 |
|
Дуже трудолюбивий, і тому за працею не було коли вчасно з’явитись до Бо-
Р.
Тема: Скажи своє слово про Україну.
Мета: Формувати в учнів знання про Україну як незалежну державу, рідну землю кожного з нас, розширювати і поглиблювати поняття громадянськості; збагачувати свої знання історичним і духовним спадком минулих поколінь; ви-
ховувати патріотичні почуття, національну свідомість, гідність, приналежність до рідної української землі, українського народу.
Обладнання: ілюстрації з зображенням природи рідного краю; фізична
карта України; символи України; вишитий рушник, колосся і
калина; штучні квіти для віночка; фонозаписи; робочі зошити;
комп’ютер.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку.
1. Вступне слово вчителя:
- Дорогі діти! У кожної людини є свій рідний куточок на землі. Це край, де
вона народилася. Жити на рідній землі - це щастя. Людина назавжди зали-
шиться справжньою людиною, коли в її серці житиме пам’ять про благосло-
венний клаптик рідної землі, Вітчизни, який повинен бути для неї святим.
2. Відгадування загадки.
На світі одна,
Всім потрібна вона.
(Батьківщина)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя.
- Діти, послухайте коротеньку розповідь:
« Одного разу вчителька запитала дітей, як вони розуміють, що таке Вітчизна, Батьківщина. Оксана ступила вперед, глибоко зітхнула, вперто звела докупи чорні брови й сказала:
- Батьківщина - це мій дім!
А Андрійко, спочатку трішки почервонівши, відповів тихо, але твердо:
- Батьківщина - це моя мама!
Всі діти заплескали в долоні.»
Запитання: 1) Чи згодні ви з відповіддями учнів?
2) Чому для кожної людини Батьківщина є неповторною і єдиною?
Висновок: Так, Батьківщина - це отча земля, рідний край, де ми народилися.
Це тихі озера, калинові гаї, народні пісні, які співали наші діди, наша рідна мова. Це безкрайні лани пшениці, вишневі сади, квітучі поля льону, білі хати.
Це гори Карпати і шахти Донбасу, це древній Київ і широкий Дніпро-Славутич,
який несе свої води у Чорне море. Її багатства - це хліб, цукор, сталь і вугілля,
літаки і комп’ютери.
Моя Україно!.. Скільки в цьому слові тепла, ніжності, любові. Ми порівнюємо її з образом матері - рідної, єдиної , дорогої. Не можна
уявити себе без України, без її колосистих нив, які тихенько розмовляють з віт-
ром; без її зелених лугів, що вражають своїми барвами. А небо? Ніде у світі не-
має такого блакитного неба, як над нашою Україною.
2. Читання дітьми віршів.
1. Моя Україно,
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос,
І душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиска-калина,
Пізнати тебе мені щастя дано.
2. Україно, ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік!
3. Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова.
Гомонить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
3. Розповідь легенди про виникнення слова «Україна».
- Звідки ж взялося слово «Україна»? Що воно означає?
Давайте послухаємо легенду.
« Колись давно Бог роздавав різним народам землі. А наш український народ
дуже трудолюбивий, і тому за працею не було коли вчасно з’явитись до Бо-
га. Але все-таки, коли наші прадіди і прабабусі прийшли, він сказав:
- Запізнились, я вже всі землі роздав. А чому ви так пізно прийшли?
Люди відповіли:
- Та не було часу за роботою.
Тоді Бог, подумавши, сказав:
- Ну, раз ви такі працьовиті люди, дам я вам землю на краю. Це край чудо-