 |
|
ВЕТЕРИНАРНА ЕНТОМОЛОГІЯ
ТЕМА 34: Гіподерматоз великої рогатої худоби
ЗАВДАННЯ № 1. Вивчити на макро- і мікропрепаратах будову яєць, личинок і дорослих комах, замалювати їх. Визначити цикли розвитку оводів, їх систематичне положення, замалювати схему біології збудників.
ЗБУДНИКИ: Нypoderma bovis (звичайний овід або строка), Нуроderma lineatum (південний овід або стравохідник). Імаго звичайного овода сіро-коричневого кольору, щільно покрите волосинками й досягає довжини 2 см. Південий овід відрізняється від звичайного трохи меншим розміром тіла (13 мм), У оводів на боках голови є двоє фасеточних очей, а на тім'ї- троє простих. Зверху вздовж середньої частини спини проходять смуги темного кольору. До тричленистих грудей прикріплені три пари ніг, а зверху - дві пари крилець. Яйця овальної форми, білого кольору. Личинка першої стадії, довжиною до 0,6 мм, має 12 сегментів, пару приротових гачків червякоподібної форми і шипи по тілу. Личинки третьої стадії темно-коричневого кольору, видовжено-овальної форми, до 28 мм завдовжки. Шипи з вентрального боку тіла личинки закінчуються на шостому сегменті у личинок Н. bovis і на сьомому сегменті – у личинок Н. lineatum.
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Pterygota
Ряд: Diptera
Підряд: Brachicera
Родина: Hypodermatidae
Рід: Hypoderma
Види: Н. bovis
Н. lineatum
ЗАВДАННЯ № 2. Дати визначення хвороби, описати коротко біологію збудника епізоотологічні дані, патогенез, клінічні ознаки, патоморфологічні зміни, імунітет, діагностику та диференційну діагностику, лікування та профілактику.
Оцінка____________ Підпис викладача___________________
ТЕМА 35: Естроз овець, ринестроз і гастрофільоз коней
ЗАВДАННЯ № 1. Вивчити на постійних препаратах морфологію носоглоткових та шлунково-кишкових оводів і личинок, замалювати їх. Визначити систематичне положення і замалювати схему біології збудників.
ЗБУДНИК: Oestrus ovis - личинки порожнинного овода cпричинюють естроз овець. Окрилений овід 10-12 мм завдовжки, жовтувато-коричневого кольору, з чорними плямами і смугами на тілі. Голова напівкулястоЇ форми, ширша за груди. Темно-зелені блискучі фасеткові очі, більші у самців, ніж у самок. Ротовий отвір відсутній. Личинка першої стадії веретеноподібна, білого кольору, завдовжки до 1,5 мм, рухлива. Має добре розвинені приротові гачки для фіксації. Шипи розміщені у 2-3 ряди з вентрального боку тіла. Личинка другої стадії завдовжки до 12 мм. Личинка третьої стадії видовжено-овальної форми, 10-30 мм завдовжки, коричневого кольору, з поперечними смугами. Спинна поверхня її не має шипів, опукла, а вентральна - плоска і покрита 2 - 3 рядами дрібних шипиків. Задній кінець личинки ширший від переднього. Лялечка чорного кольору, завдовжки до 12 мм, задній кінець тупий, а передній - скошений під гострим кутом.
3БУДНИКИ: Rhinoestrus purpureus (білоголовник або пурпуровий овід), Rh. latifrons (овід-коротиш), Rh. usbekistanikus (овід-малошип) - личинки носоглоткових оводів викликають ринестроз коней. Білоголовик дуже схожий на овечого овода, пурпурово-коричневого кольору, довжиною до 12 мм. Крила прозорі, з трьома чорними крапками. Овід-коротиш має довжину до 13 мм, а овід-малошип - до 9 мм. Оводи не живляться (ротовий отвір відсутній). Личинка першої стадії плоска, до 1 мм завдовжки, має псевдоцефал з добре розвиненими приротовими гачками, чорного кольору, між якими розміщений ротовий отвір. Сегменти озброєні шипами. Останній сегмент округлий, озброєний 8-10 зігнутими гачками. Личинка третьої стадії до 20 мм завдовжки, темно-сірого, а потім бурого кольору, з поперечними смугами по тілу. Тіло з дорсального боку опукле, з вентрального – плоске. На псевдоцефалі розміщені пара сенсорних горбків і приротових гачків. Шипи розміщені з вентрального боку. У задній частині тіла помітні дві перитреми темно-бурого кольору. Лялечка чорного кольору, довжиною до 13 мм.
