 |
|
Обробка даних тестування
6. Перевірити, чи є відповіді на всі питання тест-опитувальника.
7. Кожну емоцію визначають за 12 питаннями тесту. За допомогою ключів (табл.1) визначити бал за кожною шкалою. За відповідь „безумовно так” нараховується 4 бали, „ймовірно так” – 3 бали, „ймовірно ні” – 1 бал і „безумовно ні” – 0 балів.
8. Увага! Для шкали „Радість” на питання 37, і для шкали „Сум” на питання 25 бали нараховуються в оберненому порядку.
9. Заповнити таблицю 2 – Результати тестування. За кожною шкалою максимальна сума балів складає 48.
10. Скласти психологічну характеристику. Ця методика дозволяє виявити не лише емоції, а й настрій, також такі стійкі характеристики особистості, як оптимізм чи песимізм, агресивність або схильність до страху. При інтерпретації результатів слід звернути увагу на загальну поліфонію переживань. Схильність до переживання тої чи тої емоції є яскраво вираженою, якщо показник за шкалою сягає від 36 до 48 балів. Якщо ж показник за шкалою не більше 12 балів, то такі переживання Вам не властиві.
Табл. 1.
Ключі до тест-опитувальника Л.А. Рабіновича
| Назва шкали | Відповіді |
| Радість | 3, 9, 14, 18, 22, 24, 25, 28, 36, 37(-), 40, 43 |
| Гнів | 7, 8, 11,13, 16, 19, 31, 32, 33, 35, 42, 44 |
| Страх | 1, 4, 5, 12, 15, 17, 23, 26, 30, 34, 45, 46 |
| Сум | 2, 6, 10, 20, 21, 25(-), 27, 29, 37, 38, 39, 41 |
Табл. 2.
Результати тестування
| Назва шкали | Бали |
| Радість | |
| Гнів | |
| Страх | |
| Сум |
Шкали ситуативної та особистісної тривожності Спілбергера – Ханіна
Методика Спілбергера дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну якість, і як стан.
Ситуативна тривожність (реактивна тривожність) як стан характеризується емоціями, що суб’єктивно переживаються: напруженням, неспокоєм, стурбованістю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію
Тривогою називається емоційна відповідь на можливу психічну загрозу, на відміну страху, який виражає реакцію на реальну загрозу для функціонування та існування організму. Стан тривоги, або ситуативна тривожність, виникає у зв’язку з можливими неприємностями, непередбаченими ситуаціями, змінами у звичній обстановці й виражається специфічними переживаннями – хвилюванням, побоюванням, порушенням спокою тощо.
Особистісна тривожність – це стійка індивідуальна характеристика, яка відображає схильність людини до тривоги і передбачає у неї тенденцію сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливих. Високотривожні особистості схильні сприймати загрозу своїй самооцінці та життєдіяльності в широкому діапазоні ситуацій і реагувати вираженим станом тривожності. Високі показники рівня особистісної тривожності свідчать про вияв стану тривожності у різноманітних ситуаціях, зокрема таких, що стосуються оцінки компетенції та престижу людини.
Висока тривожність знижує ефективність інтелектуальної діяльності, гальмує її у напружених ситуаціях, наприклад під час іспитів, заліків; знижує рівень розумової працездатності, викликає невпевненість у власних силах та здібностях.