 |
|
Класифікація порушень розвитку і функції репродуктивної
Системи (порушення менструальної функції)
Аменорея.
1.1. Первинна аменорея.
1.1.1. Відсутність статевого розвитку.
- вади розвитку гонад (найбільш поширені):
· дисгенезія гонад (синдроми Шерешевського—Тернера, Свайєра);
· тестикулярна фемінізація (синдром Мориса).
1.1.2. Затримка статевого розвитку (інфатилізм):
- гіпогонадотропний гіпогонадизм.
- гіпергонадотропний гіпогонадизм.
1.1.3. Без затримки статевого розвитку:
- вади розвитку матки: аплазія піхви та матки (синдром Рокітанського- Кюстнера).
1.2. Вторинна аменорея.
- гіпогонадотропний гіпогонадизм;
- гіпергонадотропний гіпогонадизм;
- психогенна аменорея;
- аменорея при втраті маси тіла.
- анатомічні (травматичні) ураження матки, внутрішньоматкові синехії
(синдром Ашермана).
Гіперпролактинемія.
Дисфункціональні кровотечі.
3.1. Овуляторні кровотечі (менорагії).
3.2. Ановуляторні кровотечі:
- дисфункцюнальні кровотечі пубертатного періоду (ювенільні);
- дисфункціональні кровотечі репродуктивного періоду;
- дисфункціональні кровотечі перименопаузального періоду (клімактеричні).
4. Нейроендокринні синдроми (найбільш поширені):
- передменструальний синдром;
- посткастраційний синдром;
- клімактеричний синдром;
- синдром післяпологового ожиріння;
- синдром полікістозних (склерокистозних) яєчників;
- андреногенітальний синдром;
- синдром Шихана.
Ендометріоз.
Аменорея
Аменорея - відсутність менструацій протягом 6 місяців і більше у жінок у віці 16 - 45 років. Аменорея є найбільш важкою формою розладу регуляції репродуктивної системи, яка розвивається при надзвичайній силі дії пошкоджуючого чинника, або при особливій схильності організму до ендокринних гінекологічних захворювань. Розвиток аменореї є наслідком дії тих же чинників, які призводять до формування інших порушень менструального циклу — кровотеч, гіпоменструального синдрому, ановуляції, гіполютеінізму.
Розрізняють фізіологічну та патологічну аменорею. При припиненні менструацій внаслідок лікування говорять про фармакологічну аменорею.
Фізіологічна аменорея — відсутність менструацій до періоду статевого дозрівання, під час вагітності, лактації та в постменопаузі.
Патологічна аменорея, власне симптом гінекологічних або екстрагенітальних захворювань, буває первинною та вторинною.
Первинна аменорея - відсутність менструацій у віці більш як 16 років.
Вторинна аменорея - відсутність менструацій протягом 6 місяців і більше після періоду регулярних або нерегулярних менструацій. Вторинною вважають аменорею навіть при наявності в анамнезі однієї менструації.
Якщо перерва між епізодами кров'янистих виділень складає менш як півроку, це вважається гіпоменструальним синдромом, одним із пограничних варіантів якого є так звана спаніоменорея, коли менструальні кровотечі настають з частотою 2—3 рази на рік.
Аменорея класифікується залежно від рівня ураження тієї чи іншої ланки нейроендокринної системи. Відповідно виділяють гіпоталамо-гіпофізарну, яєчникову та маткові форми аменореї, а також аменорею, яка зумовлена патологією наднирників, щитовидної залози, наявністю екстрагенітальних захворювань.
Залежно від рівня гонадотропінів виділяють 3 форми аменореї:
- гіпергонадотропну,
- гіпогонадотропну,
- нормогонадотропну.
1.1. Первинна аменорея зустрічається значно рідше, ніж вторинна, і складає 8—10% у структурі аменореї. Первинна аменорея часто поєднується з ознаками затримки статевого розвитку, тобто з відсутністю або різким недорозвитком вторинних статевих ознак. Рідше первинна аменорея поєднується з наявністю всіх інших ознак статевого дозрівання: нормальним розвитком молочних залоз, статевим і пахвинним оволосінням. Ці клінічні відмінності дозволяють виділити дві форми первинної аменореї:
- із затримкою статевого розвитку, тобто з порушенням розвитку вторинних статевих ознак;
- без затримки статевого розвитку.
Ці дві форми мають різний патогенез і гормональну характеристику.