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Pterygota
Ряд: Diptera
Підряд: Brachicera
Родина: Oestridae
Рід: Oestrus
Вид: Oe. ovis 
Рід: Rhinoestrus
Види: Rh. purpureus
Rh. latifrons
Rh. usbekistanikus
ЗБУДНИКИ: Гастрофільоз однокопитних спричинюють личинки шлунково-кишкових оводів. Gastrophilus intestinalis - великий шлунковий овід, довжиною до 16 мм, буро-жовтого кольору, ґолова більша, чим груди. Личинки першої стадії прикріплюються до слизової оболонки язика та глотки, а личинки другої та третьої стадії паразитують у шлунку. Личинки першої стадії веретеноподібні, до 1 мм завдовжки, мають 13 сегментів. Озброєні прямими, рухливими приротовими гачками й шипами в 3 ряди. Личинки третьої стадії овально-циліндричні, до 20 мм завдовжки., жовто-рожевого кольору з двома великими приротовими гачками темного кольору. Шипи на сегментах розташовані в два ряди з другого по десятий сегмент. В передньому ряді шипи більші, ніж у задньому.
Gastrophilus inermis - малий шлунковий овід, сіро-бурого кольору, довжиною до 11 мм, голова більша за груди. Личинки першої стадії веретеноподібної форми, прикріплюються до слизової оболонки ротової порожнини. Личинки другої і третьої стадії локалізуються в шлунку і прямій кишці. У личинок третьої стадії на вентральній поверхні другого грудного сегменту є два ряди тонких шипів, на сьомому черевному сегменті - ряди шипів з розривом всередині. Зрілі личинки - розміром до 15,5 мм мають сильно загнуті назад ротові гачки.
Gastrophilus haemorrhoidalis - вусоклій, темно-бурого кольору, довжиною до 12 мм. Голова по ширині рівна грудині. Личинки першої стадії розвиваються на слизовій оболонці ротової порожнини, а другої і третьої - паразитують у шлунку. Личинки третьої стадії – до 18 мм завдовжки, червоного кольору, мають два ряди однакової довжини шипів.
Gastrophilus veterinus - дванадцятипалик, темно-жовтого кольору, довжиною до 17 мм, голова вужча грудей. Личинки першої стадії заповзають в рот і розвиваються на слизовій оболонці ясен, мають довгі щетинки на 3 грудних і 7 сегментах черевця, а другої і третьої стадії - паразитують у дванадцятипалій кишці. Личинки третьої стадії до 20 мм завдовжки, сірувато-жовтого кольору, шипи на сегментах розташовані в один ряд.
Gastrophilus nigricornis - чорновус, сірувато-жовтого кольору, довжиною до 10 мм, голова і груди рівні за шириною. Личинки першої стадії мають на тілі довгі щетинки, паразитують вони в слизовій оболонці щік. Личинки другої і третьої стадії паразитують у дванадцятипалій кишці. У личинок третього віку первий грудний сегмент циліндричної форми, другий сегмент без шипів. Личинки третьої стадії зеленуватого кольору. Gastrophilus pecorum - травняк, темно-бурого кольору, довжиною 13 мм, голова вужча за груди. Личинки першої стадії паразитують на слизовій оболонці рота, а другої і третьої стадії - в шлунку і кишечнику. У личинок третьої стадії великі, сплющені в дорсо-вентральному напрямку, передній кінкець загострений, задній – округлий. мають шипи, розміщені в два ряди, а на дорсальній поверхні останніх чотирьох сегментів вони відсутні.
