Главная | Обратная связь

Перша і друга теорії пояснюють механізми смерті при високій кишковій непрохідності.

Порушення сокообігу. У нормі існує баланс: скільки рідини посту­пає у кишечник, стільки всмоктується. При високій непрохідності привідна петля коротка, у неї поступає і накопичується слина - 1,0-1,5 л, шлунко­вий сік - до 2,5 л, панкреатичний сік – 1,5-2,0 л, жовч - 500 мл, кишковий сік. Тобто це 5-6 л рідини, багатої білками, електроліта­ми, яка приводить до розтягнення кишечника. Тому відвідні судини здавлюються, знижується всмоктування, у крові зменшується вміст електролітів, хлоридів, води, виникає зневоднення організму. Тиск у привідній кишці різко збільшується і кишковий вміст піднімається до шлунка, подразнюються закінчення блукаючого нерва, імпульси надходять у відповідний центр у довгастому мозку, виникає блю­вота. Організм втрачає велику кількість рідини, ферменти, со­ляну кислоту, бікарбонати, натрій та інші солі. При цьому спостерігається:

- зменшення об’єму циркулюючої крові (гіповолемія, гіпотензія);

- збільшення в’язкості крові (збільшується показник гематокриту);

- у крові різко зменшується вміст Са⁺⁺, Nа⁺, К⁺ і Сl^-;

- розвивається гіпопротеїнемія із-за втрати великої кількості білків - до 300 г за добу.

Далі приєднуються нервово-рефлекторні впливи. При такому розтягненні петлі і бурній перистальтиці виникає різкий біль, що носить переймоподібний характер (посилюється при пе­ристальтиці). Інтенсивність болю обумовлена ще й тим, що верхні відділи кишечника дуже багаті нервовими закінченнями, звідки по­тік імпульсів поступає у ЦНС. Біль інтенсивний, веде до виник­нення шоку, у якому виділяють еректильну та торпідну фази.

При високій кишковій непрохідності у зв’язку з шоком смерть може наступити навіть че­рез 2-З год. При менш різкому болю тривалість життя 24-72 год.

При низькій кишковій непрохідності переважають явища аутоінтоксикації, виникнення якої пов‘язується із: а) дисбактеріозом і б) утворенням в кишечнику великої кількості токсичних продуктів гниття і бродіння.

М е х а н і з м. При низькій кишковій непрохідності привідна петля довга, у ній накопичуються калові маси. Виникає дисбактеріоз – порушення співвідношення між окремими видами кишкової мікрофлори. При цьому, збільшується кількість бактерій, які викликають в кишечнику процеси гниття і бродіння, в результаті чого утворюються токсичні речовини (аміни): сірководень, індол, скатол, індикан, феноли, путресцин, кадаверин і т.і. В результаті порушення мікроциркуляції підвищується проникність судин, і ці токсичні речовини, а також мікроорганізми і їх токсини, незруйновані протеолітичні ферменти (пепсин, трипсин, фосфоліпази) надходять у кров. Розвивається інтоксикація організму, септицемія і септикопіємія. Протеолітичні ферменти активують калекриїн-кинінову, зсідаючу і фібринолітичну системи крові. Знижується артеріальний тиск, зменшується об‘єм циркулюючої крові, розвивається ДВЗ-синдром.

Тривалість життя при низькій кишковій непрохідності 7-8 днів.