 |
|
Утворення Афінської держави. Реформи Тезея.
Перші державні утворення на території Греції з’явилися у ІІ тис. до н.е. Раніше класове суспільство і держава склались в південній частині Балканської Греції. З XІІ ст. до н.е. на південь з півночі Греції стали проникати племена дорійців, що знаходились на рівні первіснообщинного ладу. У результаті цього на всій території Греції знову встановлюються первіснообщинні відносини, після розкладу яких в історії Греції розпочинається новий етап: формування і розквіт полісів, рабовласницьких відносин класичного типу.
Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди:
1. Гомерівський період (XІ–ІX ст. до н.е.) – характеризується пануванням родоплемінних відносин, які починають розпадатись на кінець даного періоду.
2. Архаїчний період (VІІІ – VІ ст. до н.е.) – відбувається формування класового суспільства і держави у формі полісів.
3. Класичний період (V – ІV ст. до н.е.) – характеризується розквітом стародавньогрецького рабовласницького суспільства, полісного ладу.
Гомерівська Греція описана відомим поетом в “Іліаді” та “Одіссеї”. Населення проживало сільськими общинами, що займали невелику територію. Основну масу населення міста складали землероби, скотарі, а також не чисельні ремісники і торгівці.
Земля була не племінною власністю і надавалась членам роду в користування за умови періодичного перерозподілу. Але вже в той час наділи багатих відрізнялись розмірами та якістю, а базилевси отримували, крім того, особливий наділ – “теменос”.
У гомерівський період держави ще не було. Це був період військової демократії. Управління суспільством здійснювалось за допомогою наступних органів. Постійно діючим органом влади була рада старійшин (буле). Входили сюди старійшини родів, які виступали представниками роду у переговорах з чужинцями, складали клятви від імені общини. Вона формувалась не стільки за віковими ознаками, скільки за знатністю і багатством. Первісна демократія ще зберігалась, тому народні збори відігравали в суспільній організації значну роль. Це були збори всього дорослого чоловічого населення роду, фратрії чи філи. Їх скликали базилевс чи рада старійшин за потребою. Голосування не було, волю народ висловлював криками. Очолював усю організацію базилевс, який виконував функції воєначальника, верховного судді і верховного жерця. Він фактично діяв разом з представниками родоплемінної знаті. Посада була виборною, але при її заміщенні стали віддавати перевагу сину померлого базилевса, і, таким чином, посада закріплювалась спадково в одній сім’ї. Він був рівним перед своїми воїнами ( спав і харчувався разом з ними, у битвах був у перших рядах).У мирний час його влада носила батьківський характер. Йому виділяли найкращу ділянку землі – теменос. Ні корон, ні мантій базилевси не носили.
Таким чином, гомерівська Греція була країною, роздробленою на багато самостійних округів, з яких пізніше виросли перші міста-держави або поліси.
На рубежі ІX – VІІІ ст. до н.е. в історичному розвитку Стародавньої Греції відбулися законні зміни : родовий лад перетворюється на рабовласницький. Йде процес розвитку приватної власності. Багато простих землеробів позбавляються своїх ділянок, які зосереджуються в руках родової знаті. Формується велике землеволодіння. Розвиток ремісничого виробництва і торгівлі ще більш прискорював процеси соціально-правової нерівності. Так, на базі родових і сільських общин виникли нові соціально-політичні організації, що одержали назву полісів.
В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта. Державний лад Афін став прикладом рабовласницької демократії.
Виникнення Афінської держави легенда пов’язує з іменем грецького героя Тезея ( 7 ст. до н. е)
Реформи:
· Об’єднання чотирьох племен з центром в Афінах.
· Створення єдині Народні Збори, колегію архонтів та ареопаг. Створення колегії архонтів та ареопага знаменувало повну руйнацію родоплемінного ладу в Афінах, відокремлення публічної влади від населення.
· Кожне з чотирьох племен було поділене на 3 фратрії, а кожна фратрія на 30 родів
· Поділив вільних повнолітніх громадян на 3 розряди за майновою ознакою: а) евпатриди (благородні) – родова знать, аристократія, вони покликані були управляти суспільством б) геомори (землероби) в) деміурги (ремісники)
· Країна ділиться на невеликі територіальні райони – наукрарії (48), кожен з них мав збудувати і спорядити військовий корабель.
· в Афінах з’являється писане право. Це були закони Драконта.