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Pterygota
Ряд: Diptera
Підряд: Brachicera
Родина: Gastrophilidae
Рід: Gastrophilus
Види: G. intestinalis
G. haemorrhoidalis
G. inermis
G. veterinus
G. nigricornis
G. pecorum
ЗАВДАННЯ № 2. Дати визначення хвороби, описати коротко біологію збудника епізоотологічні дані, патогенез, клінічні ознаки, патоморфологічні зміни, імунітет, діагностику та диференційну діагностику, лікування та профілактику.
Оцінка____________ Підпис викладача___________________
TЕМА 36: Зоофільні та м'ясні мухи, вольфартіоз тварин
ЗАВДАННЯ 1. Вивчити на мікро- і макропрепаратах морфологію мух із родини Мuscidae, Саlliphogidae, Sarcopharidae і замалювати їх. Вивчити будову вольфартової мухи, та стадії розвитку (личинки, лялечки) і замалювати.
РОДИНА Мuscidae – (справжні мухи) мають розмір 6-10 мм, сіро-бурого забарвлення.
НЕКРОВОСИСНІ МУХИ: Мusca domestica – (кімнатна муха), сіро- бурого кольору, черевце світле, розмір тіла 6-8 мм, хоботок лижучо-сисного типу.
Fannia canicularis – (мала кімнатна муха) - схожа на кімнатну, розмір її до 6 мм, хоботок лижучо-сисного типу.
Мusca autumnalis – (кoрівниця польова) – розмір тіла до 10 мм, ширина голови і грудей одинакова.
Musca larvipara – (живородна польова) - не відрізняється від попереднього виду. Завдяки відкладанню активних личинок цей вид мух може жити і в засушливих південних областях України.
Musca tempestiva – (мала кoрівниця) - розмір до 6 мм. Останні три види мух - проміжні хазяїни телязій.
КРОВОСИСНІ МУХИ: Stomaxуx calcitrans – (осіння жигалка) - хоботок щиткоподібний, який не втягується. Посередині лоба помітна червоно-бура смужка. На черевці є темні великі плями. Ссуть кров як самки, так і самці.
Haemotobia stimulans – (коров'яча жигалка). Коричневого кольору, 5-6 мм завдовжки. Хоботок і щупальці одинакової довжини.
Haemotobia atripalpis – (коняча жигалка) - більша за розміром від осінньої жигалки. Liperosia irritans – (мала коров'яча жигалка) розміром 3-4 мм, тіло її забарвлене в жовто-бурий колір.
Liperosia titilans – (південна коров’яча жигалка), жовто-бура, до 3,5 мм завдовжки.
РОДИНА Саlliphoridae – (сині та зелені мухи), довжина тіла до 13 мм, густо вкриті волосинками і щетинками, забарвлені в синій або зелений колір з металевим блиском. Нижня частина голови червонувата, груди чорні, черевце з білуватим нальотом. Ветеринарне значення мають види: Саlliphora uralensis – синя падева муха, С. vicina - синя м'ясна муха, Ргоtophormia terraenovae - весняна синя муха, Lucilia sericata - зелена муха.
РОДИНА Sarcophagidae – (сірі м'ясні і вольфартові мухи). Велике значення має вольфартова муха Wolfarthia magnifica - живородна комаха, личинки якої розвиваються в ранах і викликає захворювання вольфартіоз. Муха досягає довжини 13 мм, сірого кольору, з трьома видовженими темними смужками на грудях і трьома чорними плямами на дорсальній поверхні латеральних боків черевця. Крила прозорі, широкі, хоботок лижучого типу.
