 |
|
Графічний метод зображення результатів експерименту.
У ряді випадків результати фізичних вимірювань зображають графічно, що дає можливість більш наочно представити результати, тобто залежність функції Y(x). Наприклад, залежність густини або в’язкості від температури 
.
Для побудови графіка, виходячи з результатів прямих вимірювань або розрахунків на координатній площині, наносяться експериментальні точки. Графік доцільно будувати на міліметровому папері, раціонально вибирати масштаб, помічаючи, що експериментальна крива має бути не дуже крутою і не дуже пологою і ,по можливості, повинна бути використана вся координатна площина. На координатних осях треба вказувати не тільки величини, що відкладаються, а й одиниці їх виміру.
Після нанесення експериментальних точок на графіку будують так зване поле «поле похибок», тобто в масштабі відкладають вліво і вправо від експериментальних точок абсолютні похибки аргументу 
, а вгору і вниз – абсолютні похибки вимірювання шуканої величини 
Y. Потім будують прямокутник зі сторонами х і 2 Y, всередині яких і перебувають справжні дані вимірюваної величини. Внаслідок наявності похибок вимірювань, спостерігається деякий розкид експериментальних точок. Тому необхідно провести плавну криву так, щоб вона проходила як найближче до всіх точок, тобто щоб точки розміщались рівномірно по обидва боки від кривої, а сама крива проходила через поле похибок експериментальних точок. Якщо окремі точки значно відхиляються від експериментальної кривої, то це може свідчити про великі похибки вимірювання або явні промахи. Це, в свою чергу, вказує на потребу підвищити в цих інтервалах якість вимірювання.
Точки перегину, максимуму, мінімуму на експериментальних кривих відповідають якісним змінам в досліджуваному фізичному процесі. В областях, близьких до цих точок, слід проводити вимірювання значно частіше.
