 |
|
Оборот змінного капіталу. Річна маса і норма додаткової вартості.
1.Рух капіталу здійснюється у вигляді кругообороту і обороту.
Кругообіг капіталу – це рух капіталу, який охоплює три стадії його послідовного перетворення з однієї форми в іншу і повернення до вихідної форми. Капітал є рух, процес кругообігу, який проходе різні стадії і включає в себе три різних форми кругообороту. Тому капітал можна зрозуміти, лише в русі, а не як річ, перебуваючи в спокої . Формула кругообороту капіталу має слідуючий вигляд.
|
|
 | |||||
 | |||||
 | |||||
|
|
|
|
 |
|
Рух капіталу починається з того, що підприємець витрачає капітал, який знаходиться у грошовій формі, на придбання засобів виробництва і робочої сили. Це перша стадія кругообороту капіталу, яка відбувається в сфері обігу і де грошовий капітал перетворюється на елементи продуктивного капіталу.
Друга стадія В-Т′ - це виробниче споживання придбаних товарів: засобів виробництва і робочої сили, здійснюється в сфері виробництва. Саме на цій стадії відбувається створення товару, зокрема створення споживчої вартості, вартості і додаткової вартості. Продуктивний капітал переходить в форму товарного капіталу.
Третя стадія Т′-Г′ - це реалізація створеного товару у сфері обігу і перетворення до початкової грошової форми капіталу, але збільшеного на величину додаткової вартості.
Тобто в процесі кругообороту капіталу охоплює дві стадії обігу і одну виробництва, здійснюється у двох сферах і приймає три функціональні форми: грошову продуктивну і товарну. Кожна форма має свій власний кругооборот:
|
 |
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
 |
|
|
Кожна функціональна форма капіталу виконує різні функції в процесі кругообороту:
- функції грошової форми – це підготовка умов для виробництва товару, вартості і додаткової вартості.
- продуктивної форми – виробництво товару.
- товарної форми – реалізація товару, додаткової вартості.
В усіх формах в процесі кругообороту капіталу перебуває одночасно.
Промисловий капітал – це капітал, який функціонує в сфері матеріального виробництва і в процесі свого руху послідовно проходить три стадії, приймає і скидає три форми і в кожній з них виконує відповідні функції.
2.Виробництво і обіг неможливі один без одного, вони взаємодоповнюються. Але й дуже відрізняються. В процесі виробництва створюється продукт, а в обігу це неможливо. В сфері виробництва величина вартості зростає, а в сфері обігу лише змінюється форма вартості, тобто товарна на грошову і грошова на товарну.
Але без сфери обігу неможливо було в вилучити додаткову вартість, створену в сфері виробництва. Обіг капіталу пов’язаний з певними витратами минулої і живої праці. Виділяють додаткові і чисті витрати обігу. Додаткові витрати як би доповнюють витрати виробництва, до них належать і транспортування, сортування, збереження, упаковка, розфасування продукції.
Без усіх цих операцій продукт не вважається остаточно виробленим і гідним до споживання. Тому ці витрати носять продуктивний характер і відновлюються за рахунок нової вартості.
Чисті витрати пов’язані з операціями, обслуговуючими сам процес обігу. До них відносяться: купівля-продажу товару, утримання торгівельних робітників, ведення бухгалтерського обліку, канцелярія і реклама. Ці витрати носять непродуктивний характер, тому що вони не створюють вартості, але відновлюються також за рахунок нової вартості, створеної в процесі виробництва.
3.Оборот капіталу – це кругооборот капіталу, узятий не як окремий акт, а як періодично повторюючи процес. Нерідко процеси кругообороту і обороту ототожнюються, але вони характеризують різний зміст процесів обороту. Коли ми говоримо про кругооборот капіталу, то маємо на увазі стадії, форми, закономірності їх зміни. Оборот же капіталу характеризується часом, швидкістю обороту, зношенням його складових частин.
Раніше ми розглядали структуру капіталу, розглядаючи процес виробництва і виділяли такі його частки, як постійний і змінний капітал. Критерієм поділу була їх роль у створенні додаткової вартості.
Інша справа – структура капіталу з точки зору процесу обороту. Саме тут важливо, яким чином обертаються його складові частки, тобто яким чином переносять свою вартість на вартість готової продукції. Та частка, яка втілена в засобах праці, а саме споруди, будівлі, обладнання, устаткування і функціонує в процесі виробництва впродовж довгого часу і яка частково переносить свою вартість на вартість готової продукції, називається основним капіталом. Можна сказати, що основний капітал – це елемент продуктивного капіталу, який цілком приймає участь в процесі виробництва, а вартість яких переноситься на готову продукцію частково, по мірі зношення і повертається до капіталіста повністю в грошовій формі лише впродовж цілого ряду кругооборотів.