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Pterygota
Ряд: Diptera
Підряд: Brachicera
Родина: Мuscidae Родина: Саlliphoridae Родина: Sarcophagidae
Види: Мusca domestica Види: Саlliphora. vicina Вид: Wolfarthia magnifica
Fannia canicularis Саlliphora uralensis
Мusca autumnalis Ргоtophormia terraenovae
Musca larvipara Lucilia sericata
Musca tempestiva
Stomaxуx calcitrans
Haemotobia atripalpis
Lyperosia irritans
ЗАВДАННЯ № 2. Дати визначення хвороби, описати коротко біологію збудника епізоотологічні дані, патогенез, клінічні ознаки, патоморфологічні зміни, імунітет, діагностику та диференційну діагностику, лікування та профілактику.
Оцінка____________ Підпис викладача___________________
ТЕМА 37: Видова належність двокрилих кровосисних комах та заходи боротьби з гнусом
ЗАВДАННЯ № 1. Вивчити на мікро- і макропрепаратах зовнішню та внутрішню будову паразитичних двокрилих представників гнусу (комарів, мошок, мокреців, москітів, гедзів) та їх личинок і лялечок.
Комарі - родини Culicidae роду Аеdes, Сulex, Аnopheles. Голова округла, фасеткові очі на тім’ї зближені. Тіло струнке видовжене, жовтого, сірого, коричневого та чорного кольору в залежності від виду. Вусики довгі, мають 15 члеників, покриті у самок короткими, а у самців довгими волосками. Ротовий апарат пристосований для ссання крові. Крила прозорі, на грудях пара дихалець. Ноги довгі, лапки з двома кігтиками. На черевці 10 сегментів. Самки відкладають 180-480 яєць в стоячі водоймища, а Аеdes - на вологий грунт. Яйця білуваті, зрілі - темного кольору, личинки (чотири стадії) і лялечки рухомі, дихають повітрям у верхньому шарі води. Найбільш патогенними є Аеdes vexans завдовжки 6-7 мм, крила темні, черевце з поперечними світлими смужками. Суlех ріріеns самка до 5 мм, світло-коричневого кольору. Аnopheles maculipennis самки до 7 мм, коричневого кольору, черевце буре або чорне, Комарі активні весною і влітку, літають до 2-3 і 35 км, передають інфекційні та інвазійні хвороби.
МОШКИ – родина Simuliidae відомо 900 видів підродини Simuliinae та Gymnopaidinae, які є найважливішими компонентами гнусу. Дрібні комахи, довжиною 2-6 мм, сірі або синюватого кольору. Голова сплющена спереду назад і підігнута до нижньої поверхні грудей. До неї прикріплені одинадцяти членисті антени. Фасеткові очі великі, знаходяться по боках голови. Хоботок короткий, колючо-сиснуго типу. Груди випуклі, вкриті волосками. Кінцівки короткі і товсті. Яйця мошки асиметричної форми, білі в момент відкладання, коричневі та чорні - після дозрівання. Личинки сіро-білого та темно-коричневого кольору, на задньому кінці тіла присоска для фіксації. Личинки першого віку розміром 1 мм, зрілі личинки - до 10 мм. Лялечки в коконі, схожі на імаго з характерними парними органами дихання у вигляді трубочок на грудному відділі, з'єднаних з передніми дихальцями.
Місця виплоду мошок - проточні струмки та річки. Яйця відкладають самки на змочені водою предмети. Розвиток яєць відбувається протягом 4-15 днів, в зимуючих - 8-10 місяців, міграція з течією води - на десятки кілометрів.
МОКРЕЦІ - родина Сeratopogonidae - дрібні гематофаги (самки) 0,8-3 мм завдовжки, подібні до комарів, але більш коренасті. Голова нахилена вниз, фасеткові очі бобоподібні, великі. Хоботок у самок колючо-сисного типу, груди опуклі. Крила широкі, вкриті волосками, в спокої складені над черевцем. Малюнок на крилах характерний для різних родів. Черевце яйцеподібне, сегментоване. Лапки закінчуються парою кігтиків. Патогенні види: Culicoides pulicaris – самка сіра або коричнева, крила білі з темними плямами, на їх передньому кінці три плями, а краї вкриті довгими волосками. С. nubeculosus – самка до 2,5 мм завдовжки, середньоспинка у неї темно-коричневого кольору, малюнок на крилах нечіткий, розпливчастий. Leptoconops borealis –у самки крила без плям, вусики тринадцяти членисті, активні вдень.
