Главная | Обратная связь

ПІДШКІРНА ОСНОВА (КЛІТКОВИНА)

Ступінь розвитку: помірний, слабкий, надмірний, висна­ження. Товщина складки (см). Розподіл: рівномірний, нерівномі­рний (вказати ділянки переважного відкладання жирової тканини).

Пастозність, набряки: загальні, місцеві (їх локалізація), ступінь вираженості, консистенція, колір шкіри над ними та її тем­пература.

Консистенція: однорідна, неоднорідна — наявність ущіль­нень (запальних інфільтратів, вузлів, ліпом), абсцесів, осередко­вих ліподистрофій (локалізація, розміри, форма; спаяність з тка­нинами, що їх оточують), колір шкіри над ними та її температура.

Підшкірна емфізема, крепітація.

ОБСТЕЖЕННЯ ГОЛОВИ

Загальна характеристика: положення (пряме, запрокину-та, нахилена вбік та ін.); форма (звичайна, продовгувата, квад­ратна, деформована); величина (пропорційна щодо розмірів тулу­ба, мікро-, макроцефалія), обвід. Об'єм і види рухів (довільно ру­хома, нерухома, мимовільні рухи та ін.). Болючість під час рухів, пальпації та постукування, порушення цілісності черепа. Стан шкіри волосяної частини голови.

Обличчя: симетричність, пропорційність окремих частин, форма (правильне, місяцеподібне, акромегалічне, мікседематоз-не, маскоподібне; Гіппократа, Корвізара та ін.); набряклість (пас­тозність); колір шкіри (блідий, блідо-сірий, землястий, жовтий, бронзовий, синюшний, багрово-синюшний, багрово-червоний), рум'янець на щоках у вигляді "крил метелика"; наявність висип­ки (вузлики, бляшки, плями та ін.).

Очі: ширина і рівномірність очних щілин (звичайні, розши­рені, звужені з одного чи обох боків); положення очних яблук у орбіті (правильне, ендо-, екзофтальм, ністагм, косоокість), їх ру­хомість (нерухомість); повіки (птоз, набряклість, пастозність, ціаноз, гіперемія, пігментація, болючість); випадіння брів і вій (відсутнє, визначається); кон'юнктива (колір, прозорість, во­логість, сухість, крововиливи, рубці, наявність висипки, патоло­гічних виділень); склери (колір, гіперемія, плями); рогівка (про­зорість, дзеркальність, помутніння, рубці, плями); райдужна обо­лонка (колір, малюнок); зіниці (форма, величина, рівномірність; пряма і співдружня реакція на світло — жвава, млява, відсутня); реакція на акомодацію ( збережена, відсутня; "пульсація" зіниць).

Здатність очних яблук до конвергенції. Пальпаторне визначен­ня офтальмотонусу і болючості очних яблук.

За потреби визначають симптоми, що характерні для дифузного токсичного зобу, сифілісу, інфекційного ендокардиту та інші специфічні очні симптоми.

Ніс: розміри (звичайний, збільшений, зменшений), про­порційність до інших частин обличчя, форма (правильний, сідло­подібний, плоский та ін.), колір шкіри; дихання через ніс (вільне, утруднене), участь крил носа в акті дихання. Огляд присінка носа і носових ходів, прохідність їх, характер виділень. Пальпація і перкусія кореня носа, його спинки, ділянок проекції приносо-вих і лобних пазух.

Вуха: положення, розміри, стан привушної ділянки, вушних раковин (набряклість, почервоніння шкіри, деформація, вузли­ки, болючість під час пальпації) та зовнішніх слухових ходів (на­бряклість, почервоніння); виділення з них, їх характер (серозні, гнійні, кров'янисті та ін.).

Привушні слинні залози: огляд, пальпація (не визначають­ся, збільшені з одного чи обох боків), консистенція; болючість під час пальпації.

ПОРОЖНИНА РОТА

Відкриття рота (вільне, утруднене, тризм).

Запах з рота (відсутній, гнилісний, солодкуватий, аміаку, ацетону, алкоголю та ін.).

Губи: симетричність куточків рота; стан носогубних скла­док (виражені, згладжені) і шкіри приротової ділянки (не зміне­на, виражена складчастість — "кисетний рот", рубці та ін.); форма і товщина губ, вологість, набряклість, колір слизової оболонки (блідо-рожевий, яскраво-червоний, синюшний та ін.); порушен­ня цілісності (тріщини, ерозії, виразки та ін.); наявність крово­виливів, пухлин, рубців, висипних елементів (папул, пухирців та ін.), природжених дефектів ("заяча губа").

Зуби: форма, цілісність, кількість відсутніх, уражених каріє­сом, штучних; наявність хитання; зубний наліт (кількість, колір).

