 |
|
Дисфункціональні маткові кровотечі
Дисфункціональні маткові кровотечі - це ациклічні кровотечі тривалістю більше 7 днів після затримки менструації від 10 днів до кількох місяців, виникнення яких обумовлено порушеннями фізіологічної циклічної секреції гормонів яєчника і не пов’язані з органічними захворюваннями статевих органів.
Їх частота – 4-18%.
Етіологічні фактори: порушення вікової еволюції гіпоталамо-гіпофізарної ділянки нейропсихічні стреси; психічне чи фізичне перевтомлення; аліментарні фактори (недоїдання, гіповітамінози, побутові труднощі); наслідки соматичних захворювань (особливо печінки та нирок) та запальних процесів геніталій; гострі та хронічні інфекції; ендокринні захворювання.
Патогенез. В основі патогенетичного механізму ДМК у всі вікові періоди лежать порушення утворення та виділення гонадотропних гормонів, які регулюють гормональну (та репродуктивну) функцію яєчників. У пубертатному періоді гонадотропна функція ще не сформувалася, виділення ФСГ та ЛГ мають хаотичний характер. У клімактеричному віці гонадотропна функція порушується через інволютивні процеси, мають перевагу утворення та виділення ФСГ, рівень ЛГ також підвищується, набуває монотонного характеру, порушується механізм зворотного зв'язку між яєчниками та гіпофізом.
Результатом порушення гонадотропної функції гіпофізу є гормональна дисфункція яєчників, яка протікає за типом ановуляцїї з атрезією чи персистенцією фолікулів. При цьому майже завжди має місце відносна (при атрезії фолікулів) чи абсолютна ( при персистенції фолікула) гіперестрогенія, оскільки відсутність повноцінного жовтого тіла в яєчниках призводить до дефіциту прогестерону. Гіперестрогенія є причиною розвитку гіперпластичних процесів ендометрія, у тому числі і атипових форм.
Патоморфологічним субстрактом кровотечі при ДМК є ділянки некрозу та крововиливу в гіперплазованому ендометрії. На інтенсивність кровотечі впливають фактори місцевого гемостазу — підвищення фібринолітичної активності, зменшення агрегації тромбоцитів та скоротливої активності судин базального шару ендометрія. Внаслідок цього гальмуються тромбоз та спазм судин - процеси, які припиняють кровотечу при нормальних менструальних циклах. Такі загальні принципи патогенезу ДМК. Проте є певні відмінності в механізмі ДМК залежно від циклу (овуляторний чи ановуляторний) та періоду життя жінки. Ці відмінності і є основною класифікації ДМК.
Класифікація ДМК за віком:
- ДМК у пубертатному віці (ювенільні кровотечі);
- ДМК у репродуктивному віці;
- ДМК у періменопаузальному періоді (клімактеричні кровотечі).
Класифікація ДМК за характером порушень менструального циклу.:
А. Ановуляторні ДМК.
1. Короткочасна персистенція фолікула.
2. Тривала персистенція фолікула.
3. Атрезія фолікулів.
Б. Овуляторні ДМК.
1. Гіпофункція жовтого тіла.
2. Гіперфункція жовтого тіла.
3. Гіпофункція фолікула, який дозріває.
4. Гіперфункція фолікула, який дозріває.