Здавалка
Главная | Обратная связь

Способи модифікації ПАР

Перший спосіб модифікації ПАР – солюбілізація. Солюбілізацією називають процес самодовільного розчинення у міцелярних системах нерозчинних у даному розчиннику сполук. Наприклад, у достатньо концентрованих водних розчинах колоїдних ПАР розчиняються органічні речовини, практично нерозчинні у воді: аліфатичні і ароматичні вуглеводні, маслорозчинні барвники і т.д. Солюбілізацію називають також колоїдним розчиненням. Колоїдне розчинення води у неводних розчинах колоїдних ПАР – це зворотна солюбілізація.

В результаті солюбілізації утворюється прозорий термодинамічно рівноважний розчин, який, однак, належить не до істинних, а до колоїдних розчинів, внаслідок того, що він має колоїдний ступінь дисперсності. Речовина, яка розчиняється у міцелярній системі, називається солюбілізатом. Солюбілізація полягає у проникненні солюбілізата у міцелу. Можливі різні механізми солюбілізації. При прямій солюбілізації неполярні вуглеводні розчиняються у ядрі міцели. Полярні органічні речовини(спирти, аміни) розташовуються у міцелі так, щоб їх вуглеводнева частина містилася усередині міцели, а полярна група була направлена до водної фази.

При солюбілізації у пластинчастих міцелах речовина входить усередину міцели, розташовується між вуглеводневими кінцями молекул ПАР і тим самим роздвигає шари молекулярних ланцюгів. Солюбілігація вуглеводнів зменшується із зростанням довжини ланцюга, а солюбілізуюча здатність ПАР у межах одного гомологічного ряду зростає із збільшенням числа атомів вуглецю.

 

Високий ступінь поверхневої активності мають біосурфактанти. Біосурфактанти - поверхнево-активні речовини, які отримують за допомогою мікроорганізмів.

Поверхнево-активні речовини мікробного походження (біосурфактанти)

належать до типових амфіфільних сполук, які знижують поверхневий та

міжфазний натяг рідин. БіоПАР є не менш ефективними, ніж синтетичні

аналоги, оскільки не лише володіють широким спектром функціональної

активності, а й мають ряд переваг, таких як біодеградабельність,

нетоксичнічть, стабільність фізико-хімічних властивостей в широкому

діапазоні температур, рН і солоності середовища. Важливою перевагою є можливість промислового синтезу біосурфактантів(рамноліпідів) з використанням дешевої сировини, доступної у великих кількостях. Це можуть бути відходи харчової промисловості (олійно-жирові, спиртові, молочні), сільського господарства (крохмалевмісні відходи) тощо. Завдяки цим корисним властивостям вони стали важливим біотехнологічним продуктом для промислового і медичного застосування. ПАР мікробного походження використовуються в якості емульгаторів, деемульгаторів, змочувальних і піноутворювальних агентів,

функціональних харчових інгредієнтів і миючих засобів, а також у деяких

випадках антимікробних агентів. Серед широкого спектру перспективних мікроорганізмів-продуцентів ПАР великої уваги заслуговують представники роду Pseudomonas, які синтезують позаклітинні поверхнево-активні гліколіпіди з високою поверхневою, емульгувальною, піноутворювальною активністю.

 

Oсобливості синтезу рамноліпідів у бактерій Pseudomonas

Доведено, що утворення позаклітинних рамноліпідів у Pseudomonas

регулюється на генетичному рівні і залежить від певних факторів

навколишнього середовища та джерел живлення. Біосинтез рамноліпідів

можливий при використанні багатьох джерел вуглецю. Тим не менш, при

використанні бактеріями в якості субстарту глюкози, гліцерину, н-парафінів, а також олій рослинного походження, таких як соєва, кукурудзяна, рапсова, оливкова, забезпечують найвищу продуктивність.

Іншим важливим фактором, що впливає на біосинтез ПАР є вміст азоту у

поживному середовищі. Утворення рамноліпідів відбувається після видалення із середовища джерела азоту і переходу клітин у стаціонарну фазу росту.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.