 |
|
Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
Інгаляційна терапія – один з методів лікування у педіатричній практиці і є парентеральним засобом введення лікарських речовин. Розрізняють інгаляції парові, тепловологі, масляні, аерозолі лікарських речовин. Перш за все, інгаляції оказують місцеву дію на слизові оболонки дихальних шляхів, а ефект визначається ступенем подрібнення аерозолю.
В умовах стаціонару інгаляції проводять за допомогою аерозольних, парових, універсальних (розрахованих на проведення тепловологих інгаляцій розчинами рідких та порошкоподібних речовин), ультразвукових аерозольних апаратів. Паровий інгалятор обладнаний теплорегулятором для підігріву аерозолів до температури тіла. В ультразвукових інгаляторах подрібнення лікарських засобів здійснюється ультразвуковими коливаннями; потік та температура повітря регулюються. Інгаляції виконуються за призначенням лікаря у спеціально обладнаному приміщенні – фізіотерапевтичному .
Кишеньковими інгаляторами зазвичай користуються хворі на бронхіальну астму. Якщо вік дитини не дозволяє їй користуватися інгалятором самостійно, застосування інгалятору здійснюється батьками дитини, а медичний персонал перед випискою дитини зі стаціонару повинен обучити матір правилам користування (мал.10. )
|
Мал. Види кишенькових інгаляторів
Перевірка інгалятора. Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви в користуванні більш одного тижня, його треба перевірити. Для цього слід зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре труснути інгалятор та зробити одне розпилення у повітря, щоб переконатися в його адекватній роботі.
Користуватися інгалятором слід у такій послідовності:
1. Зняти ковпачок мундштука і, злегка натискаючи на нього з боків, переконатися в чистоті внутрішньої і зовнішньої поверхонь мундштука.
2. Старанно струсонути інгалятор.
3. Взяти інгалятор, тримаючи його вертикально між великим та всіма іншими пальцями, причому великий палець повинен знаходитися на корпусі інгалятора, нижче мундштука.
4. Хворий робить максимально глибокий видих, потім бере мундштук у рот між зубами і охоплює його губами, не прикушуючи при цьому.
5. Хворий починає вдих через рот, і в цю мить натискає на верхівку інгалятора (починається розпилення ліків), при цьому хворий повинен повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає одній дозі.
6. Хворий затримає дихання, виймає інгалятор з рота і знімає палець з верхівки інгалятора. Хворий повинен затримувати дихання стільки, скільки можливо.
7. Якщо необхідно виконати подальше розпилення, треба зачекати приблизно 30 сек., тримаючи інгалятор вертикально. Після цього треба виконати дії, описані в пунктах 2-6.
Для дітей раннього віку використовують інгалятори зі спеціальними насадками (мал. 10).
|
