Розраховую усі показники для коду замовлення 31001.

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни

„ Операційний менеджмент ”

Виконала: студентка гр.МЕ-35

Потоцька О.С.

Перевірив: асистент

Гербут М. В.

Львів - 2015

Таблиця 1.1

Вихідні дані для вибору системи управління запасами

і розрахунку необхідної площі для їх зберігання

Код запасу	Ціна за 1, грн.	Попит за квартал, шт./квартал	Середній час постачання, днів	Коефіцієнт варіації часу пост., %	Об'єм запасу, м³	Питома вага виробу, т/м³
1квартал	2квартал	3квартал	4квартал
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	24,76						19,16	0,055	0,373
	47,77						5,39	0,097	1,918
	22,41						14,88	0,054	2,22
	124,03						3,01	0,242	2,971
	24,88						19,82	0,016	1,789
	38,34						2,44	0,078	1,786
	124,73						19,52	0,097	1,258
	32,58						21,48	0,062	1,229
	93,28						4,77	0,076	2,609
	224,3						22,18	0,21	2,338
	240,17						20,77	0,2	2,418
	27,27						9,7	0,028	1,541
	246,12						1,13	0,134	0,172
	76,88						23,99	0,07	1,104
	64,83						3,52	0,092	2,133
	55,61						13,67	0,094	1,744
	241,29						5,98	0,068	2,606
	91,58						18,01	0,068	1,862
	24,5						20,33	0,041	1,159
	30,78						9,72	0,097	2,694
	224,86						21,71	0,152	2,53
	109,75						2,71	0,077	1,495
	39,76						15,54	0,086	0,526
	18,04						6,59	0,02	1,654
	96,38						17,86	0,07	1,883
	247,23						11,51	0,101	1,485
	110,27						14,97	0,073	1,592
	34,77						25,55	0,097	0,724
	24,96						4,75	0,05	1,76
	224,63						22,92	0,096	1,443
	16,55						6,94	0,038	1,1
	122,95						21,09	0,087	0,068
	37,3						3,62	0,076	2,322

Продовження табл.1.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	24,91						20,02	0,031	1,331
	20,07						21,66	0,025	0,959
	55,18						11,27	0,082	2,691
	52,46						11,4	0,087	0,973
	59,43						7,05	0,085	2,644
	14,8						25,55	0,041	0,908
	124,8						25,13	0,082	0,458

Вихідні дані для вибору системи управління запасами і розрахунку необхідної площі для їх зберігання наведені в табл. 1.1.

Витрати на підготовку замовлення – 224 грн.

Вартість зберігання протягом року – 15 %

Рівень сервісу – 95%

1. Визначити для кожного коду запасу:

– оптимальний розмір замовлення;

– рівень повторення замовлення;

– максимальний рівень запасу;

– максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;

– корисну площу складу.

Розраховую усі показники для коду замовлення 31001.

Точка, при якій розмір замовлення балансує витрати на зберігання і витрати на придбання називається оптимальним рівнем запасу.

Оптимальний розмір замовлення визначається за формулою:

, (1.1)

де Е_опт– оптимальний розмір замовлення, шт.;

С – витрати на замовлення (чи підготовку), грн.;

А – річне споживання, шт.;

Р – ціна одиниці, яка зберігається, грн./шт.;

S – вартість зберігання протягом року, %.

де М - кількість днів у році, днів;

- середній попит, одиниць/добу.

, (1.1)

Рівень повторення замовлення – це середній попит за середній час постачання плюс величина страхового запасу.

Рівень повторення замовлення визначається за формулою:

, (1.2)

де L– середній час постачання, днів;

D– середній попит, одиниць/добу;

L_v– дисперсія часу постачання,

D_v– дисперсія попиту;

z – середньоквадратичне відхилення.

Величина z = 1,6 дає рівень сервісу 95 %.

Дисперсія часу постачання знаходиться за формулою:

, (1.3)

де – коефіцієнт варіації часу постачання, %.

Дисперсія попиту знаходиться за формулою:

, (1.4)

де – коефіцієнт варіації попиту, %.

Коефіцієнт варіації можна визначити за формулою:

, (1.5)

, (1.6)

, (1.7)

де ‒коефіцієнт варіації попиту;

‒ середньоквадратичне відхилення величини х_і;

‒ середнє значення величини xi.

Середнє значення величини попиту:

Середньоквадратичне відхилення попиту:

Коефіцієнт варіації попиту:

Дисперсія попиту:

Рівень повторення замовлення:

Максимальний рівень запасу визначається як сума середнього попиту за один цикл і страховий запас. При цьому при розрахунку страхового запасу потрібно враховувати, що підвищення попиту в будь-який момент може викликати дефіцит (у системі з фіксованою кількістю дефіцит може виникнути тільки при зростанні попиту протягом часу постачання). Таким чином, час, протягом якого існує загроза дефіциту, це L (час постачання) + Т (час циклу).

