Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема 9. Торговий капітал і торговий прибуток.



ПЛАН.

Сутність і роль торгового капіталу, як відокремленої частки промислового капіталу.

Торговий прибуток та механізм його утворення.

Витрати обігу.

Форми торгівлі.

1.З розвитком капіталізму збут товарів стає виключно функцією особливого роду капіталістів, які керують торгівельними підприємствами і вкладають в них капітал. Промислові капіталісти самі не збувають свій товар споживачеві, вони продають його торговим капіталістам і вже останній остаточно реалізують товари, доводячи їх до споживачів. Саме тут грошовий і товарний капітал (капітал обігу) відокремлюється від промислового і виступають у вигляді торгового капіталу. Тобто, торговий капітал – це уособлена, відокремлена частка промислового капіталу.

Історичним попередником торгового капіталу є купецький капітал. Він суттєво відрізняється від сучасного торгового капіталу:

1. Купецький капітал був самостійною і головною формою капіталу;

2. Відмінність джерел прибутку, в минулому це був нееквівалентний обмін та додаткова праця рабів і кріпаків.

 

Сучасний торговий капітал не є головною і абсолютно-самостійною формою капіталу. Коли обсяг виробництва були невеликим, сам товаровиробник міг продавати свій товар, або організовувати його продаж. Зі зростанням обсягів виробництва підприємці передають цю функцію торговим капіталістам.

Звернемося до формули кругообороту капіталу:

ІІІ
І
           
   
 
   
 

ЗВ
- … В … - Т’ – Г’
РС
Г – Т
 
 

ІІ

 

Відомо що в процесі кругообороту капітал приймає і складає три форми: грошову, товарну і продуктивну. І в кожній формі виконує особливу, тільки цій формі властиву функцію. Функція товарного капіталу Т' перетворитись у гроші Г' (ІІІ стадія). Ось цю функцію капіталіст-промисловець і передає капіталісту - торговцю.

 

Відокремлення торгового капіталу стає необхідним завдяки:

1. Великим обсягом виробництва;

2. Конкуренція, яка примушує шукати шляхи для зменшення витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції.

Кругооборот торгового капіталу Г-Т-Г' відрізняється від кругообороту промислового капіталу тим, що він не включає в себе процесу виробництва, а обмежується лише процесом обігу. І приймає лише дві форми: грошову і товарну. Але функціонування торгівлі сприяє створенню і зростанню додаткової вартості:

1. Відомо, що маса mзалежить від величини авансованого капіталу. Якщо капіталіст-підприємиць не відволікає частку свого капіталу на організацію торгівлі, то він більший капітал використовує в сфері виробництва.

2. Торговець спеціалізується на продажу певного товару, він добре знає ринок і може швидше продавати товар, тобто він скорочує час обігу. Час обігу є часткою часу обороту капіталу. Якщо час обороту знизиться, швидкість обороту збільшиться, і, як наслідок, зросте норма прибутку

3. Час кругообороту промислового і торгового капіталу не співпадають. Торговий капіталіст може обслуговувати декілька промисловців. Це зменшує кількість грошей, які перебувають в сфері обігу, і дає можливість більше грошей використовувати в сфері виробництва.

Таким чином, торговий капітал створює ряд переваг для функціонування промислового капіталу і сприяє збільшенню маси додаткової вартості

 

2.Торговий капітал функціонує в сфері обігу, а ми знаємо, що в сфері обігу не створюється m. Рух торгового капіталу не призводить до зростання загальної величини m, створеної в сфері промислового виробництва. Тому прибуток на торговий капітал представляє лише частку виробленої в сфері виробництва m, яку промисловці уступають торговим капіталістам. Торговий прибуток є середній прибуток на авансований торговий капітал.

Розглянемо механізм отримання торгового прибутку на прикладі:

ПК=90 ТК=100

720с+180V+180m=1080w;

Так як між промисловістю і торгівлею існує міжгалузева конкуренція, то відбувається усереднення норми прибутку.

 

* 100%

*100%=18%

Ціна, за якою промисловці продають товари торгівцям, дорівнює: витрати виробництва + середній прибуток на промисловий капітал, тобто 720c+180V+162p=1062(162 р = 18% від ПК = 900)

Для торгівців це покупна ціна. Потім торговці продають товари за ціною яка включає покупну ціну + середній прибуток на ТК.

