Главная | Обратная связь

Фактори впливу на операторську діяльність

Вивчення операторської діяль­ності пов'язане з виявленням і класифікацією факторів, що впливають на її ефектив­ність. Одна з можливих класифікацій факторів наведена на схемі 7.

Як бачимо, всі фактори поділені на дві основні групи — суб'єктивні і об'єктивні.

Суб'єктивні факторизалежать від стану оператора, його індивідуальних особливостей (психофізіологічних властивостей, морально-психологічних якостей, медичних показни­ків), а також рівня підготовки до даного виду діяльності. Особливості цих факторів мають ураховуватися при органі­зації трудової діяльності операторів.

 

Схема 7

 

Об'єктивні фактори поділяються на дві підгрупи: середо-вищні й апаратурні.

До середовищних факторів належать фактори зовніш­нього середовища (заселеність), умови ситуації та органі­зації діяльності оператора. Фактори зовнішнього середови­ща мають ураховуватися вже на етапах проектування СЛМ і тривати на етапах її експлуатації. Якщо неможливо забез­печити умови нормальної життєдіяльності оператора, то необхідно розробити систему профілактичних засобів за­хисту або реабілітації людини від упливу цих факторів. Цьому може сприяти врахування організаційних факторів, які пов'язані з розробкою режимів діяльності, встановлен­ня кількості і тривалості робочих змін у різні пори року і т.п. Ця група факторів береться до уваги переважно в про­цесі експлуатації СЛМ.

Об'єктивні умови ситуації не завжди залежать від діяль­ності організаторів виробництва. Вони охоплюють фактори, пов'язані зі ступенем відповідальності оператора за ефек­тивність вирішення завдань у різних обставинах — нічній зміні, аварійних ситуаціях тощо.

Апаратурні фактори важливі уже на етапах проектуван­ня СЛМ, оскільки сприяють їх ефективному функціону­ванню, їх урахування впливає на організацію робочого місця оператора: виважений підхід до анатомічних, біологічних, фізіологічних і психологічних властивостей людини дає змо­гу забезпечити певну відповідність потоку інформації мож­ливостям людини з її приймання і переробки. Контроль за станом оператора сприяє надійності його роботи.

Виявлення та розкриття ступеня впливу факторів на ефективність діяльності оператора СЛМ уможливлює роз­робку системи заходів з оптимізації операторської діяльності вже на стадіях проектування, а потім і експлуатації.

Аналіз особливостей індивідуальної діяльності операто­ра різних СЛМ показав, що всю різноманітність впливу пси­хологічних факторів можна систематизувати і представити як модель регуляції індивідуальної діяльності (схема 8). Мо­дель складається з трьох основних контурів регулювання:

- предметно-інформаційного;

- емоційно-мотиваційного;

- соціально-ціннісного.

Модель регуляції групової діяльності у САПР

I.Контур предметно- інформаційного регулювання	II.Контур емоційно-мотиваційного регулювання	III.Контур соціально-ціннісного регулювання
А.Суб’єктні фактори
1. Когнітивно-стильова організація особистості 2. Індивідуально – типологічні особливості прояву розумової діяльності 3. Особливості побудови пізнавальних прогнозів 4. Домінуючий рівень творчої поведінки особистості	1.Структура мотиваційної сфери 2.Особливості вираження емоційних відношень людини 3.Статево – вікові характеристики людини	1.Соціальний статус особистості 2.Ціннісно- нормативна орієнтація особистості 3.Система само-відношень
Б. Об’єктні фактори
1.Особливості опису та представлення знань за допомогою ЕОМ 2.Особливості і повнота врахування психофізіологічних характеристик оператора у структурі діалогу «людина -ЕОМ»	1.Вплив ЕОМ на структуру мотивів людини 2.Особливості реалізації емоційних форм спілкування	1.Соціально-економічна і техніко – технологічна структура системи 2.Особливості реалізації організаційно – комунікативних зв’язків 3.Особливості реалізації оперативного контролю

 

Психологічні ефекти – інтегратори факторів. Інтелектуальна ініціатива. Емоційний тонус. Соціальна активність

 

 

Оптимізація взаємодії факторів (суб'єктних і об'єктних), які є складовими цих контурів, сприяє виникненню таких психологічних ефектів, як інтелектуальна ініціатива, емо­ційний тонус, соціальна активність |І45|.

Контур предметно-інформацінного регулюваннявідображає особливості й ефективність предметно-інформаційної взає­модії в системі. Провідним у групі суб'єктних факторів вис­тупає когнітивно-стильова організація особистості, яка зумов­лює процесуальні і продуктивні характеристики діяльності.

Особливості перебігу інтелектуальної діяльності тісно пов'язані з властивостями нервової системи людини. Тип нервової системи безпосередньо не впливає на результати розумової діяльності, але визначає характер її функціону­вання, зокрема інтелектуальну витривалість, розумове на­пруження, засоби саморегуляції. Найвагоміші ці фактори в організації діалогової взаємодії у СЛМ, особливо в орга­нізації та підтримці комфорту в діалозі «людина—ЕОМ».