Максимальний рівень запасу обчислюється за формулою:

, (1.8)

Максимальний рівень запасу:

Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способом навантаженням за формулою:

, (1.9)

де – максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню, т;

s_д – допустиме навантаження на 1 м² площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м² [s_д = 2 т/м²].

, (1.10)

де МРЗ – максимальний рівень запасу, шт.;

– об’єм запасу, м³;

– питома вага виробу, т/м³.

Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню:

Корисна площа складу:

Всі результати наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Розраховані показники по кожному коду запасу

E опт	Середній попит, D одиниць на добу	Дисперсія часу постачання Lv	Середнє значення величини попиту	Cереднє квадратичне відхилення	Коефіцієнт варіації попиту	Дисперсія попиту, Dv	Рівень повторення замовлення, штук	Максимальний рівень запасу	Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню	Корисна площа складу, f

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
		1,8	920,3	78,9	8,57	0,7				10,3
		0,1	832,5	10,6	1,28	0,0				81,9
		1,4	1008,5	110,2	10,93	1,5				66,6
		0,1	994,0	39,8	4,00	0,2				394,7
		1,9	869,0	59,0	6,79	0,4				13,6
		0,1	1058,5	136,0	12,85	2,2				84,1
		3,8	938,3	89,3	9,52	1,0				64,9
		9,0	868,0	55,6	6,40	0,4				39,5
		0,2	939,0	103,1	10,98	1,3				102,9
		4,0	914,0	123,0	13,46	1,8				252,9
		2,8	882,8	44,2	5,01	0,2				235,7
		0,9	974,3	35,7	3,66	0,2				23,4
		0,0	1093,8	51,3	4,69	0,3				13,9
		4,7	839,8	22,4	2,67	0,1				36,4
		3,2	1004,8	54,8	5,45	0,4				95,6
		0,6	940,8	113,1	12,02	1,5				96,2
		7,3	871,3	64,7	7,43	0,5				66,2
		10,6	954,8	96,7	10,13	1,1				27,7
		1,9	986,3	117,0	11,86	1,6				151,0
		6,8	899,5	78,3	8,71	0,7				201,7
		0,1	1001,5	41,9	4,18	0,2				66,3
		7,0	937,8	96,1	10,25	1,1				25,9
		0,9	888,5	45,1	5,08	0,2				17,0
		9,2	983,0	49,4	5,03	0,3				79,5
		3,0	891,0	92,2	10,35	1,0				79,3
		6,5	975,8	149,8	15,35	2,7				69,5
		11,0	933,0	88,8	9,52	0,9				39,0
		10,3	1037,8	80,5	7,76	0,8				86,1
		0,6	937,3	114,4	12,21	1,6				22,2

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
		12,9	892,8	40,5	4,53	0,2				3,3
		0,3	970,3	94,3	9,71	1,1				99,2
		6,8	994,3	138,2	13,90	2,3				24,2
		7,9	866,3	36,7	4,24	0,2				12,2
		1,8	953,5	84,8	8,89	0,9				120,6
		2,5	897,0	42,5	4,73	0,2				44,4
		1,0	962,0	39,4	4,10	0,2				125,2
		23,6	956,5	123,0	12,86	1,8				22,8
		10,7	908,3	127,3	14,02	1,9				20,3

2. Зручним способом класифікації предметів зберігання є правило Парето, чи АВС-аналіз (відомий також як правило 80/20). Всі предмети зберігання рангуються за ступенем спадання їхнього використання у вартісному вираженні, після чого будується кумулятивна крива щільності розподілу. Виявляється, що в більшості випадків 80 % вартості використаного запасу приходиться тільки на 20 % предметів зберігання, для керування якими і можна застосувати адаптивну систему, можливо з постійним контролем. Наступні 30 % предметів можуть складати 15 % від загальної вартості; для управління ними підійде система циклічного замовлення. Для 50 % предметів, що залишилися, досить буде системи задоволення річного попиту чи методу “двох кошиків”. Ці три групи методів часто позначають як А, В і С, звідси і назва методу. Правило Парето дозволяє визначити, які запаси вимагають найбільш пильної уваги. Однак воно не враховує питання критичності і безпеки.

Розрахункові дані і поділ усіх кодів запасів на групи міститься у табл.2.1. Групи методів для груп: А – адаптивна система; В – циклічного замовлення; С - система задоволення річного попиту.