МОСКІТИ – родина Рsichodidae – двокрилі комахи, 1,5-3,5 мм завдовжки, тіло вкрите волосками жовто-коричневого кольору. Голова невелика, попереду фасеткових очей розміщені шістнадцятичленисті довгі вусики. Хоботок колючо-сисного типу. Крила широкі, вкриті волосками, у спокої підняті під кутом 40°. Черевце видовжене, сегментоване. Лапки довгі і закінчуються парою кігтиків. Ветеринарне значення мають Phlebоtomus papatasi, Рh. sergenti та ін.
ГЕДЗІ – ряд Diptera, підряд Brachycera, родина Таbаnіdaе. За розмірами гедзів поділяють на: великих, середніх і дрібних (6 – 30 мм завдовжки). Вони бувають жовтого, сірого, бурого та чорного кольорів. Голова спереду опукла, з боків великі складні очі, які переливаються кольорами веселки, на тім’ї є троє простих очей і три - , чотири членисті антени, що закінчуються відростками. Ротовий апарат (хоботок) розміщений на нижньому краї голови, у самок різально-сисного типу. Вони мають м’ясисту нижню губу, що являє собою дві лопаті, а також парні нижні та верхні щелепи. У самців хоботок лижучого типу, верхні щелепи відсутні. Груди широкі, масивні, крила великі, прозорі, з темними плямами вкриті волосками, позаду яких є дзизкальця. Лапки розвинуті, вкриті волосками, закінчуються парою кігтиків і трьома присмоктувальними подушечками. Черевце широке, мішкоподібне, має сім сегментів.
Рід Tabanus – великі ґедзі, 16 – 30 мм завдовжки. Очі складні, зелені, сині або коричневі, крила прозорі, найбільш поширені види: T. bromius, T. autumnalis.
Рід Нуbomitra – середні, 12-22 мм завдовжки. Очі складні, зелені або сині. Мають на спинці рідкі волоски і три поперечні смуги. На черевці з боків коричнево-жовті плями. Поширені види: H. tarandina, H. tropica, H. montana та ін.
Рід Atylotus – невеликі, 9 – 15 мм завдовжки, світло-жовтого або жовтого кольору. Поширені види: A. fulvis, A. agrestis та ін.
Рід Chrisops – золотоочки (пістряки), дрібні ґедзі, 7 – 10 мм завдовжки. Мають яскраво забарвлене тіло. Вусики довші за голову. На голові є ще троє простих очей. Крила з темними плямами і смугами. Види: Ch. relictus, Ch. рictus.
Рід Наеmаtopota – (дощовиці), дрібні,сірі, 6-11 мм завдовжки. Вусики довші, ніж голова. Крила сірі, з мармуровим малюнком, у стані спокою складені над черевцем.
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Pterygota
Ряд: Diptera
Підряд: Brachicera Підряд: Nematocera
Родина: Tabanidae Родини: Culicidae
Рід Tabanus Simuliidae
Нуbomitra Ceratopogonidae
Atylotus Psychodidae
Chrisops
Наеmаtopota
ЗАВДАННЯ № 2. Описати коротко біологію представників гнусу та розробити заходи боротьби і профілактики з урахуванням екологічної безпеки та економічної ефективності.
Оцінка____________ Підпис викладача___________________
ТЕМА 38: Діагностичні ознаки рунця овечого, пухоїдів і волосоїдів та заходи боротьби з ними
ЗАВДАННЯ № 1. Вивчити на постійних та тимчасових препаратах діагностичні ознаки кровососок, пухоїдів і волосоїдів від різних видів домашніх тварин. Навчитись диференціювати цих паразитів між собою, знайти їх на тваринах, зібрати, провести фіксацію та етикування. Визначити характер патологічних змін, спричинених нашкірними паразитами. Зробити аналіз ефективних сучасних методів та препаратів для лікування тварин в умовах господарства. Розглянути і вивчити колекції різних видів нашкірних паразитичних комах домашніх тварин. Дослідити в лабораторії 3-4 мікроскопічних препарати нашкірних паразитів домашніх тварин.