Індивідуальні особливості пізнавальної діяльності мають свій прояв і в способах побудови прогнозів розвитку про­блемних ситуацій. Доведено, що на створення системи май­бутніх орієнтирів, на побудову загальної концепції розвитку проблемних ситуацій впливає особистісна схильність люди­ни діяти певним чином у «світі проблем». Одна група лю­дей застосовує «покрокову» побудову траєкторії розвитку проблемних ситуацій, так звані обережні рішення, у яких контрольні дії переважають над прогнозу вальними , антикипуючими. Інші бажають «стрибнути» якомога далі, а потім оцінювати усю траєкторію руху до певної мети. В цьому ви­падку процес побудови гіпотез переважає над процесом їх­ньої перевірки. Такі рішення приймаються зі значним ри­зиком і навіть можуть характеризуватись як імпульсивні.

Кожен із розглянутих вище засобів прогнозування має свої переваги і недоліки, але кожен із них потребує ство­рення різних інформаційних баз і математичних моделей для підтримки дій використовувача.

Структурно-рівнева концепція аналізу й управління мисленнєвою діяльністю стверджує, що домінування одного з цих рівнів відображується в особливостях діяльності людини. Схильність до оперування образною, або знаковою, формою знань необхідно враховувати при представленні інформації операторові та побудові діалогу «людина—ЕОМ».

Контур емоційно-мотивційного регулюваннявраховує до­мінуючу мотиваційну спрямованість і вплив технічної час­тини СЛМ на структуру сукупних мотивів, а також особли­вості вираження оцінкових відношень особистості до тех­нічних засобів діяльності, інших людей або до їхніх суджень. У цьому контурі віддзеркалені особливості реалізації емо­ційних форм взаємодії у системах з урахуванням вікових і статевих характеристик оператора.

Домінуючі мотиви як ядро психічної організації особис­тості мають певну ієрархічну структуру, своєрідність якої відображається у співвідношенні трьох основних видів мо­тиваційної спрямованості:

- на себе;

- на справу;

- на взаємодію.

Крім домінуючих, у процесі діяльності виникають і си­туаційні мотиви, які пов'язані з особливостями прояву інди­відуальності оператора й особливостями технічних засобів СЛМ. Структура мотиваційної сфери впливає на вибір стра­тегії досягнення необхідних результатів діяльності і відпові­дно на ефективність функціонування СЛМ.

На відношення до діяльності впливають і особливості вираження емоційних компонентів взаємодії у системі. Про­яв емоцій, настрою і відносин у процесі інформаційного обміну — це одна із потреб особистості, котра доволі легко реалізується за безпосередньої взаємодії людей.

Інша справа — взаємодія, котра опосередкована техніч­ними засобами, особливо ЕОМ.

У такому разі вираження емоційних відношень перено­ситься на технічні засоби діяльності або закладається в їхню структуру. При цьому цілі технічні комплекси, комп'ютерні програми наділяють характеристиками, притаманними тіль­ки людині. Ці явища у психологічній літературі дістали на­зву персоніфікації та анімізації.

Контур соціально-ціннісного регулюванняспрямований на забезпечення стимулювання і активізації розумової праце­здатності за рахунок використання психологічних механізмів соціальної регуляції поведінки оператора. Останній може працювати в режимі статусної заданості або статусного самовизначення.

Особистість або намагається адаптуватись, або прагне змінити систему, довколишнє середовище і себе. Вибір пев­ної поведінки залежить від низки психологічних факторів, з до яких і належать фактори, що зумовлюють ціннісно-нормативні орієнтації людини. Ця група факторів впливає на формування нормативних і оцінкових систем, від яких пев­ною мірою залежить формування відношення особистості до . оточуючих людей і речей, що має свій прояв у «суб'єкт-суб'єктному» підході. «Суб'єкт-суб'єктні» установчі відносини особистості і зовнішнього світу вважаються гуманнішими , тому що їхні принципи сприяють збереженню природ­них ресурсів, культурних цінностей суспільства, підтримки екологічного балансу в природі.

Значна роль у формуванні такого відношення людини до об'єктів природи і техносфери належить не тільки цілеспря­мованому навчанню і прилученню до культурних цінностей суспільства, а й самопізнанню, самооцінці, самоконтролю, саморегуляції, тобто системі самовідношень особистості. На ефективність соціально-ціннісного регулювання впливають і особливості технічних засобів СЛМ. Так, технологічний, со­ціально-економічний і організашйно-правовий взаємозв'язки зумовлюють специфіку взаємодії операторів, особливості реа­лізації комунікативної функції, а також форму і зміст опера­тивного контролю, який сприяє координації і коригуванню дій оператора. Все це впливає на відношення оператора до самої діяльності, технічних засобів діяльності і до себе.

Усі три контури регулювання індивідуальної діяльності пов'язані між собою, а оптимізація їхньої взаємодії сприяє формуванню позитивних психологічних ефектів, зокрема таких, як висока інтелектуальна і соціальна активність, стій­кість інтересів і вольова спрямованість на досягнення висо­ких результатів діяльності, задоволення своєю працею і ба­жання підвищити професійну майстерність.

Урахування психологічних факторів, які мають вплив на ефективність діяльності операторів, є важливими як на стадії проектування, так і на стадії експлуатації СЛМ. Воно може бути здійснене за рахунок розробленої системи інженерно-психологічних заходів (вимог, рекомендацій) щодо оптимізації операторської діяльності.