Главная | Обратная связь

Розрахунок міжцентрованих відстаней

Міжцентровану відстань ланцюгових передач вибирають із конструктивних розумінь з обліком меж, що рекомендують його зміни. Мінімально міжцентровану відстань визначається з умов, при яких кут обхвату ланцюгом малої зірочки повинен бути не менше 120°:

при 18.33

при 18.34

Максимальна міжцентрована відстань А_max£80t.

По попередньо обраним міжцентрованій відстані А, кроку t і числам зубів зірочок z₁ і z₂ визначають довжину ланцюга в кроках:

18.35

Перші два члени формули (18.35) визначають число ланок при z₁=z₂, коли ланцюг рівнобіжний, а третій член враховує нахил гілок, утворений при z₁¹z₂. Отримане значення L_t округляється до найближчого парного числа, щоб виключити з проектованої передачі перехідні ланки. Далі для прийнятого числа ланок обчислюють теоретичну міжцентровану відстань А₀, що відповідає натягнутому стану гілок:

18.36

де a - кут нахилу гілки ланцюга до осі передачі:

18.37

У [12] приведені значення теоретичних міжцентрових відстаней для передач із кроком ланцюга t=25.4 мм в залежності від наступних параметрів: z₂-z₁- різниці чисел зубів зірочок; L_t-z₂- різниці між числом у замкнутому контурі ланцюга і числом зубів більшої зірочки.

Для передач із будь-яким іншим кроком ланцюга теоретичну міжцентровану відстань пропорційно кроку і визначається по формулі

18.38

У розрахунковій практиці для вибору міжцентрових відстаней користуються номограмами або таблицями (РТМ 26-02-14-82), що охоплюють весь комплекс бурових установок, що зустрічаються практично в ланцюгових передачах, діапазон чисел зубів і ланок ланцюга: z2-z1£70; Lt-z2(175.

Гілки зібраної ланцюгової передачі повинні мати попереднє провисання, а шарніри ланцюга вільно провертатися. Досвід показує, що вибірка зазорів і попередній натяг гілок приводять до передчасних поломок ланцюга. Необхідне для монтажу і нормальної роботи провисання ланцюга забезпечується за рахунок зрушення центрів зірочок щодо теоретичної міжцентрової відстані. При цьому фактичну (номінальну) міжцентровану відстань А=А₀-dА.

З обліком допуску на міжцентровану відстань розмір зрушення визначається з умови: d, де d-розмір зрушення центрів; D-верхнє граничне відхилення міжцентрової відстані при несиметричному розташуванні поля допуску.

Якщо d, де номінальне значення фактичного міжцентрової відстані приймається рівним теоретичному (А=А₀). Поле допуску DА і верхнє граничне відхилення D міжцентрової відстані рекомендується приймати по таблиці 18.5. Нижнє значення допуску на міжцентровану відстань розраховується по формулі D_на=D_вА-DА.

При симетричному розташуванні поля допуску на міжцентровану відстань маємо D, тоді номінальне значення міжцентрової відстані А. На кресленнях номінальне значення міжцентрової відстані округляється до 0,1.

Якщо в одну міжцентровану відстань необхідно вписати декілька передач, рекомендується максимально скорочувати різницю між їх теоретичними міжцентровими відстанями за рахунок змін параметрів z₂-z₁ і L_t-z₂.

Для закритих передач з нерегульованою міжцентровою відстанню подовження ланцюга від зносу допускається в межах: 0,8-1,5%. Відповідно до цього, визначаються розміри кожуха й огороджень ланцюгової передачі. При подальшому по-довженні ланцюга (до 2-3%) стріла прогину зменшується за рахунок скорочення числа ланок у замкнутому контурі ланцюга.

У похилих ланцюгових передачах провисання ланцюга регулюється поворотом ексцентрикових склянок, в яких змонтовані підшипники вала головної зірочки. Вісь отвору ексцентрика зміщається щодо осі його зовнішнього діаметра на розмір, достатній для вибірки при повному повороті ексцентрика двох ланок ланцюгового контуру передачі.

Таблиця 18.5 — Поле допуску і верхнє граничне відхиленняміжцентрової відстані