Главная | Обратная связь

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися із устроєм електричних машин і лабораторним устаткуванням. Записати технічні дані досліджуваного двигуна і навантажувальної машини в табл. 14.1.

Таблиця 14.1

2. Зібрати електричну схему установки згідно з рис. 14.1.

Лабораторна установка складається із двигуна постійного струму з незалежним збудженням М; генератора постійного струму незалежного збудження G, вали яких з'єднані між собою муфтою; вимірювальних приладів і апаратів. Генератор служить для створення механічного навантаження двигуна. Для зміни цього навантаження призначено регульований навантажувальний рэзистор R3, включений у якірне коло генератора.

Вольтметр РV1 вимірює напругу на затискачах якоря двигуна М, амперметр РА1 – струм у колі якоря. Амперметр РА2 вимірює струм в обмотці збудження двигуна; R1 і R2 – відповідно пусковий резистор двигуна і резистор у його обмотці збудження.

Вольтметр РV3вимірює ЕРС і напругу генератора, амперметр
РA3 – струм у колі його якоря (струм навантаження). Вольтметр РV2служить для вимірювання напруги на затискачах тахогенератора, що дозволяє при відповідному коефіцієнті перетворення визначати частоту обертання системи.

3. Порядок запуску двигуна постійного струму. Перемістити движки реостатів – пускового R1у положення максимального опору, регулювального R2– мінімального опору; виключити навантаження в колі якоря навантажувального генератора G; включити автоматичний вимикач QF,запустивши цим систему на холостий хід.

4. Записати параметри холостого ходу в табл. 14.2, після чого навантажити генератор.

5. Змінити навантаження генератора G зниженням опору резистора R3, записуючи дані «природного» режиму роботи двигуна в табл. 14.2 при всіх фіксованих положеннях R3.

6. Підвищити опір реостату R1. Повторити дослідження за п. 5 для «штучного» режиму.

7. Зняти регулювальну характеристику двигуна у режимі холостого ходу, коли I_Г = 0.

Для цього повторити запуск двигуна згідно з п. 3.

Зменшуючи струм збудження двигуна I_З (збільшуючи значення опору регулювального резистора R2) фіксувати відповідну йому швидкість обертання якоря двигуна. Зниження струму збудження робити до значення, при якому частота обертання не перевищувала б номінальну більш, ніж на 30%.

Дані досліду занести в табл. 14.3.

8. Побудувати основні характеристики двигуна постійного струму з незалежним збудженням:

а) зовнішні (або механічні) природну і штучну характеристики

двигуна: ω = f(М), n = f(М) при U = U_ном= const, I_З = const;

б) залежність ККД від навантаження η = f(М) при U = const і I_З=

const;

г) регулювальну характеристику:

ω = f(I_З), n = f(I_З) при U = const і I_А= const;

9. Скласти звіт про роботу.