Главная | Обратная связь

Одиниці фізичних величин

7.15.1 У тексті ПЗ необхідно вживати одиниці фізичних величин, їх назви і позначення у відповідності до ДСТУ 3651.0. Поряд з одиницями системи SІ, за необхідності, в дужках зазначають одиниці, інших систем, які можна застосовувати згідно ДСТУ 3654.1; ДСТУ 3651.2.

7.15.2 У тексті ПЗ числові значення величин з позначенням одиниць розрахунку і фізичних величин слід писати цифрами, а числа без позначень одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти - словами.

Приклад

Здійснити випробування п'яти труб, кожна завдовжки 5 м;

Відібрати 15 труб для випробування на тиск.

7.15.3 Якщо у тексті ПЗ наведено ряд числових значень, які виражені однією і тією самою одиницею фізичної величини, то позначення одиниці виміру зазначають тільки за останнім числовим значенням

Приклад, 1,0; 1,5; 2,0; 2,5 мм.

7.15.4 Якщо у тексті ПЗ наводять діапазон числових значень фізичної величини, то познаку одиниці виміру наводять треба наводити після обох меж зазначають за останнім числовим значенням діапазону, наприклад, від 10 до 100 кг.

Приклад.

від 1 мм до 1 мм (а не від 1 до 5 мм);

від 0 ºС до 17 ºС (а не від 0 до 17 ºС.

 

Додатки

 

7.16.1 Додатки оформляють як продовження ПЗ на наступних її аркушах, розташовуючи у порядку появи посилань на них у тексті ПЗ.

Кожний такий додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний вгорі симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово "Додаток _" і велика літера, що позначає додаток.

7.16.2 Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад додаток А, додаток. Б і тощо

Один додаток позначається як додаток А.

7.16.3 Додатки повинні мати спільну з рештою ПЗ наскрізну нумерацію аркушів.

7.16.4 За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати відповідно до вимог п. 7.4.

У цьому разі перед кожним номером пишуть позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 — другий розділ додатку А; Г.3.1 — підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 — пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.5 — підпункт 1.3.3.5 додатку Ж.

7.16.5 Ілюстрації, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад. Рисунок Г.З — третій рисунок додатку Г;

таблиця А.2 — Друга таблиця додатку А.

7.16.6 Переліки, примітки в тексті додатку оформляють і нумеру­ють відповідно до вимог 7.6 і 7.13.

7.16.7 Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301). Допускається оформляти додатки на аркушах формату A3, А2 і А1.

 

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

 

Загальні вимоги

 

8.1.1 Кількість графічного матеріалу визначається кафедрою, а перелік — керівником курсового або дипломного проекту.

8.1.2 Графічні матеріали (креслення, діаграми, схеми) повинні ' відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської доку­ментації (ЄСКД).

8.1.3 Креслення, схеми і діаграми виконують на аркушах стандарт­них форматів згідно з ГОСТ 2.301.

Формат аркуша потрібно вибирати, виходячи з можливості розташуння усіх необхідних видів, перерізів, перетинів, таблиць, а також тек­стової частини (технічних вимог, технічної характеристики тощо).

8.1.4 В окремих випадках, за рішенням кафедри, графічна частина проекту може бути виконана олівцем, а в особливих, передбачених завданням на проектування, випадках допускається вико­нання графічного матеріалу тушшю.

Графічну частину виконують за допомогою спеціалізованих комплексів інженерної графіки (P-CAD, AutoCAD, Visio та інші) з подальшим формуванням презентаційного відео із застосуванням комплексів ділової комп’ютерної графіки (FoxGraph, Boeing Graph, Microsoft PowerPoint, та інші) або друкують на паперових носіях. В окремих випадках допускається виконання графічного матеріалу олівцем.

При виконанні електричних, кінематичних та інших схем необхідно використовувати позначення елементів передбачені відповідними галузевими нормативними документами та стандартами (ГОСТ 2.701, ГОСТ 2.702, ГОСТ 2.703, ГОСТ 2.704, ГОСТ 2.721, ГОСТ 2.722, ГОСТ 2.770, ГОСТ 2.781, ГОСТ 2.782 та інші).

8.1.5 Зображення повинні бути наочними і займати весь аркуш вибраного формату.

8.1.6 Основний напис для креслень і схем (перший аркуш) повинен відповідати формі 1 згідно з ДСТУ ГОСТ 2.104 (див. додаток В, рисунок B.I), для на­ступних аркушів - формі 2а згідно з ДСТУ ГОСТ 2.104 (додаток В, рисунок В.З).

8.1.7 Назва виробу в основному написі креслення повинна відповідати прийнятій термінології і бути в міру можливості короткою. Назву виробу записують у називному відмінку однини.

У назві, яка складається з декількох слів, на першому місці запи­сують іменник, наприклад, "Колесо зубчасте".

8.1.8 При виконанні креслень вибирають масштаб зображень згідно ГОСТ 2.302. Рекомендується в навчальному проектуванні використову­вати масштаб 1:1.

Масштаб зображення окремих розрізів,- перетинів, якщо він відрізняється від вказаного в основному написі, вказується безпосередньо за позначенням, яке відноситься до конкретного зображення, наприклад:

А - А (2 : 1) Б (5 : 1)

8.1.9 Графічна частина проектів, об'єкти яких не вимагають роз­робки конструкторської документації повинна виконуватись згідно з діючими галузевими нормативними документами та методичними вказівками, розробленими відповідними кафедрами.

8.1.10 При виконанні електричних, кінематичних, гідравлічних і пневматичних схем повинні використовуватись позначення елементів схем, передбачені відповідно ГОСТ 2.701, ГОСТ 2.702, ГОСТ 2.703, ГОСТ 2.704, ГОСТ 2.721, ГОСТ 2.722, ГОСТ 2.770, ГОСТ 2.781. ГОСТ 2.782, ГОСТ 2.784, ГОСТ 2.793 тощо.