Поняття про пожежу та пожежну безпеку
Вогонь, що вийшов з-під контролю, здатний створити осередок пожежі. Пожежа – це процес неконтрольованого горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі і є небезпечним для людей, матеріальних цінностей та навколишнього середовища. Процес горіння, як правило, спричиняють речовини, що мають підвищену вогненебезпечність. Тривалість пожежі залежить від характеру горючої речовини і величини пожежного навантаження, тобто маси горючих матеріалів на одиницю площі. Початок пожежі можна уявити собі так: якщо в холодну горючу речовину ввести тепловий імпульс, вона розігрівається і внаслідок окислення киснем починає виділяти тепло, яке розігріває сусідні шари, в яких також починається хімічна реакція. Швидкість пошарового розігрівання створює ланцюгову реакцію і визначає інтенсивність пожежі, що є її найважливішою характеристикою. Зону, у якій підігрівається горюча речовина й протікає хімічна реакція називають фронтом пожежі. Процес пошарового (ланцюгового) розігрівання, окислення й згорання триває доти, поки не вигорить весь об’єм горючої речовини. Простір у якому розвивається пожежа, умовно поділяють на три зони: І – Зона теплової дії – це простір, де проходить процес теплообміну між поверхнею полум’я та горючою речовиною; ІІ – Зона горіння – це частина простору, де відбувається процес термічного розкладання або випаровування горючої речовини; ІІІ – Зона задимлення – це частина простору, що межує з зоною горіння, заповненого димовими газами, що становлять загрозу для життя і здоров‘я людей. Найбільш загальною властивістю пожежі є здатність вогнища пересуватися шляхом передавання теплоти від зони горіння в суміжні зони. Пожежі можуть виникати за таких обставин: в початковий період експлуатації (недоліки в проектах, неякісний монтаж, притирання елементів обладнання); в основний період експлуатації (несправність контрольно-вимірювальних приладів, порушення безпеки, незадовільний нагляд та ін..); в період так званого «старіння» елементів технологічного обладнання (корозія, відсутність ремонтів та ін..). Пожежну небезпеку речовин і матеріалів визначає сукупність їхніх характеристик під час горіння; шлях поширення вогню та види негативних наслідків. Пожежна безпека об’єктів – це такий стан, коли пожежа унеможливлюється, а при її виникненні забезпечується захист людей та матеріальних цінностей. Пожежна безпека об’єктів забезпечується шляхом створення системи пожежної профілактики та активного пожежного захисту. Пожежна профілактика – це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання можливого виникнення пожежі та зменшення її негативних наслідків. Активний пожежний захист – це система організаційних і технічних засобів для боротьби з пожежами й запобігання негативної дії на організм людини та обмеження матеріальних збитків. Для запобігання пожежам розробляють: організаційні заходи – правильний добір режиму технологічного процесу, нагляд і контроль, навчання і т. ін.. технічні заходи – відповідний монтаж електрообладнання, режим, що виключає іскроутворення або контакт горючих матеріалів з нагрітими поверхнями і т. ін.. режимні заходи – заборона куріння, запалювання вогню, контроль за зберіганням мастильних матеріалів, промаслених ганчірок і т. ін.. тактико-профілактичні заходи – швидка дія пожежних команд, забезпечення засобами пожежогасіння і т. ін. Причини пожеж дуже різноманітні , а процеси горіння дуже складні і не зовсім ще вивчені, тому описаними вище заходами не завжди вдається забезпечити повну пожежну безпеку, потрібні пошуки нових та ефективних науково-технічних рішень.
Причини пожеж Безпосередньою причиною пожеж є поява того чи іншого компоненту, який бере участь к процесі горіння у тих випадках, коли це не допустимо з точки зору вимог пожежної безпеки. Аналіз обставин пожеж дає підстави стверджувати, що основною причиною їх виникнення є людський чинник. До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести: недосконалість технологічних процесів; недоліки монтажу електрообладнання; недоліки в облаштуванні та обслуговуванні опалювальних систем; недопустиме підвищення температури речовин, що обробляються до температури самозаймання; порушення режиму зберігання, транспортування та обробки самозаймистих речовин; розряди блискавки, занесення високих потенціалів у виробничі приміщення; поява горючого середовища в умовах де є джерело займання; недбале ставлення до вимог нормативних документів, необережне поводження з вогнем, незнання правил пожежної безпеки, низький рівень кваліфікації і т.ін. Отже профілактика пожеж має зводитись переважно до різноманітних форм впровадження у виробничу практику таких умов, засобів і заходів, які унеможливлюють появу неконтрольованого процесу горіння або вибуху. Аналізом і обліком пожеж в державі займається Державний департамент пожежної безпеки МНС.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|