Здавалка
Главная | Обратная связь

Методичне забезпечення



а)Завдання для самостійного опрацювання,

1. З’єсуйте значення терміна екологія.

2. З наукової літератури, з періодики випишіть 15 – 20 словосполучень, у яких є іменник екологія (в т. ч. і як частина складноскорочених слів) чи похідний прикметник екологічний. Записи паспортизуйте.

3. а) Яке з наведених нижче значень терміна антропоцентризм Вам найбільше імпонує? Чому?

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр), світогляд, згідно з яким центром і вищою метою світового порядку [ це – мирні взаємини, спокій, коли немає ворожнечі, війни, сварки. – О.С.]. А. – одна з найбільш послідовних засад, яких дотримується теологія.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр) – антинаукове, пов’язане з релігією та ідеалізмом уявлення про людину як кінцеву мету світового порядку і центру Всесвіту; різновид теології.

Философская энциклопедия: В 5-х т. – М., 1960 – 1970.

Антропоцентризм – (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр) філософський світогляд, що визнає людину центром і найвищою метою розвитку живої природи.

Большой медицинский словарь

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр), філософське вчення, згідно з яким людина – центр Всесвіту і мета всіх подій, що відбуваються у світі.

Википедия

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр) – різновидність теології, філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, що вона створена Богом “за своїм образом і подобою”.

 

Антропоцентризм – це принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови. Сам термін був вперше вжитий в добу Відродження. Суть його полягає в тому, що центр Всесвіту переноситься від проблем світобачення до конкретних проблем людини.

б) Можливо, Ви натрапили на інше визначення цього терміна. Наведіть його, прокоментуйте.

На основі довідкової літератури з’ясуйте зміст поняття філософська антропологія.

4. Як треба розуміти поняття теоантропоцентризм? Як розуміти поняття мовна стійкість? Яке значення має вислів мовна компетенція?

5. Як розуміти крилатий вислів німецького філософа І. Канта моральний імператив?

6. Чому такі людські вади, як невдячність, заздрість, зловтіха І. Кант називав диявольськими?

7. Беручи до уваги етимологію, поясніть значення старослов’янізмів сотворити, совість.

8. Поясніть етимологію слова злодій.

9. Одна із заповідей Божих – не вкради. Поясніть, що можна вкрасти.

а) У трьох Євангеліях Нового Заповіту подано притчу про сіяння Слова Божого. Прочитайте, прокоментуйте.

б) Чому відомий американський дослідник Джон Пітерс цю притчу назвав архіпритчею, а свою книгу з історії людської комунікації „Слова на вітрі”?

10. Запишіть (дотримуючись бібліографії) 10-12 назв праць, присвячених проблемам культури мови. Дві праці опрацюйте докладно, законспектуйте їх.

11. Які праці про культуру мови(запам’ятайте її назву, автора) впродовж останніх двох років Ви прочитали в Інтернеті, в періодичних виданнях. Подайте дві ксерокопії, вказуючи назву видання чи адресу Інтернету, дату, сторінки.

12. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем:

а) Мовна ситуація в рідному місті (селі).

б) Моє мовне середовище.

в) Мій досвід двомовності.

г) Суржикомовні партії в художньому творі.

д) Мовна ситуація на телеканалі ...

е) Мовна ситуація в школі, де я вчилася.

є) Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

13. а) Поданий нижче текст проаналізуйте з погляду розкриття мовними засобами людських характерів (текст з газети “Буковина” за 8 січня 1906 р. Передрукований зі щоквартальника “Український смисл”, 2008, №1-2; стаття С.Я. Єрмоленко)

Коли предобрий Господь сотворив людей, прийшло йому на думку, що воно добре б було, щоб кождий власним трудом за­робляв на життя. Тим-то одної гарної днини приказав Він ан­гелам скликати усіх людей на одно місце, а коли їх почислив, казав принести собі величезний міх, в якім містилися всі ре­месла і усі заняття. І почав їх між присутніх розпайовувати. 1 так став один столяром, третій кравцем, четвертий моря­ком і т. д. <...> А в своїй безмежній премудрості Господь поді­лив так, що все відбулося по найбільшій справедливості: хто мав довгий язик, дістав адвокатуру, хто був „палкий” - став жовніром, хто скорим кроком ступав в життя - касиром, хто вказував нахил до дрімоти - міністром. Так перепаював Гос­подь усе, аж мішок став порожній, а не забув і тих, що багато гріхів мали до спокутування, сих поробив народними учите­лями і помічниками урядників”. А далі йдеться у притчі про професію журналіста, для якого не вистачило ремесел і люди мали поділитися з ним: Люди почали роптати, але відмовити годі було, тільки кождий - як се звичайно діється, коли хто приневолений до жертви - порішив в душі віддати в дарунок найгіршу частину своєї професії. Адвокат, приміром, пожерт­вував свої брехні, артист - свою заздрість, жовнір - нахил до поєдинків, народний учитель зложив на жертовнику частину своєї нужди. Один поет тільки віддав дещо ліпшого: свої мрії і своє натхнення. Можна собі уявити, яка мішанина вийшла з такої збірки. Милосердний Господь не дуже-то нею утішився. „Що почати нам з отсим Сорокатим Іваном?” - сказав. Але нове людське дитя засміялося глумливо і відповіло: „Не журіться, Пане, вже я з тим дам собі раду яко журналіст”. Сказав і поплівся у світ ...”

б) За жанром цей текст – притча. Які особливості цього жанру? Які притчі знаєте?

14. Подаємо кілька характеристик студентського сленгу. Яка Вам подобається і чому. Додайте свої.

1) Сленг є мовою жартівливою й ексцентричною (Данський мовознавець Отто Єсперсен).

2) У студентському сленгу є бажання їхніх носіїв бути оригінальними, дотепними, уникати затертих слів і висловів (К. Тищенко).

3) Це своєрідна гра, де нове виникає там, де фактично немає потреби в новому і де нові вислови поряд зі старими виконують функцію емоційного урізноманітнення (Ґраб’яс – польський дослідник).

15. Запишіть слова зі студентського сленгу, пов’язані із навчанням.

16. Подаємо деякі специфічні слова, які вживають студенти Києво-Могилянської академії.

фреш – „студент-першокурсник”,

вірус ходячий – „набридлива людина”,

перебендя – „особа, що занадто часто в гуртожитку навідується в гості”,

забужко – „забудьковата людина”,

треба дискету замінити – „потрібно відпочити”,

мишкою крути – „напружено думай”,

на прощу до Вернади – „поїхати до національної бібліотеки ім. Вернадського”,

піти по манівці (з англ. money) – „піти по стипендію”.

Запишіть слова-сленгізми, утворені у Вашому студентському середовищі.

17. Проаналізуйте тексти з погляду використання в них українських і російських лексем. Який це тип мовлення?

a) Свєточка | я вам жєлаю благополучія в сім’ї | взаімопоніманія | я один сєкрет тобі Свєточка скажу | як в нього погане настроєніє | приходе додому | а ти кажи | я тобі нажарю картоплі на сковорідці | і буде вам порядок.

b) Даримо вам кухню | холодильник | стіральну машину | пилосос | і багато чого по мєлочі | чим зможем | тим поможем.

18. Від запозиченого слова хакер утворено ряд слів – хакеряка, хакерство, хакерня, які функціонують у мові преси.

а) Яку особливість української мови відбиває цей процес?

б) Підберіть аналогічні приклади.

19. Скласти словничок базових понять дисципліни.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.