Здавалка
Главная | Обратная связь

Лабораторна робота №4



Тема “Уведення VBA-коду, оператори VBA”

Уведення операторів можна розпочинати після оголошення підпрограми. Введений код має задовольняти правила мови VBA, ці правила називаються синтаксисом мови. Синтаксис визначає, як комбінувати різні елементи мови у вирази й оператори, які потім можуть бути виконані.

У кожному рядку коду, як правило, вводиться тільки один оператор, якщо декілька операторів - використовується розділювач (;). Для переходу в наступний рядок використовується клавіша “Enter”.

Якщо рядок має велику довжину через значну кількість аргументів функцій, можливе перенесення оператора на наступний рядок. У такому випадку вводиться символ ( _ ) у кінці рядка. Для поліпшення читання коду можна залишати пусті рядки між виразами, оператори вирівнювати за допомогою табуляції. Для пояснення операторів програми використовується коментар. На початку коментарю вводиться символ (‘).

Кожний рядок виконуваного коду в VBA-процедурі називається оператором. Оператор складається з комбінації наступних елементів:

а) ключові слова - елементи мови VBA, які мають наперед визначене значення. Наприклад: Sub i End Sub;

б) змінні - імена, записані за певними правилами, котрі потрібні для надання і збереження значень із можливістю подальшого використання;

в) константи - значення, які неможливо змінити під час виконання процедури;

г) вирази - комбінація змінних, констант і ключових, котра дає результат у вигляді значення певного типу; вирази є прості й складні, для створення складних виразів із простих використовуються операції;

д) літерали - прості вирази, які містять конкретні значення довільного типу даних;

е) операції - бувають різних типів: арифметичні (+, -, /, *), логічні (<, >, =, <>, ><, <=, >=), об’єднання рядків (&) та ін.

 

Лабораторна робота №5

Тема “Типи даних”

У мові VBA існують декілька різних типів даних. Для перетворення величини одного типу в інший використовуються функції, які перетворюють числа в ряди цифр і навпаки. Наприклад, функція Str перетворює число в ряд цифр, а функція Val – ряд цифр у число. Для оголошення типу змінної бажано підібрати найбільш відповідний тип. Правильний вибір дозволить ефективно зберігати дані, що приведе до підвищення продуктивності програми. Вибір типу залежить від призначення змінної.

 

Числовий тип даних

Є декілька числових типів даних: розмір - це кількість байтів, які займає змінна в пам’яті; діапазон значень показує, наскільки малими або великими можуть бути значення змінної, оголошеної цим типом даних.

 

Тип даних Розмір, байт Діапазон значень  
Byte (байт) Ціле число від 0 до 255
Integer (цілий) Ціле число від –32768 до 32768  
Long (довгий цілий) Ціле число від –2 147 483 648 до 2 147 483 647  
Single (дійсний звичайної точності) Від -3,402823Е38 до -1,401298Е-45 Від 1,401298Е-45 до 3,402823Е38  
Double (дійсний подвійної точності) Від -1,79769313486232Е308 до -4,94065645841247Е-324 Від 4,94065645841247Е-324 до 1,79769313486232Е308  
Currency (грошовий) Від –922 337 203 685 477,5808 до 922 337 203 685 477,5807  

2. Символьний тип даних

Рядки символів змінної довжини (String) найбільш поширені і дозволяють зберігати текст довжиною до двох мільярдів символів, кожна змінна цього типу займає 10 байт пам’яті в додаток до реального розміру рядка.

Рядки символів фіксованої довжини (string*n), де n - кількість символів, можуть містити не більше ніж 65400 символів. Переваги: дії з такими рядками виконуються за менший проміжок часу; відсутні зайві дані.

 

Інші типи даних

Логічний (Boolean) – змінні цього типу можуть містити два значення – True (істина) і False (неправда).

Дата (Date) – змінні цього типу – числові значення подвійної точності, які використовуються для збереження дат і часу ( діапазон від 1 січня 100 року до 31 грудня 9999 року).

Об’єкт (Object) – змінні цього типу використовуються для збереження посилань на об’єкти в додатках.

Variant – будь-який тип даних, за винятком рядка символів фіксованої довжини (string*n), цей тип даних може змінюватися під час виконання процедури або використовуватися в комбінації з іншими типами без повідомлення про помилку. Тип даних Variant досить гнучкий, тому його застосування потрібне тільки там, де ця гнучкість необхідна. Використання простого типу даних потребує меншого обсягу пам’яті, збільшує продуктивність і забезпечує правильне застосування типів даних.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.