Кровососки - Нурроbоsсіdае паразитують на тваринах, частіше такі види: Мelophagus ovinus, Нурроbоsсa equinа, H. сanis, Lipoptena cervi та види із роду Огnіthоmуіа (на птиці).
М. ovinus - безкрилі комахи жовто-бурого кольору, розміри самки 4,4 мм - 7,5 мм. Тіло сплющене в дорсовентральному напрямку, вкрите волосками та щетинками. Голова невелика, міцно прилягає до грудей. Фасеткові очі коричневого кольору. Хоботок колючо-сисного типу, до його боків прилягають нижньощелепні щупальці, густо вкриті волосками. Вусики короткі, двочленисті, лапки з двома кігтиками. Черевце широке, дещо сегментоване. Самки – живородящі, личинки білі, круглі завдовжки до 3,5 мм, на задньому кінці їх тіла слабко помітна пара дихалець. Вони прикріплюються маточним секретом до вовни.
Пухоїди і волосоїди, стаціонарні паразити ряду Malophaga. На ссавцях (крім свиней) із родини Тгісhodectidae паразитують види Воvісоlа bovis, B. equi, B.caprae , Felicola subrostratus. Із родини Меnороnіdае, види Menopon gаllіnае, Меnacantus stramineus та ін. Із родини Philopterides (Lupeurus caponis) та ін.
Дрібні, безкрилі комахи, жовтого або світло-коричневого кольору, тіло сплющене, довжиною 1,5-5 мм голова ширша за груди, рот гризучого типу, є 4-5 членистих вусиків. Очі розвинені слабо, лапки з двома кігтиками, черевце сегментоване. Самки яйцекладучі. Яйця білуватого кольору, еліпсоїдні, розмір їх - 0,3-1,5 мм , а у окремих видів на яйцях є філаменти з крючками для з’єднання з тілом хазяїна. Із яєць вилуплюються личинки, схожі на дорослих комах, після двох линьок вони стають дорослими.
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Apterygota
Ряд: Diptera Ряд: Mallophaga
Підряд:Pupipara Родина: Philopteridae
Родина: Hyppoboscidae Вид: Lupeurus caponis
Види: Мelophagus ovinus Родина: Меnороnіdае
Нурроbоsсa equinа Види: Menopon gаllіnае
H. сanis Меnacantus stramineus
Lipoptena cervi Родина: Тгісhodectidae
Види:Воvісоlа bovis
B. equi
B.caprae
Felicola subrostratus
ЗАВДАННЯ № 2. Дати визначення хвороби, описати коротко біологію збудника епізоотологічні дані, патогенез, клінічні ознаки, патоморфологічні зміни, імунітет, діагностику та диференційну діагностику, лікування та профілактику.
Оцінка____________ Підпис викладача___________________
ТЕМА 39: Діагностичні ознаки вошей, бліх, клопів та заходи боротьби з кровосисними комахами
ЗАВДАННЯ № 1. Вивчити на постійних та тимчасових препаратах діагностичні ознаки вошей, бліх та клопів. Навчитися знаходити їх на тілі тварин та в приміщеннях. Визначити характер патологічних змін, спричинених нашкірними комахами.
Обстежити в умовах віварію або м'ясокомбінату тварин методом огляду на наявність нашкірних паразитів. Знайдених паразитів від кожної тварини перенести в пробірки і в лабораторії приготувати мікро- та макропрепарати.
Зробити аналіз найбільш ефективних сучасних методів і заходів лікування тварин в умовах тваринницьких господарств.
