Здавалка
Главная | Обратная связь

Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя



Одне з важливих місць в педагогічній діяльності займає урок, як основна організаційна одиниця процесу навчання.

Аналіз уроку є одним з важливих засобів усвідомлення вчителем своєї діяльності. Проблемам аналізу уроку присвячено багато психологічних, педагогічних, методичних робіт (Т.Ю. Андрущенко, Н.Ф. Добринін, С.В. Іванов, Є.С. Ільїнська, І.В. Карпов, Ю.Л. Львова, Л.Т. Охітіна, Є.І. Пассов та ін.), де підкреслюється необхідність комплексного підходу до цього питання. Аналіз уроку сприяє покращенню викладання в цілому, має велике значення для самопізнання, саморозвитку вчителя тому, як дає можливість вчителю подивитися зі сторони, переоцінити урок та в подальшому відбирати доцільні способи та прийоми роботи та взаємодії з класом.

Психологічний аналіз уроку включає аналіз психологічних особливостей вчителя (особистості та діяльності на кожному конкретному уроці), закономірності процесів навчання; психологічні особливості та закономірності особистості учня, всього класу. Він стимулює вчителя до розвитку своїх аналітичних та проективних умінь, психологічної спостережливості, загалом спонукає до вдосконалення професійно-педагогічної майстерності.

Під час психологічного аналізу уроку в першу чергу виділяємо два активні суб'єкта навчального процесу - вчитель і учень. В основі аналізу уроку лежить принцип розвиваючого та виховуючого навчання. В дослідженнях Л.Т. Охітіної визначаються такі вимоги до уроку:

1. Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня; не заради того, щоб "пройти" деякі питання програми, а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати певні інтелектуальні, моральні, вольові та інші якості особистості. Необхідно поєднувати вплив через інтелект на почуття (переконання) та вплив через почуття на інтелект (навіювання). Процес навчання повинен привносити зміни не тільки в інтелектуальну сферу учня, але і в психічний розвиток його особистості в цілому. Навчання не буде розвиваючим, якщо воно не вносить змін в структуру особистості.

2. Зміни в структурі особистості відбуваються лише при умові, якщо учень діє за внутрішнім спонуканням. Дія, засвоєна під примусом, зникає в той час, як тільки змінюються умови. Дії, засвоєні за внутрішнім спонуканням, залишаються і при зміні умов, тому що вплітаються в структуру особистості. Звідси слідує: не сварити за лінощі, а стимулювати пізнавальну активність і інтереси, не наказувати за невиконання вимог, а так організовувати діяльність учнів, щоб вимоги вчителя стали внутрішнім спонуканням самих дітей.

3. Виховуюче навчання не можна звести до виховних моментів уроку. Всі елементи уроку повинні бути виховуючими по своєї суті. Координуючим центром всіх виховних засобів, форм та методів уроку повинна бути конкретна психологічна мета.

4. Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів. Провідними пізнавальними процесами є мислення та уява. На основі аналітико-синтетичної діяльності, за допомогою цих двох процесів відбувається формування знань та інтелектуальних умінь, дослідження проблемних питань та творче вирішення задач. Необхідними умовами продуктивної роботи мислення і уяви є правильна організація сприймання та пам'яті учнів, створення відповідної установки та організація уваги.

5. Успіх навчання залежить не лише від зовнішніх факторів - змісту уроку, вдосконалення методики, майстерності вчителя та ін., але й від внутрішніх умов - індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Під час проведення психологічного аналізу уроку можна виділити такі три його плани. Перший план - це психологічний аналіз, який відноситься до виховання та розвитку особистості учня, формування його наукового світогляду, переконань, поглядів, моральності в процесі навчання. При цьому звертається увага на особливості впливу вчителя на учнів та формування у учня активної соціальної позиції, почуття відповідальності, здатності до співпраці.

Другий план - це аналіз мети, змісту та організації уроку. В першу чергу звертається увага на відповідність уроку певному рівню підготовки, інтелектуальному розвитку та індивідуально-психологічним особливостям учнів.

Третій план розглядає урок з боку аналізу комунікативних особливостей, педагогічного спілкування з учнями та вчителями, "педагогічної рефлексії"" (усвідомлення, вербалізації вчителем мотивів, станів, спрямованості своєї особистості, особливостей здійснення своєї власної діяльності, виділення вчителем сильних та слабких сторін власної діяльності).

Психологічний аналіз може здійснюватися в три етапи. Спочатку здійснюється попередній психологічний аналіз в основі якого лежить психологічне обгрунтування конспекту уроку. Під час психологічного обгрунтування конспекту звертається увага на те, як буде організована діяльність учнів (яким шляхом буде досягнена цілеспрямованість діяльності учнів на уроці в цілому та на різних його етапах; які прийоми передбачається використати для активізації процесів пам'яті, уяви, сприймання, мислення, уваги ; яким на уроці буде співвідношення самостійності і наслідування в діяльності учнів; як на даному уроці буде розвиватися емоційне відношення школярів: що повинно викликати позитивні емоції; які прийоми передбачаються для усунення стомленості та активації позитивних емоцій; розвиток яких психічних процесів і їх властивостей передбачається на даному етапі; чи передбачається на уроці перенесення знань, умінь, прийомів, яких, та як це буде організовано); як буде здійснюватися оцінка рівня засвоєння навчального матеріалу (як буде оцінюватися готовність учнів до засвоєння нового матеріалу з точки зору знань і засобів розумової діяльності; якими критеріями при оцінці будуть керуватися; як буде враховуватися ставлення учнів до предмету при проведенні уроку; як передбачається на уроці враховувати різний рівень навчальності школярів, а саме темп засвоєння матеріалу, самостійність та оригінальність мислення, різний рівень розумового розвитку; які труднощі в засвоєнні нового матеріалу можуть виникнути в учнів різного рівня розумового розвитку, як це передбачено при розробці уроку).

Ретроспекгивний психологічний аналіз є завершальним етапом діяльності вчителя з організації та проведення уроку. Він дає змогу вчителю проаналізувати урок з боку позитивних досягнень і невдач та зрозуміти причини позитивних чи негативних змін уроку. Даний аналіз дає можливість вчителю визначитися в тому, що необхідно для поліпшення керівництва навчальною діяльністю учнів, формування позитивного емоційного ставлення учнів до навчання, удосконалення своїх професійно значимих функцій (комунікативної, інформаційної, організаторської, контролюючої). Загалом ретроспективний психологічний аналіз уроку визначає реальне просування школярів в загальноосвітньому, виховному та практичному планах.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.