МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇСтр 1 из 11Следующая ⇒
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ та СТУДЕНТІВ
Київ 2012 І. Актуальність теми:Обговорення із студентами куруючих хворих з виділенням ведучих симптомів захворювання дає можливість обгрунтування клінічний діагноз і рекомендувати адекватне лікування. Розбір написаної історії хвороби з аналізом допущених студентом помилок закриплює навички у обслідуванні хворого і оформленні первинної медичної документації. ІІ. Учбові цілі заняття:Ознайомитися з допоміжними методами дослідження куруючого хворого. Вміти правильно докладати хворих, виділяти основні симптоми для обгрунтування діагнозу та назначення відповідного лікування. Закріпити навички правильного запису історії хвороби. ІІІ. Виховні цілі: 1.Виховувати у студентів почуття відповідальності за здоров'я відновлення працездатності хворого. 2.Удосконалювати у студентів навики клінічного мислення в прцесі спілкування з хворим. Навчати їх дотримуватись принципів лікарської деонтології та медичної етики в процесі спілкування з хворим та його родичами. 3.Студенти повинні вміти оцінювати загальний стан хворого та провести необхідне обстеження.
IV. Міждисциплінарна інтеграція:
V. Зміст заняття:Кожний студент проходить на заняття з написаною історією хвороби (у чорновому варіанті). Спочатку попарно стеденти проводять огляд куруючих хворих, відмічаючи зміни у суб'єктивному та об'єктивному статусі, знакомляться з новими даними допоміжних методів обстеження. Всі зміни в дінаміці захворювання повинні бути відображені в щоденнику. Студенти обгрунтовують клінічний діагноз куруючих хворих, намічають план конкретних лікувальних і прфілактичних міроприємств. Викладач може запрпонувати студентам виписати рецепт для хворого, описати хід операції, відмітити особливості передопераційної підготовки та ведення післяопераційного періоду.
В аналізі суджень приймають всі студенти. Після цього заняття студенти дома оформляють начисто історії хвороби і здають викладачу на перевірку. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО Загальний стан: задовільний, середнього ступеня тяжкості, тяжкий, украй тяжкий, агональний, клінічної смерті. Стан свідомості: ясна, затьмарена (неясна), ступор, сопор, кома, непритомність, іритативні розлади (галюцинації, маячні ідеї). Затьмарена (неясна свідомість) — хворий загальмований, байдуже ставиться до свого стану, на запитання відповідає переважно правильно, але із запізненням, інколи — невлад. Положення: активне, пасивне, вимушене (стоячи, сидячи, лежачи — описати детально). Постава (визначається у хворих, які ходять): звичайна (пряма, струнка), сутулість, пресколіотична, "поза прохача", "горда постава" та ін. Вираз обличчя: спокійний, жвавий, збуджений, страждальницький, байдужий, маскоподібний та ін.; характерні особливості обличчя при деяких захворюваннях (мітральний стеноз, крупозна пневмонія, хвороби нирок, дифузний токсичний зоб, мікседема, "гострий живіт", дифузні захворювання сполучної тканини та ін.). Зріст: високий, середній (160-180 см для чоловіків, 155-170 см для жінок), низький, карликовість (до 135 см), гігантський (вищий за 200 см для чоловіків і 190 см — для жінок). Маса тіла (кг). Угодованість: задовільна (індекс Брока в межах 90-110%), надмірна, ступінь ожиріння (І — індекс Брока в межах 110-125%, II - 125-150%, III - 150-200%, IV - понад 200%); знижена (індекс Брока нижчий за 90%); виснаження (кахексія). Для визначення стану вгодованості часто використовують індекс Кетле: Маса тіла (кг) Зріст (м) '2 Індекс Кетле в межах 20-24 свідчить про задовільну вгодованість, більший за 24 — про ожиріння, менший за 20 — про схуднення. Конституціональний тип: нормостенічний, астенічний, гіперстенічний. Температура тіла (в градусах за Цельсієм). ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|