ВОШІ - із ряду Siphunculata, родини Haematopinidae, Linognahtidae, Hoplopeuridae паразитують на тілі тварин. Спричинюють захворювання сифункулятоз (вошивість). Види вошей специфічні до хазяїна: L. vituli – у телят, Solenopetes capillatus – у великої рогатої худоби, H. аsini — у коней, Н. suis – у свиней, L. setosus - у собак, котів, Наеmodipsus ventricosus – у кролів.
Воші - безкрилі комахи, сіро-жовтого кольору, тіло еліпсоподібне, довгасте, сплющене в дорсо-вентральному напрямку, вкрите волосками та щетинками. Найбільша свиняча воша - 5 мм завдовжки, найменша - у кролів до 1,5 мм завдовжки. Голова у вошей вужча за груди, очей немає (окрім верблюжої), є п'ятичленикові вусики, і рот колючо-сисного типу. Щелепи та губи утворюють смоктальну трубочку, всередині якої є жало. Завдяки йому вони прикріплюються до шкіри і проколюють її. Ноги із кігтиками у вигляді клешнів, якими вони фіксуються до волосся хазяїна. Черевце має 9 сегментів. Самка відкладає за все життя 80-100 яєць (гнид) світло-жовтого кольору, еліпсоїдної форми, розміром 0,5-1,5 мм з кришечкою на одному вільному кінці. Прикріплюють яйця самки до волосся маточним секретом. Через 12-16 в теплу, і 16-20 днів в холодну пору року із яєць вилуплюються личинки, після трьох линьок за 10-14 днів стають статевозрілими.
БЛОХИ - тимчасові ектопаразити і кровосиси відносяться до ряду Siphonaptera, родини Pulicidae, Sarcopsyllidae, Vermipsyllidae та iн. Кров ссуть самці і самки. Тіло комах сплющене з боків, 1,5 - 3 мм завдовжки, від світло-жовтого до темно-бурого кольору з тричленистими вусиками і простими очима чорного кольору. Голова спереду округла. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Спинка вкрита волосками, щетинками і зубцями. Останні мають вигляд гребінчастого утворення із загостренням, спрямовані назад (ктенидії). Черевце складається з десяти сегментів. Важливе значення мають види: Сtenocephalides canis (собача) - може паразитувати на гризунах і людині, довжиною 2-3 мм. Рulex irritans (людська) паразитує, на людині, на собаках, котах, свинях, довжина її 4 мм; Vегmірsуllа dогсаdіа (на вівцях) - до 10-15 мм.
Блохи можуть голодувати до 18 місяців. Живуть вони у шерсті тварин або гніздах. Максимальну кількість комах виявляють в кінці літа та восени. Самки відкладають по 450-2500 яєць у щілини будівель, дерев, сміття, грунт, інколи на шкіру тварин. З яєць через 3-6 днів розвивається личинка білого кольору, черв’якоподібна до 4 мм, яка веде сапрофітний спосіб життя.
КЛОПИ - тимчасові ектопаразити птахів, лабораторних тварин, а також людей. Відносять до ряду Неmірtега (напівтвердокрилі). Ветеринарне значення мають кровосисні клопи родини Сіmесіdае. Найбільше розповсюдження має Сіmех lесtularius - постільний клоп. На півдні України відомий С. соlumbarius (голубиний клоп).
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Підклас: Apterygota
Ряд: Siphonaptera Ряд: Siphunculata Родина: Linognahtidae
Родини: Pulicidae Родина: Haematopinidae Види: Linognatus setotus
Sarcopsyllidae Види: Haematopinus asini L. vituli
Vermipsysillidae H. suis L. ovillus
H.eurysternus L.pedalis
L.caprae
ЗАВДАННЯ № 2. Описати біологію вошей, бліх, клопів. Розробити заходи боротьби та профілактики з урахуванням екологічної безпеки та економічної ефективності.
Оцінка____________ Підпис викладача___________________
ПЛАН
лікувально-профілактичних заходів при ______________________________