Здавалка
Главная | Обратная связь

Сутність методу розрахунку продуктивності праці за факторами



1. За базу розрахунку береться показник продуктивності праці в базисно­му періоді: ,

де: - випуск продукції у фактично діючих цінах за базовий період, тис. грн.;

- чисельність працівників у базовому періоді, осіб.

2. Далі визначають економію за факторами (зміна номенклатури й асортименту, «перехідна економія», «зниження трудомісткості продукції», «поліпшення використання фонду часу робітників», «зміна середнього процента виконання норм», «збільшення об­сягу виробництва», «зміна частки покупних напівфабрикатів і кооперованих постачань» і т. п.). Набір «факторів» у різних ме­тодиках істотно відрізняється. Практично сумується економія, яку реально отримують за рахунок упровадження досягнень на­уково-технічного прогресу, поліпшення організації виробництва і праці з так званою «умовною економією» (чи подорожчанням), пов'язаною з елімінуванням різниць в умовах звітного і планово­го року.

3. Визначається так звана «вихідна чисельність» працівників як відно­шення планового обсягу випуску продукції ( ) до базисної про­дуктивності праці (виробітку), тобто це буде чисельність працівників на початок року:

або .

Де: - коефіцієнт зростання обсягу виробництва в плановому році порівняно з базисним.

4. З урахуванням сумарної економії за всіма факторами ( ) визна­чається відносний приріст продуктивності праці за формулою:

.

Звідси неважко визначити і планову продуктивність праці, і плано­ву кількість працівників.

Сутність методу розрахунку продуктивності праці за «нормативною базою на початок планового періоду» і основні фактори, що використовуються при цьому

Сутність методу полягає в наступному. На основі норм витрат праці станом на початок планового періоду і плановій номенк­латурі й асортименті визначається:

1. Трудомісткість виробничої програми за нормами на початок року ( ):

.

Де: - трудомісткість і-го виробу по нормах на початок року, нормо-годин;

- кількість і-х виробів за річним планом, тис. од.

2. Чисельність робітників на нормованих роботах (відрядників) за ста­ном норм на початок планового року ( ):

.

3. Чисельність інших категорій працівників станом на початок року з урахуванням зростання обсягу виробництва, але без обліку еко­номії відповідно до заходів ( ).

4. Сумарна чисельність працівників станом на початок планового року ( ):

.

5. Виробіток на одного працівника (продуктивність праці) станом на початок року ( ): .

Де: - товарна (валова) продукція на плановий рік, тис. грн.

Залишилося тільки врахувати фактори, на які підприємство може вплинути в плановому році, а точніше ті фактори, зміни яких відби­вають реальні зусилля підприємства зі зниження витрат праці в пла­новому періоді. Цих факторів (в узагальненому вигляді) всього чотири:

1. Економія чисельності робітників від зниження трудомісткості про­дукції (тут враховуються всі заходи, пов'язані з підвищенням технічного рівня, впровадженням нової техніки і технології, поліпшенням організації виробництва тощо) – .

2. Економія чисельності робітників від підвищення середніх норм ви­робітку (коефіцієнта виконання норм)- .

3. Економія чисельності робітників від поліпшення використання фонду часу робітників- .

4. Економія чисельності інших категорій працівників (допоміжних робітників, робітників, які працюють за почасовою системою, уп­равлінських працівників тощо)- .

Перші два фактори відносяться до інтенсивних факторів, третій - до екстенсивних, а четвертий може відноситися і до тих, і до інших. Проведений аналіз дав змогу встановити ці залежності та вивести формули, що дозволяють розрахувати економію по кожному фактору:

1. Економія чисельності робітників за рахунок зниження тру­домісткості продукції - .

Застосовується базове значення ко­рисного фонду часу роботи одного робітника ( ) і плановий ко­ефіцієнт виконання норм ( ):

.

Де: - трудомісткість і-го виробу по нормах на початок року і планова, нормо-годин;

- плановий коефіцієнт виконання норм;

- кількість і-х виробів за планом, од.;

- ефективний фонд робочого часу;

п - кількість найменувань виробів за планом 1, 2, 3 ... п.

Може бути й інший варіант розрахунку, якщо розраховується не планова трудомісткість виробу (з урахуванням строків упровадження й обсягів), а трудомісткість виробу після проведення заходу. Практич­но, якщо розрахунок робиться на рік - то це трудомісткість і-го виробу на кінець року, якщо на квартал - то це трудомісткість на по­чаток наступного кварталу: .

Де: - трудомісткість і-го виробу після проведення заходу, нормо-годин;

- випуск і-го виробу після проведення заходу, од.

2. Економія чисельності робітників від підвищення середніх норм ви­робітку ( ):

де , - базовий і звітний коефіцієнт виконання норм.

У цій формулі еліміновано вплив зниження трудомісткості про­дукції і зміни корисного фонду часу роботи робітника.

3. Економія чисельності робітників від поліпшення використання фонду часу робітників ( ):

.

Оскільки коефіцієнт виконання норм є інтенсивним показником, то при розрахунку економії за рахунок поліпшення використання фонду часу робітника варто брати його планове значення.

Необхідно звернути увагу, що запропоновані формули, які дозво­ляють урахувати реальні результати зростання продуктивності праці, вдалося сформулювати тільки тому, що в основі розрахунків - не «рівень базисного року», а рівень трудомісткості програми і продук­тивності праці за нормативами на початок планового періоду.

Далі розраховується:

· Планова чисельність робітників-відряд­ників, як різницю між чисельністю робітників-відрядників на початок року й економією чисельності робітників за трьома факторами: .

· Сумарна економія чисельності за усіма категоріями працівників ( ):

.

· Планова чисельність працівників ( ): .

· Планова продуктивність праці ( ):.

· Зростання продуктивності праці порівняно з рівнем на початок року:

або .

Планування оплати праці: форми і системи

Для основних й допоміжних робітників фонди заробітної плати плануються роздільно.

Прямий фонд являє собою заробітну плату, нараховану робітником за відрядними розцінками, у відсотках від виторгу, за тарифними ставками за відпрацьований час. Загальний прямий фонд заробітної плати визначається за формулою: ,

де : - прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників;

- тарифний фонд заробітної плати робітників-погодинникв.

Згідно закону України “Про оплату праці” застосовують такі системи зарплати: тарифну; безтарифну і контрактну.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.