1062+18p=1080(18 р = 18 = 18% від ТК = 100)

 

Причому ця ціна в суспільному масштабі дорівнює вартості.

 

3. Окрім витрати виробництва, пов’язаних з виробництвом товарів, існують витрати, обумовлені обігом. Вони називаються витратами обігу. І підрозділяються на:

1. Додаткові витрати обігу,

2. Чисті витрати обігу.

Додаткові витрати як би продовжують витрати виробництва. До них відносять транспортування, фасовка, пакування, зберігання. Праця, яка витрачається на це, є продуктивною, вона створює і збільшує вартість.

Ця нова вартість приєднується до вартості товару і збільшує її. Ці витрати відшкодовуються в ціні товару.

Чисті витрати обумовлені саме процесом купівлі-продажу, зміною форми вартості. До них відносяться витрати на рекламу, на утримання продавців і торгових агентів, торгове обладнання, бухгалтерію і таке інше. Праця робітників торгівлі не впливає на величину вартості товару. Чисті витрати відшкодовуються за рахунок m, створеної раніше в виробництві. Це відшкодування не може припадати лише на торгових капіталістів, так як вони не отримали б середнього прибутку. Ці витрати промисловці і торговці несуть разом, тобто вони відраховуються з m і тільки потім відбувається розподіл між промисловцями і торговцями. Тому відбувається трансформування формули середньої норми прибутку.

 

 

Структура робочого часу в торгівлі має свої особливості. Він поділяється на необхідний і додатковий робочий час. Впродовж необхідного робочого часу робітник реалізує частку вартості, яка відшкодовує торговцю капітал, який було витрачено на купівлю робочої сили. Впродовж додаткового робочого часу реалізується частка вартості, яка поступає у вигляді торгового прибутку.

 

4.Торгівля – важлива сфера товарно-грошового обігу, історично обумовлена виникненням і розвитком товарного виробництва, характеризується відносинами між учасниками-продавцями і покупцями на основі вартісного зіставлення, галузі господарства, яка уособилась на основі СРП і яка здійснює посередницьку діяльність по купівлі-продажу товарів. Підрозділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня здійснюється в національних межах країни.

Має дві основні форми:

- Оптова торгівля –купівля-продаж товарів великими партіями за допомогою бірж, аукціонів, ярмарків

- Роздрібна торгівля – реалізація товарів безпосередньо споживачам через магазини, підприємства суспільного харчування і обслуговування, електрону торгівлю.

Зовнішня торгівля – торгівля даної країни, її господарюючих суб’єктів з іншими державами. Ввіз і вивіз товарів. Зовнішня торгівля базується на міжнародному розподілі праці, кооперуванні та інтегруванні виробництва. Це засіб економічних зв’язків між джерелами, це арена конкурентної боротьби за ринки збуту, джерела сировини, сфери прикладання капіталу.

Історичним попередником була постачально-збутова кооперація, яка виникла в 19 ст. Такі кооперативи створювались в містах і селах. Кооперативні крамниці дозволяли виключити посередників і знизити ціни. Проблема посередників дуже актуальна для України, внаслідок їх діяльності ціни деяких товарів, в т.ч. ціноутворюючих зростають у рази. Це свідчить про недосконале державне регулювання торгівлі. В розвинених країнах існують обмеження на посередницьку діяльність: надбавки до ціни разом не можуть перевищувати 6% для ціноутворювальних товарів.

У сільській місцевості ще до революції створювалися постачальні і збутові кооперативи для купівлі техніки, побудови млинів, крупорушок, маслобоєн, сироварень. У Росії напередодні революції їх існувало 160 тис. В роки радянської влади існувала споживча кооперація, яка купувала у населення в сільській місцевості їх особисту підсобну продукцію, деяку продукцію у колгоспів і забезпечувала селян промисловими товарами.

Сьогодні в багатьох розвинених країнах існують здобутого-постачальні кооперативи, які постачають техніку, добрива для фермерів. Збувають фермери свою продукцію також. Особливо в Швеції, де усунено всі посередники.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.