Здатність очних яблук до конвергенції. Пальпаторне визначен­ня офтальмотонусу і болючості очних яблук.

За потреби визначають симптоми, що характерні для дифузного токсичного зобу, сифілісу, інфекційного ендокардиту та інші специфічні очні симптоми.

Ніс: розміри (звичайний, збільшений, зменшений), про­порційність до інших частин обличчя, форма (правильний, сідло­подібний, плоский та ін.), колір шкіри; дихання через ніс (вільне, утруднене), участь крил носа в акті дихання. Огляд присінка носа і носових ходів, прохідність їх, характер виділень. Пальпація і перкусія кореня носа, його спинки, ділянок проекції приносо-вих і лобних пазух.

Вуха: положення, розміри, стан привушної ділянки, вушних раковин (набряклість, почервоніння шкіри, деформація, вузли­ки, болючість під час пальпації) та зовнішніх слухових ходів (на­бряклість, почервоніння); виділення з них, їх характер (серозні, гнійні, кров'янисті та ін.).

Привушні слинні залози: огляд, пальпація (не визначають­ся, збільшені з одного чи обох боків), консистенція; болючість під час пальпації.

ПОРОЖНИНА РОТА

Відкриття рота (вільне, утруднене, тризм).

Запах з рота (відсутній, гнилісний, солодкуватий, аміаку, ацетону, алкоголю та ін.).

Губи: симетричність куточків рота; стан носогубних скла­док (виражені, згладжені) і шкіри приротової ділянки (не зміне­на, виражена складчастість — "кисетний рот", рубці та ін.); форма і товщина губ, вологість, набряклість, колір слизової оболонки (блідо-рожевий, яскраво-червоний, синюшний та ін.); порушен­ня цілісності (тріщини, ерозії, виразки та ін.); наявність крово­виливів, пухлин, рубців, висипних елементів (папул, пухирців та ін.), природжених дефектів ("заяча губа").

Зуби: форма, цілісність, кількість відсутніх, уражених каріє­сом, штучних; наявність хитання; зубний наліт (кількість, колір).

Ясна: колір, пігментація, набряклість, рихлість, кровото­чивість, у тому числі у разі натискання, порушення цілісності (ерозії, виразки); наліт, сіра облямівка та ін.

Язик: величина, колір (блідо-рожевий, яскраво-червоний, темно-коричневий та ін.); розлади рухів (відхилення вбік, трем­тіння), вологість, наявність складок, нерівність поверхні ("гео­графічний" язик, лейкоплакія), стан сосочків (нормально вира­жені, атрофовані, гіпертрофовані), порушення цілісності (тріщи­ни, ерозії, виразки, рубці); нашарування (локалізація, колір, тов­щина); відбитки зубів на краях; наявність ознак запалення.

Слизова оболонка присінка і дна порожнини рота, щік, твер­дого їм 'якого піднебіння, язичка, передніх дужок, піднебінних миг­даликів і задньої стінки глотки: колір (блідо-рожевий, яскраво-червоний, жовтяничний, синюшний та ін.); пігментація, вологість (сухість); набряклість, наліт; порушення цілісності (тріщини, ерозії, виразки та ін.); наявність крововиливів, пухлин, рубців, висипних елементів (еритематозних плям, папул, пухирців та ін.).

Мигдалики піднебіння: величина (нормальні, збільшені — вказати ступінь гіпертрофії), рихлість, наявність гнійних пробок і зрощень з піднебінними дужками.

Порушення акту ковтання і зміни голосу (ослаблення, охриплість, гугнявість), афонія.

ШИЯ ТА ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА

Шия: форма (звичайна, видовжена, коротка, потовщена, тон­ка), контури (правильні, деформація); симетричність, набряклість, зміни шкіри (плями, рубці, ерозії, нориці та ін.).

Положення гортані й трахеї (серединне, зміщені); болючість під час пальпації.

Щитоподібна залоза: огляд і пальпація (не визначається, визначається). Вказати ступінь збільшення (І, II, III, IV, V), на­явність дифузного, вузлового, змішаного зоба (ліво- чи право­бічний, двобічний), консистенцію, характер поверхні, розташу­вання його (шийний, шийно-грудний); рухомість, болючість під час пальпації та ковтання. Аускультація судин. Обвід шиї в ділянці максимального збільшення залози.

 

ПЕРИФЕРИЧНІ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ

Огляд: вказати локалізацію лімфатичних вузлів, дати характе­ристику стану шкіри над ними (колір, наявність виразок, рубців, но-риць).

Дані пальпації (пальпуються, не пальпуються) привушних, потиличних, мигдаликових, підщелепних, підборідних, передніх (поверхневих) і задніх шийних, над- і підключичних, пахвових, ліктьових, пахвинних, підколінних лімфатичних вузлів: кількість (поодинокі, множинні, пакетами), розмір (см), консистенція, ха­рактер поверхні, болючість, рухомість; спаяність між собою і з тканинами, що їх оточують. Місцеве підвищення температури шкіри над лімфатичними вузлами.

МОЛОЧНІ (ГРУДНІ) ЗАЛОЗИ

Ступінь розвитку, симетричність форми і розмірів, стан шкіри, консистенція (однорідна, ущільнення), болючість під час пальпації. Вузли: немає, визначаються (поодинокі, множинні); ха­рактер поверхні; консистенція, розміри, рухомість; спаяність зі шкірою і тканинами, що їх оточують; флюктуація. Форма сосків, виділення з них, їх характер. Гінекомастія (у чоловіків).

ОРГАНИ ДИХАННЯ

СТАТИЧНИЙ ОГЛЯД ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Форма: правильна (нормо-, гіпер-, астенічна), патологічна (емфізематозна або бочкоподібна, паралітична, рахітична, лійко, -човноподібна, кіфосколіотична), деформація грудного відділу хребта (кіфоз, лордоз, сколіоз, кіфосколіоз). Асиметрія (зменшен­ня, збільшення однієї частини) і деформація грудної клітки (ви­пинання, западання; одно-, двобічні). Стан над- і підключичних ямок (виражені слабко, помірно, різко, згладжені, випинають з одного чи обох боків) та міжреберних проміжків (вузькі, широкі, втягнені). Положення лопаток. Надчеревний кут.

ДИНАМІЧНИЙ ОГЛЯД ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Рівномірність рухів обох половин грудної клітки під час ди­хання (відставання правої чи лівої половини). Участь в акті ди­хання основних (діафрагма і міжреберні м'язи) та допоміжних (шиї, плечового пояса) м'язів.

Тип дихання (черевний, грудний, змішаний).

Частота дихання. Задишка (експіраторна, інспіраторна, змішана).

У нормі співвідношення частоти дихання й пульсу становить приблизно 0,25. Збільшення цієї величини при тахіпное (ЧД понад 18 за 1 хв) свідчить про патологію органів дихання.

Глибина дихання: поверхневе, глибоке, дихання Куссмауля. Ритм (ритмічне, неритмічне), патологічні ритми — періодичне дихання: Чейна-Стокса, Біота, Грокко-Фругоні. Дихальна екскур­сія грудної клітки (см).

ПАЛЬПАЦІЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Пастозність і потовщення шкіри грудної клітки, уточнен­ня (за потреби) форми грудної клітки, її розмірів, наявності відста­вання в акті дихання, величини надчеревного кута.

Характер поверхні ребер (нерівна, гладенька), їх цілісність, потовщення.

Болючість під час пальпації ребер, м'язів, міжреберних проміжків, у точках Валлє (місця поверхневого розташування міжреберних нервів), тобто біля груднини, по середній пахвовій лінії, біля хребта. Зміна інтенсивності болю залежно від фази ди­хання й нахилу тулуба вбік.

Резистентність (еластичність) грудної клітки: еластич­на, ригідна (з одного чи обох боків).

Голосове тремтіння на симетричних ділянках (однакове, посилене, ослаблене або відсутнє з одного боку). Відчуття шуму тертя плеври, сухих хрипів, крепітації (при переломах), флюкту-ації і пульсації.

ПЕРКУСІЯ ЛЕГЕНІВ Порівняльна перкусія

По можливості проводять у вертикальному положенні хворого. Ди­хання має бути рівним і неглибоким. Перкусію ділянок, що розташовані нижче від ключиць, виконують винятково по міжреберних проміжках.

Характер перкуторного звуку на симетричних ділянках грудної клітки: наявність основних перкуторних тонів (ясний ле­геневий звук, тимпанічний, тупий) чи перехідних, "змішаних", звуків (коробковий, притуплений легеневий, притуплений тим­панічний, металічний та ін.). Межі зміненого перкуторного звуку.

По пригруднинних і серединноключичнихлініях перкусію з обох боків виконують тільки до НІ ребра. Потім перкутують послідовно по правих пригруднинній і серединноключичній лініях (зліва розташоване серце), порівнюючи звуки, які виникають уразі перкусії ділянок, що лежать нижче --у III, IVі Vміжребер'ях.

На бічній поверхні грудної клітки порівняльну перкусію, як правило, проводять тільки до V міжребер'я, оскількиуразі перкусії розташова­них нижче міжреберних проміжків зліва визначається тимпанічний звук простору Траубе—Яновського, а праворуч, навпаки, лежить ділянка печінкової тупості.