Сутність методу розрахунку продуктивності праці за факторами
1. За базу розрахунку береться показник продуктивності праці в базисному періоді: , де: - випуск продукції у фактично діючих цінах за базовий період, тис. грн.; - чисельність працівників у базовому періоді, осіб. 2. Далі визначають економію за факторами (зміна номенклатури й асортименту, «перехідна економія», «зниження трудомісткості продукції», «поліпшення використання фонду часу робітників», «зміна середнього процента виконання норм», «збільшення обсягу виробництва», «зміна частки покупних напівфабрикатів і кооперованих постачань» і т. п.). Набір «факторів» у різних методиках істотно відрізняється. Практично сумується економія, яку реально отримують за рахунок упровадження досягнень науково-технічного прогресу, поліпшення організації виробництва і праці з так званою «умовною економією» (чи подорожчанням), пов'язаною з елімінуванням різниць в умовах звітного і планового року. 3. Визначається так звана «вихідна чисельність» працівників як відношення планового обсягу випуску продукції ( ) до базисної продуктивності праці (виробітку), тобто це буде чисельність працівників на початок року: або . Де: - коефіцієнт зростання обсягу виробництва в плановому році порівняно з базисним. 4. З урахуванням сумарної економії за всіма факторами ( ) визначається відносний приріст продуктивності праці за формулою: . Звідси неважко визначити і планову продуктивність праці, і планову кількість працівників. Сутність методу розрахунку продуктивності праці за «нормативною базою на початок планового періоду» і основні фактори, що використовуються при цьому Сутність методу полягає в наступному. На основі норм витрат праці станом на початок планового періоду і плановій номенклатурі й асортименті визначається: 1. Трудомісткість виробничої програми за нормами на початок року ( ): . Де: - трудомісткість і-го виробу по нормах на початок року, нормо-годин; - кількість і-х виробів за річним планом, тис. од. 2. Чисельність робітників на нормованих роботах (відрядників) за станом норм на початок планового року ( ): . 3. Чисельність інших категорій працівників станом на початок року з урахуванням зростання обсягу виробництва, але без обліку економії відповідно до заходів ( ). 4. Сумарна чисельність працівників станом на початок планового року ( ): . 5. Виробіток на одного працівника (продуктивність праці) станом на початок року ( ): . Де: - товарна (валова) продукція на плановий рік, тис. грн. Залишилося тільки врахувати фактори, на які підприємство може вплинути в плановому році, а точніше ті фактори, зміни яких відбивають реальні зусилля підприємства зі зниження витрат праці в плановому періоді. Цих факторів (в узагальненому вигляді) всього чотири: 1. Економія чисельності робітників від зниження трудомісткості продукції (тут враховуються всі заходи, пов'язані з підвищенням технічного рівня, впровадженням нової техніки і технології, поліпшенням організації виробництва тощо) – . 2. Економія чисельності робітників від підвищення середніх норм виробітку (коефіцієнта виконання норм)- . 3. Економія чисельності робітників від поліпшення використання фонду часу робітників- . 4. Економія чисельності інших категорій працівників (допоміжних робітників, робітників, які працюють за почасовою системою, управлінських працівників тощо)- . Перші два фактори відносяться до інтенсивних факторів, третій - до екстенсивних, а четвертий може відноситися і до тих, і до інших. Проведений аналіз дав змогу встановити ці залежності та вивести формули, що дозволяють розрахувати економію по кожному фактору: 1. Економія чисельності робітників за рахунок зниження трудомісткості продукції - . Застосовується базове значення корисного фонду часу роботи одного робітника ( ) і плановий коефіцієнт виконання норм ( ): . Де: - трудомісткість і-го виробу по нормах на початок року і планова, нормо-годин; - плановий коефіцієнт виконання норм; - кількість і-х виробів за планом, од.; - ефективний фонд робочого часу; п - кількість найменувань виробів за планом 1, 2, 3 ... п. Може бути й інший варіант розрахунку, якщо розраховується не планова трудомісткість виробу (з урахуванням строків упровадження й обсягів), а трудомісткість виробу після проведення заходу. Практично, якщо розрахунок робиться на рік - то це трудомісткість і-го виробу на кінець року, якщо на квартал - то це трудомісткість на початок наступного кварталу: . Де: - трудомісткість і-го виробу після проведення заходу, нормо-годин; - випуск і-го виробу після проведення заходу, од. 2. Економія чисельності робітників від підвищення середніх норм виробітку ( ): де , - базовий і звітний коефіцієнт виконання норм. У цій формулі еліміновано вплив зниження трудомісткості продукції і зміни корисного фонду часу роботи робітника. 3. Економія чисельності робітників від поліпшення використання фонду часу робітників ( ): . Оскільки коефіцієнт виконання норм є інтенсивним показником, то при розрахунку економії за рахунок поліпшення використання фонду часу робітника варто брати його планове значення. Необхідно звернути увагу, що запропоновані формули, які дозволяють урахувати реальні результати зростання продуктивності праці, вдалося сформулювати тільки тому, що в основі розрахунків - не «рівень базисного року», а рівень трудомісткості програми і продуктивності праці за нормативами на початок планового періоду. Далі розраховується: · Планова чисельність робітників-відрядників, як різницю між чисельністю робітників-відрядників на початок року й економією чисельності робітників за трьома факторами: . · Сумарна економія чисельності за усіма категоріями працівників ( ): . · Планова чисельність працівників ( ): . · Планова продуктивність праці ( ):. · Зростання продуктивності праці порівняно з рівнем на початок року: або . Планування оплати праці: форми і системи Для основних й допоміжних робітників фонди заробітної плати плануються роздільно. Прямий фонд являє собою заробітну плату, нараховану робітником за відрядними розцінками, у відсотках від виторгу, за тарифними ставками за відпрацьований час. Загальний прямий фонд заробітної плати визначається за формулою: , де : - прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників; - тарифний фонд заробітної плати робітників-погодинникв. Згідно закону України “Про оплату праці” застосовують такі системи зарплати: тарифну; безтарифну і контрактну.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|