А. Обчислення абсолютної похибки табличних величин.

Часто в робочу формулу, крім вимірюваних величин, входять фізичні величини, значення яких беруться з довідкових таблиць. Наприклад: прискорення вільного падіння, число π, густина, питома теплоємність, в’язкість і т.п.

Так як в числових значеннях величин, наведених у таблицях, залишені тільки вірні знаки, то абсолютна похибка табличних величин не може перевищувати половини одиниці останньої значущої цифри цього числа.

Наприклад: якщо прискорення вільного падіння g=9,81 м/с , то м/с ; π=3,14, то

Питома теплоємність міді С=395 Дж/кг К; С= 0,5 Дж/кг К.

Густина води при

У деяких таблицях дається залежність двох фізичних величин, одна з яких вимірюється безпосередньо. Наприклад, залежність густини води від температури, температури кипіння – від тиску і т.д. Абсолютна похибка такої величини зумовлена похибкою вимірювання аргументу. Наприклад, температура води Необхідно визначити густину води і її абсолютну похибку . Згідно таблиць маємо:

При кг/м

кг/м

Знаходимо середню швидкість зміни функції:

кг/м К

Тоді абсолютна похибка приймає вигляд:

997,8 0,2 кг/м .

Б. Метод лінійної інтерполяції.

У деяких випадках у таблицях немає значення аргументу, для якого знаходять функцію, а є більше чи менше її значення. Визначення функції в цьому випадку проводиться методом інтерполяції.

Лінійна інтерполяція використовується в тому випадку, якщо шукана функція є лінійною.

Наприклад: необхідно визначити коефіцієнт поверхневого натягу води при температурі У таблиці є наступні залежності: