
23. Бирюков Л.Е. Основы планировки населенных мест и промышленных территорий. Москва, 1978.