Таблиця 2.1

Системи управління запасами для кожного коду запасу на основі АВС-аналізу

Код запасу	Ціна за 1, грн.	Річна потреба	Вартість використання, грн.	Частка позиції в загальній сумі вартості використання, %	Кумулятивний % вартості використання	Частка позиції в загальній сумі річної потреби, %	Кумулятивний % вартості предметів	Групи
1	2	3	4	5	6	7	8	9
	246,12			8,10	8,10	2,90	2,90	А
	224,63		932439,1	7,02	15,12	2,76	5,66	А

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9
	241,29		907974,3	6,83	21,95	2,50	8,16	А
	247,23		881127,7	6,63	28,58	2,37	10,53	А
	240,17		848040,3	6,38	34,96	2,34	12,87	А
	224,3		820040,8	6,17	41,13	2,43	15,30	А
	224,86		809046,3	6,09	47,22	2,39	17,69	А
	124,03		493143,3	3,71	50,93	2,64	20,33	А
	124,73		468111,7	3,52	54,45	2,49	22,82	А
	124,8		453398,4	3,41	57,86	2,41	25,23	А
	109,75		439658,5	3,31	61,17	2,66	27,89	А
	122,95		439054,5	3,30	64,47	2,37	30,26	А
	110,27		430383,8	3,24	67,71	2,59	32,85	А
	96,38		378966,2	2,85	70,56	2,61	35,46	А
	93,28		350359,7	2,64	73,20	2,49	37,96	А
	91,58		319156,3	2,40	75,60	2,31	40,27	А
	76,88		258239,9	1,94	77,54	2,23	42,50	А
	64,83		239806,2	1,80	79,35	2,46	44,96	А
	59,43		228686,6	1,72	81,07	2,55	47,51	В
	55,61		223496,6	1,68	82,75	2,67	50,18	В
	55,18		210456,5	1,58	84,33	2,53	52,71	В
	52,46		188226,5	1,42	85,75	2,38	55,09	В
	38,34		162331,6	1,22	86,97	2,81	57,90	В
	47,77		159074,1	1,20	88,17	2,21	60,11	В
	39,76		149139,8	1,12	89,29	2,49	62,61	В
	37,3		144761,3	1,09	90,38	2,58	65,18	В
	34,77		129761,64	0,98	91,35	2,48	67,66	В
	30,78		121427,1	0,91	92,27	2,62	70,28	В
	32,58		113117,76	0,85	93,12	2,31	72,58	В
	27,27		106271,19	0,80	93,92	2,59	75,17	В
	24,91		99067,07	0,75	94,66	2,64	77,81	В
	24,96		95222,4	0,72	95,38	2,53	80,34	С
	24,5		93565,5	0,70	96,08	2,54	82,88	С
	24,76		91141,56	0,69	96,77	2,44	85,32	С
	22,41		90401,94	0,68	97,45	2,68	88,00	С
	24,88		86482,88	0,65	98,10	2,31	90,31	С
	20,07		69542,55	0,52	98,62	2,30	92,61	С
	18,04		64114,16	0,48	99,11	2,36	94,97	С
	16,55		62045,95	0,47	99,57	2,49	97,46	С
	14,8		56624,8	0,43	100,00	2,54	100,00	С

3. Кумулятивна крива щільності розподілу відсотка вартості використання та відсотка предметів зображена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Кумулятивна крива щільності розподілу % вартості використання та % предметів

4. Графік залежності частки позицій асортименту в загальній сумі запасів наростаючим підсумком від номера позиції в списку, впорядкованому за ознакою частки в загальних запасах зображено на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Залежності частки позицій асортименту в загальній сумі запасів

5. Запропонувати поділ запасів на групи XYZ.

XYZ-аналіз дозволяє провести класифікацію запасів підприємства в залежності від характеру їх споживання і точності прогнозування змін їхньої потреби. На основі аналізу формуються групи Х, Y, Z. Група X – запаси характеризуються стабільною величиною споживання, незначними коливаннями в їх витратах і високою точністю прогнозу. Значення коефіцієнта варіації знаходиться в інтервалі від 0 до 10%. Група Y – запаси характеризуються відомими тенденціями визначення потреби в них (наприклад, сезонними коливаннями) і середніми можливостями їх прогнозування. Значення коефіцієнта варіації – від 10 до 25%. Група Z – споживання запасів відбувається нерегулярно, будь-які тенденції відсутні, точність прогнозування невисока. Значення коефіцієнта варіації – понад 25%. Основним критерієм, за допомогою якого можна віднести запаси до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації v (чим він нижче, тим більш прогнозованим є споживання).

Поділ на групи X, Y і Z міститься у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

12 Следующая ⇒