Середньофактична тривалість робочого тижня.
У зарубіжній статистиці цей показник розраховується регулярно і використовується при аналізі економічної кон’юнктури. Значення його заключається у тому, що він раніше, ніж інші економічні показники, реагує на зміни економічної кон’юнктури у державі. Методи розрахунку середньої фактичної тривалості робочого тижня: - Перший метод:
- Другий метод:У зв’язку з тим, що на Україні підприємства і статистичні управління збирають інформацію на базі місячних даних, то середня тривалість робочого тижня розраховується за формулою:
Середня кількість люд.-год., що відпрацьовані у середньому одним робітником за місяць : Кількість робочих тижнів у даному місяці. 5. Показники змінностірозраховують на підприємствах і в галузях, які працюють у змінному режимі. Вони характеризують використання змінного режиму, а також використання робочих місць, які є на підприємстві, і розраховуються для категорії робітників на певну дату або за календарний період: · Коефіцієнт змінності: - на певну дату (і-ту дату): ; - за календарний період: ·Коефіцієнт використання змінного режиму: , де: Р – режим роботи підприємства. У випадку, коли у найбільш заповнену зміну використовуються не всі робочі місця, то розраховується коефіцієнт використання робочих місць у найбільш заповнену зміну: , де: - кількість робочих у найбільш заповнену зміну; Р.М. – кількість робочих місць. При розрахунку за календарний період коефіцієнт використання робочих місць розраховується як відношення фактично відпрацьованих люд.-дн. у найбільш заповнену зміну до добутку кількості робочих місць на число робочих днів за період. ·Інтегральний показник використання робочих місць: . Загальна зміна чисельності працівників на підприємстві визначається в абсолютному та відносному вираженні: 1. Абсолютна зміна: А = – ., де і – фактична і запланована середньооблікова кількість робітників (працівників). 2. Відносна зміна з урахуванням процента виконання плану випуску продукції: , де: Qпл. та Q1 – запланований і фактичний випуск продукції. 3. Динаміка чисельності: . Рух робочих кадрів визначається за допомогою абсолютних і відносних показників: І. Абсолютні показники: - Оборот з прийому ( ) включає зовнішній оборот з прийому (сума прийнятих) та внутрішній оборот (перехід з однієї категорії працівників в іншу). - Оборот зі звільнення ( ) включає зовнішній оборот зі звільнення та внутрішній : перехід з однієї категорії в інші. - Плинність кадрів (П), тобто чисельність звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни, а також у результаті невідповідності кваліфікації. П. Відносні показники: · Коефіцієнт обороту з прийому: . Показує, скільки відсотків складають прийняті на роботу у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві. · Коефіцієнт обороту зі звільнення: . Показує, скільки відсотків складають звільнені з роботи у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві. · Коефіцієнт плинності: . Показує скільки відсотків складають звільнені за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві. · Загального обороту: . Узагальнюючим показником рівня кваліфікації робітників є середній тарифний розряд робітників ( ). Він визначається по професіях робітників у розрізі цехів і по підприємству в цілому, у більшості випадків за формулою, що рекомендується: , де: — розряд робітника; — чисельність робітників визначеного розряду.
Планування продуктивності праці ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|