Обчислення похибок при прямих вимірюваннях. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
При проведенні прямих вимірювань спочатку обчислюють середнє арифметичне значення виміряної фізичної величини:
, (2)
де n – кількість дослідів. Потім обчислюють середню квадратичну похибку за формулою:
, (3)
де n – кількість дослідів. Наступним кроком є обчислення абсолютної похибки за формулою:
, (4)
де - коефіцієнт Стьюдента, який береться з таблиці при відомій кількості дослідів n, та надійності p, яку при усіх вимірюваннях в даних лабораторних роботах потрібно брати 0,95:
Після цього відносна похибка обчислюється за формулою (1), а результат зручно записувати у вигляді:
при , (5)
де після дужок записується розмірність шуканої фізичної величини, а після "=" числове значення відносної похибки. Описаний вище метод обчислення похибок носить назву методу Стьюдента.
Обчислення похибок при непрямих вимірюваннях. Досить часто при експериментальних дослідженнях шукають фізичну величину не прямим шляхом, а опосередковано – через вимірювання інших величин. При цьому шукана фізична величина є функцією останніх: , (6)
Знаючи явний вигляд рівняння (6) для конкретної лабораторної роботи, потрібно вивести формулу для відносної похибки непрямого вимірювання (у випадку добутку величин ( ):
, (7)
де – абсолютні похибки вимірювання фізичних величин відповідно. Ці похибки шукаються методом Стьюдента, або вже є визначеними, про що обов’язково зазначено у лабораторній роботі. Після цього обчислюється абсолютна похибка шуканої фізичної величини:
(8)
Кінцевий результат записують аналогічно до попереднього методу обчислення похибок у вигляді:
при , (9)
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|