 |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ та СТУДЕНТІВ
| Навчальна дисципліна | Хірургічні хвороби |
| Модуль № | |
| Змістовний модуль №1 | |
| Тема заняття № | Курація хворого Написання навчальної історії хвороби. Заняття – 1 - 3. |
| Курс | |
| Факультет | стоматологічний |
Київ 2012
І. Актуальність теми:Обговорення із студентами куруючих хворих з виділенням ведучих симптомів захворювання дає можливість обгрунтування клінічний діагноз і рекомендувати адекватне лікування. Розбір написаної історії хвороби з аналізом допущених студентом помилок закриплює навички у обслідуванні хворого і оформленні первинної медичної документації.
ІІ. Учбові цілі заняття:Ознайомитися з допоміжними методами дослідження куруючого хворого. Вміти правильно докладати хворих, виділяти основні симптоми для обгрунтування діагнозу та назначення відповідного лікування. Закріпити навички правильного запису історії хвороби.
ІІІ. Виховні цілі:
1.Виховувати у студентів почуття відповідальності за здоров'я відновлення працездатності хворого.
2.Удосконалювати у студентів навики клінічного мислення в прцесі спілкування з хворим. Навчати їх дотримуватись принципів лікарської деонтології та медичної етики в процесі спілкування з хворим та його родичами.
3.Студенти повинні вміти оцінювати загальний стан хворого та провести необхідне обстеження.
IV. Міждисциплінарна інтеграція:
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. Попередні (забезпечуючі дисципліни) Анатомія | Розташування органів та систем | Знати орган чи систему органів при обстеженні хворого |
| Фізіологія | Фізіологічну функцію органів та систем | Вміти розпізнати порушення в фізіологічній діяльності органів та систем |
| Біохімія | Біохімія константи | Розуміти аналіз хворого |
| 2. Наступні дісципліни (що забезпечуються) Патологічна фізіологія Факультетська хірургія Онкологія Травматологія | Методика обстеження хворого, методику обструктування клінічного діагнозу | Обстеження хворих Обгрунтування клінічного діагнозу Назначити допоміжні методи обстеження |
| 3. Внутрішньопридметна інтеграція - Кровотеча та крововтрата | Визначення кровотечі та крововтрати. Класифікацію. Клініку. Та лабораторні показники при ній. | Обстежити хворого з кровотечею, визначити яка кровотеча. Визначити артеріальний тиск, пульс та дихання, їх характеристику. |
| - Травма | Анатомічні зміни при травмі. Принципи надання першої допомоги та лікування. | Обстежити хворого з травмою. |
| - Рани | Визначення рани. Класифікацію. Принципи надання першої допомоги та лікування | Обстежити хворого з раною, дати характеристику рани. |
| Гостра гнійна інфекція | Гостре гнійне запалення шкіри, її дереватів та органів. | Обстежити хворого з гострою гнійною інфекцією |
| Онкологія | Доброякісні та злоякісні пухлини | Обстежити хворого з пухлиною. Визначити з якої тканини вона походить та який її роет. |
V. Зміст заняття:Кожний студент проходить на заняття з написаною історією хвороби (у чорновому варіанті).
Спочатку попарно стеденти проводять огляд куруючих хворих, відмічаючи зміни у суб'єктивному та об'єктивному статусі, знакомляться з новими даними допоміжних методів обстеження. Всі зміни в дінаміці захворювання повинні бути відображені в щоденнику.
Студенти обгрунтовують клінічний діагноз куруючих хворих, намічають план конкретних лікувальних і прфілактичних міроприємств.
Викладач може запрпонувати студентам виписати рецепт для хворого, описати хід операції, відмітити особливості передопераційної підготовки та ведення післяопераційного періоду.
В аналізі суджень приймають всі студенти.
Після цього заняття студенти дома оформляють начисто історії хвороби і здають викладачу на перевірку.
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО
Загальний стан: задовільний, середнього ступеня тяжкості, тяжкий, украй тяжкий, агональний, клінічної смерті.
Стан свідомості: ясна, затьмарена (неясна), ступор, сопор, кома, непритомність, іритативні розлади (галюцинації, маячні ідеї).
Затьмарена (неясна свідомість) — хворий загальмований, байдуже ставиться до свого стану, на запитання відповідає переважно правильно, але із запізненням, інколи — невлад.
Положення: активне, пасивне, вимушене (стоячи, сидячи, лежачи — описати детально).
Постава (визначається у хворих, які ходять): звичайна (пряма, струнка), сутулість, пресколіотична, "поза прохача", "горда постава" та ін.
Вираз обличчя: спокійний, жвавий, збуджений, страждальницький, байдужий, маскоподібний та ін.; характерні особливості обличчя при деяких захворюваннях (мітральний стеноз, крупозна пневмонія, хвороби нирок, дифузний токсичний зоб, мікседема, "гострий живіт", дифузні захворювання сполучної тканини та ін.).
Зріст: високий, середній (160-180 см для чоловіків, 155-170 см для жінок), низький, карликовість (до 135 см), гігантський (вищий за 200 см для чоловіків і 190 см — для жінок).
Маса тіла (кг). Угодованість: задовільна (індекс Брока в межах 90-110%), надмірна, ступінь ожиріння (І — індекс Брока в межах 110-125%, II - 125-150%, III - 150-200%, IV - понад 200%); знижена (індекс Брока нижчий за 90%); виснаження (кахексія).
Для визначення стану вгодованості часто використовують індекс Кетле:
Маса тіла (кг)
Зріст (м) '2
Індекс Кетле в межах 20-24 свідчить про задовільну вгодованість, більший за 24 — про ожиріння, менший за 20 — про схуднення.
Конституціональний тип: нормостенічний, астенічний, гіперстенічний.
Температура тіла (в градусах за Цельсієм).