Інші елементи продуктивного капіталу (предмети праці і робоча сила), вартість яких входить в готовий продукт повністю і повертається капіталісту в грошовій формі після кожного виробничого циклу, називається оборотним капіталом.
|
|
 |  |
|
|
|
|
 |  |
Основний капітал підвергається зношенню. Воно відбувається в двох формах: фізичному і моральному зношені.
Фізичне зношення – це процес, в результаті якого елементи основного капіталу поступово втрачають споживну вартість під впливом:
1) фізичних, хімічних, механічних і інших виробничих факторів (тертя, тиск, температура);
2) природних факторів (корозія, іржа).
Моральне зношення – знецінення чи повна втрата вартості внаслідок появи більш продуктивних, більш дешевих і економічних засобів праці. Тобто засоби праці можуть устаріти незалежно від ступеню їх фізичного зношення і їхнє подальше використання стає недоцільним, невигідним. Це відбувається завдяки НТП.
Частка вартості основного капіталу, яка включається в вартість готового продукту є відповідною зношенню основного капіталу. При продажі товару вона відокремлюється, утворюючи особливий фонд – фонд відшкодування основного капіталу, чи амортизаційний фонд. За його рахунок після повного зношення основного капіталу відбувається відшкодування основного капіталу в натуральній формі, а до цього в формі капітальних ремонтів.
Амортизація – процес перенесення вартості елементів основного капіталу за мірою їх зношення на створений продукт з послідуючим використанням цієї вартості для їх подальшого відтворення і модернізації.
Амортизаційні відрахування – грошова форма частки вартості основного капіталу, перенесеного на виготовлений продукт. В практиці господарювання використовується така величина як норма амортизацій.
ОК
А.в. = -----------; Аф = А.в. * t
Т
Норма амортизацій – це виражене в процентному відношенні річної суми амортизаційних відрахувань до вартості основного капіталу. Норми амортизацій встановлюються диференційованого за окремими видами і групами засобів праці.
А.в.
А’= --------- * 100%
ОК
Прискорена амортизація – це рішення скорочувати період списування основного капіталу в амортизаційний фонд. Це призводить до того, що засоби праці швидше оновлюються на більш прогресивні, підвищується рівень виробництва і рівень конкурентоспроможності продукції.
4. Оборот капіталу відбувається у часі. Час обороту капіталу – це проміжок часу від моменту авансування капіталу в певну форму до моменту повернення її в тій же самій формі, але збільшеної вартості. Час обороту складається з часу виробництва і часу обігу.
Час виробництва – час, впродовж якого капітал знаходиться в сфері виробництва. Він включає в себе :
1) час безпосереднього впливу робітника на предмет праці, тобто робочий період;
2) час впливу на предмет праці природних сил;
3) час, впродовж якого предмети праці знаходяться на складах підприємств у вигляді виробничих запасів.
Час обігу – це час, впродовж якого капітал знаходиться в сфері обігу. Воно складається з транспортування, сортировки, расфасовки, продажу готових товарів, а також купівлі засобів виробництва і робочої сили.
Виділяють таку ознаку, як швидкість обороту капіталу. Вона вимірюється кількістю його оборотів, здійснених впродовж року.
Швидкість обороту розраховується за формулою:
де;
n- кількість оборотів
O- прийнята одиниця часу, як правило 12 місяців;
о- час одного обороту даного капіталу.
Фактори які впливають на швидкість обороту капталу це:
- скорочення часу виробництва (впровадження досягнень НТП,зростання продуктивності праці)
- скорочення часу обігу (розширення ринку, розвиток транспорту і зв’язку, удосконалення форми і організацій торгівлі).
Особливе значення має специфіка даного виробництва. Наприклад морозиво виробляється за декілька годин, а будівництво Суецького і Панамського каналів відбувається багато років.
5. Змінний капітал за способом свого обороту відноситься до оборотного капіталу разом з предметами праці. Але на відміну від інших елементів оборотного капіталу, змінний капітал не переносить свою вартість на готовий продукт, а створює нову вартість, яка включає в себе еквівалент його власної вартості і додаткову вартість. Зростання капіталу залежить від зростання додаткової вартості, причому взятої не за один виробничий цикл, а за увесь оборот. Впродовж року капітал обертається декілька разів, кожен з яких приносить додаткову вартість, тому річна маса m- це маса m , вироблена за рік.
При цьому швидкість обороту впливає на річну норму і масу.
Річна норма додаткової вартості – це відношення річної маси M до авансованого змінного капіталу.
Годова М' дорівнює нормі m', помножений на число оборотів змінного капіталу.
Чим швидше обертається V, тим більше M і М′.