Здавалка
Главная | Обратная связь

Взяття проб фекалій від тварин, консервування і пересилка в лабораторію.



Результати гельмінтологічних досліджень часто залежать від якості відбору та пакування проб фекалій і своєчасної доставки їх до установ ветеринарної медицини.

Для пакування проб фекалій використовують мішечки й пакети з цупкого матеріалу. У великих тварин проби екскрементів беруть з прямої кишки рукою в гумовій рукавичці, у дрібних тварин фекалії слід брати з прямої кишки середнім і вказівним пальцями в напальничках. Іноді допускається взяття проб фекалій з підлоги, якщо вони свіжовиділені і відомо від якої тварини. Від птиці, хутрових звірів, котів та диких хижаків фекалії збирають з чистої підлоги кліток (групові проби). Від кожної групи тварин беруть 20–25 проб фекалій, а від однієї тварини 5–10 г екскрементів. Пакети етикетують і запаковують всі проби в коробку. Разом з фекаліями надсилають супровідного листа, де визначають мету дослідження і списки тварин у двох примірниках, в яких вказують назву господарства, вид, номер або кличку, вік тварин і дату взяття проб фекалій. В теплий період року проби фекалій необхідно доставити в лабораторію протягом доби, при температурі нижче 5°С (восени і взимку) можна зберігати протягом кількох днів. З метою запобігання виходу личинок гельмінтів із яєць проби фекалій можна консервувати :

розчином миючих засобів («Лотос» 1%, «Екстра» 1,5%) у співвідношенні до фекалій 5:1. Термін зберігання 2 тижні;

рідиною Барбагалло (3% розчин формаліну на фізіологічному розчині). Термін зберігання 2 тижні;

сумішшю - 0,2% водного розчину нітрату натрію (1900 мл), розчину Люголя (3 г йоду, 10 г йодистого калію, 250 мл води), формаліну (300 мл) і гліцерину (25 мл). Термін зберігання яєць гельмінтів 6–8 місяців.

сумішшю - гліцерину (5 мл), формаліну (5 мл) і води (100 мл).

Гельмінтоскопічний метод.При гельмінтоскопії (огляді) фекалій тварин можна виявити гельмінтів або їх фрагменти, які виділяються з організму тварин під впливом антгельмінтиків або довільно. Цей метод використовують для виявлення, під час огляду фекалій, цестод і їх члеників, великих нематод тощо. Щоб виявити дрібніших паразитичних червів, одночасно всю порцію фекалій від тварин досліджують методом послідовного промивання, а від великих тварин — частину порції фекалій. Для обліку ефективності антгельмінтиків, збирають і досліджують фекалії від тварин, виділені протягом 2–4 днів після призначення препаратів. Зібрані фекалії після попереднього огляду кладуть у велику банку, розбавляють 10–кратною кількістю води і ретельно розмішують паличкою. Після 10–15 –хвилинного відстоювання верхній шар рідини зливають, а осад знову змішують з водою і відстоюють до осідання гельмінтів, їх фрагментів і важких часток фекалій. Періодичне промивання і відстоювання фекалій повторюють до прояснення верхнього шару рідини. Верхній шар рідини востаннє зливають, а осад невеликими порціями переглядають в кюветах з чорним і білим дном. Виявлених гельмінтів збирають за допомогою пінцетів, препарувальних голок і пензликів, переглядають під мікроскопом, після чого переносять в консервуючу рідину. Щоб виявити дрібних нематод, осад додатково досліджують окремими частинами за допомогою бінокулярної або штативної лупи з 10–20 –кратним збільшенням.

Гельмінтоовоскопічний метод. Найпростішим є метод нативного мазка. На предметне скло наносять краплю рівних частин води і гліцерину та шматочок фекалій (величиною з горошину), старанно перемішують скляною паличкою. Після видалення твердих частинок фекалій вміст накривають покривним скельцем і досліджують під мікроскопом.

Більшість гельмінтоовоскопічних методів діагностики грунтуються на різниці питомої ваги яєць і личинок гельмінтів або їх фрагментів з одного боку, і рідини, в якій зависли досліджувані фекалії — з іншого. В залежності від співвідношення питомої ваги цих компонентів розрізняють методи флотації, осадження та комбіновані.

Метод флотації. Застосовують рідини з питомою вагою, що перевищує питому вагу яєць гельмінтів.

Для приготування флотаційних рідин використовують:

– кухонну сіль (хлорид натрію) в кількості 400–420 г на 1 л гарячої води, питома вага такого насиченого розчину 1,18–1,2;

– нітрат свинцю (азотнокислий свинець) в кількості 650 г на 1л гарячої води, питома вага 1,5;

– нітрат амонію (гранульована аміачна селітра)–1500 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,3;

– сірчанокислу магнезію –920 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,26–1,28;

– гіпосульфіт натрію –1750 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,38–1,4;

– сульфат цинку (сірчанокислий цинк)–400 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,24;

– нітрат срібла –1000 г на 1 л гарячої води, питома вага 1,4;

-- нітрат натрію (азотнокислий натрій) – 1000 г на 1 л гарячої води,питома вага 1,38-1,4.

Стандартизований метод флотації з розчином нітрату свинцю (азотнокислого свинцю) за Г.О. Котельніковим і В.М. Хреновим. Звичайна флотація. Пробу фекалій 3 г кладуть у склянку, заливають невеликою кількістю флотаційного розчину і розмішують паличкою. Одночасно з помішуванням додають розчин до об'єму 50 мл. Потім суміш фільтрують через ситечко або шар марлі в другу склянку. Профільтровану суміш при дослідженні на фасціольоз, дикроцеліоз і парамфістоматоз залишають у спокої на 15–20 хвилин, а при інших гельмінтозах — не менш як на 10 хвилин. За допомогою дротяної петлі діаметром 0,5–1 см беруть кілька крапель (3–5) з поверхневого шару рідини, переносять на предметне скло і досліджують під мікроскопом.

Флотація з центрифугуванням. Пробу фекалій 3г розмішують з флотаційним розчином як у попередньому варіанті. Суміш фільтрують через фільтр з комірками 0,5 х 0,5 мм в центрифугальну пробірку об'ємом 50 мл і центрифугують 1–2 хвилини при 1000–1500 об/хв. Потім пробірку накривають предметним склом так, щоб поверхня його торкалась суміші. Якщо рівень рідини нижче від країв пробірки, необхідно долити флотаційний розчин до одержання випуклого меніска. Через 5 хвилин скло знімають для мікроскопії.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.