 |
|
IV. Недостатність секреції залоз кишечнику.
ПОРУШЕННЯ ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ.
(МАЛЬДІГЕСТІЯ)
Синдромом мальдігестії позначають порушення порожнинного травлення, обумовлені недостатнім надходженням у кишечник травних ферментів.
Він виникає внаслідок:
1) недостатності секреторної функції шлунка;
2) недостатності секреції соку підшлункової залози;
3) недостатньої секреції жовчі;
4) недостатньої секреції кишкового соку (12-палої та порожньої кишок).
І. При недостатній секреції соляної кислоти і пепсину у шлунку порушується розщеплення білків, особливо, перетравлення сполучної тканини. Оскільки пілорус постійно відкритий, груба їжа поступає у тонку кишку, подразнює її.
ІІ. Зменшення виділення панкреатичного соку веде до порушення порожнинного травлення. Панкреатичний сік (1,5-2,0 л на добу, має рН – 8,0-8,5 із-за значного вмісту іонів Na+ та бікарбонатів) нейтралізує кислу реакцію хімусу, який надходить із шлунка.
П р и ч и н а м и такого явища можуть бути:
а) нейрогенне гальмування зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при зменшенні тонусу блукаючого нерва чи отруєнні атропіном і ін.;
б) дуоденіт, унаслідок чого зменшується утворення стимуляторів панкреатичної секреції : секретину і холецистокінін-панкреозиміну;
в) порушення виведення підшлункового соку (закупорка проток, їх стиснення);
г) зменшення кількості секреторних клітин (руйнування, хронічні панкреатити);
Д) спадково обумовлена недостатність ентерокінази, внаслідок чого порушується початкова активація протеолітичних ферментів підшлункового соку: трипсину, хімотрипсину.
Такі фактори ведуть до порушення надходження у 12-палу кишку ферментів підшлункової залози, які відіграють вирішальну роль в травленні білків, жирів і вуглеводів, зокрема:
1) ферментів, які розщеплюють білки (протеаз): трипсину, хімотрипсину, карбоксипептидази А і В, еластази і колагенази;
2) ферментів, які розщеплюють жири: ліпази, фосфоліпаз А1, А2, С, D, лецитинази;
3) ферментів, які розщеплюють вуглеводи: α-амілази, лактази, сахарози;
Ферментів, які розщеплюють нуклеїнові кислоти (нуклеаз): ДНКази, РНКази.
ІІІ. Недостатність секреції жовчі.
За добу виділяється близько 500 мл жовчі. Повне припинення поступлення жовчі у 12-палу кишку називається ахолією.
Причинами ахолії можуть бути: 1) закупорка загальної жовчної протоки: а) жовчним каменем, б) густою концентрованою жовчю, в) аскаридами; 2) стиснення загальної жовчної протоки пухлиною при раку головки підшлункової залози; 3) тривалий спазм ductus choledochus при функціональних розладах нервової системи.
IV. Недостатність секреції залоз кишечнику.
П р и ч и н а м и такого явища можуть бути: 1) виразка 12-палої кишки; 2) дуоденіт і ентерит; 3) надходження в організм вірулентних мікроорганізмів і їх токсинів; 4) дисбактеріоз в результаті зменшення кількості біфідобактерій і лактобактерій, збільшення кількості патогенних видів мікробів: кишкової палички, ешеріхій, гемолітичного стрептокока, протея; 5) нерегульоване використання фармакологічних середників, зокрема антибіотиків, цитостатиків; 6) ятрогенні впливи.
За таких умов зменшується утворення кишкового соку і його компонентів, які відіграють важливу роль у травленні, а саме:
1) ферментів: а) ентерокінази, б) карбокси- і амінопептидази, в) β-амілази, г) кишкової ліпази, д) слизово-білкового секрету, який захищає кишку від подразнення шлунковим соком;
2) секретину, який активує секрецію підшлункової залози, виділення Н2О і гідрокарбонатів;
3) холецистокінін-панкреозиміну, який регулює секрецію жовчі і виділення соку підшлункової залози;
4) ентерогастрину, вілікиніну, які впливають на рух ворсинок тонкої кишки;
5) кіназіногену, який активує ентерокіназу;
Інших пептидів АПУД-системи, зокрема при дуоденальній недостатності знижується продукція гормону динентерину, що веде до спотворення апетиту, виникнення трофалгії - больового відчуття на прийом їжі.
Гіпосекреція шлункового, панкреатичного, кишкового соків та жовчі супроводжується порушенням травлення у тонкій кишці, що має наступніі прояви:
1) стеаторея - із-за порушення розщеплення жирів 60-70% прийнятих жирів виділяється з калом;
2) амінорея – із-за порушення розщеплення білка 80-90% білка виділяється з калом;
3) креаторея - наявність у калових масах нерозщеплених м’язових волокон;
4) метеоризм, бурчання в животі із-за розвитку бродильної, гнильної, чи змішаної диспепсії;
5) діарея із-за подразнення кишечнику неперетравленими харчовими масами та виникнення гіперперестальтики;
6) ахолічний синдром, який характеризується безбарвними каловими масами та порушенням всмоктування жирних кислот і жиророзчинних вітамінів (А,Д,Е,К);
7) переймистоподібні болі, які зменшуються після випорожнення;
8) погіршення стану після прийому вуглеводів, які легко бродять;
9) при хронічному процесі виникає астено-невротичний синдром, який характеризується підвищеною втомлюваністю, розладами сну, “входженням” у хворобу, відсутністю цікавості до життя;
10) анемічно-дистрофічний синдром, який супроводжується анемією, гіповітамінозом В2, зменшенням маси тіла, дистрофічними зміни шкіри.
Недостатність всмоктування у кишечнику - проявляється синдромом мальабсорбції, в основі якого лежить порушення живлення організму внаслідок розладів процесів абсорбції у тонкій кишці.
Порушення всмоктування може бути обумовлене розладами, які виникають на 3-х рівнях: