Главная | Обратная связь

Вимоги до складальних креслень

 

8.2.1 Складальне креслення відповідно до стандарту повинно містити:

а) зображення складальної одиниці, яке дає уяву про конструкцію, розміщення і взаємозв'язок складових частин, і містити дані для складан­ня та контролю функціонування складальної одиниці;

б) габаритні розміри і розміри для довідок;

в) розміри і точність установочних і приєднувальних елементів;

г) розміри, граничні відхилення та шорсткість поверхонь, які по­винні бути виконані або проконтрольовані за даним складальним крес­ленням;

д) технічні вимоги;

е) технічну характеристику (при необхідності).

Допускається на складальних кресленнях поміщати додаткові схематичні зображення і розміщення складових частин виробу.

8.2.2 Складальні креслення потрібно виконувати, як правило, вико­ристовуючи спрощення, які відповідають вимогам стандартів ЄСКД: ГОСТ 2.305, ГОСТ 2.313, ГОСТ 2.315, ГОСТ 2.318, ГОСТ 2.420 тощо.

На складальних кресленнях допускається не показувати:

а) фаски, скруглення, проточки, заглиблення, виступи, накатки, насічки, обплетення та інші дрібні елементи;

б) зазори між деталями;

в) кришки, щити, кожухи, перегородки тощо, якщо необхідно по­казати закриті ними складові частини виробу. При цьому над зображен­ням роблять відповідний напис, наприклад, "Кришка поз. З не показана";

г) написи на табличках, шкалах та інших подібних деталях, зобра­жаючи лише їх контур.

8.2.3 На складальних кресленнях застосовують такі способи спрощеного зображення складових частин виробів;

а) на розрізах зображають без розтину складові частини, на які виконано самостійні складальні креслення;

б) типові, куповані та інші широко застосовувані вироби зобража­ють зовнішнім обрисом.

8.2.4 На складальних кресленнях, які містять у собі декілька одна­кових складових частин (коліс, підшипників і т.ін.), допускається викону­вати повне зображення однієї складової частини, а зображення решти частин - спрощено, зовнішнім обрисом.

8.2.5 Зварений, паяний і клеєний виріб з однорідного матеріалу в зборі з іншими виробами в перетинах і розрізах потрібно штрихувати в одну сторону, зображаючи границі між деталями суцільними основними лініями.

8.2.6 При нанесенні установлювальних і приєднувальних розмірів повинні бути вказані:

а) координати розташування, розміри з граничними відхиленнями елементів, які служать для з'єднання між собою спряжених виробів;

б) інші параметри, наприклад, для зубчастих коліс, які е елемента­ми конструкції - модуль, кількість і напрям зубців.

8.2.7 На складальному кресленні допускається зображати частини виробу, які переміщуються, у кінцевій або проміжній позиції з відповідними розмірами. Якщо при зображенні частин, що переміщаються, ускладнюється читання креслення, допускається зображати їх на додаткових видах із відповідними написами, наприклад: "Кінцеве розміщення каретки поз. 5".

8.2.8 На складальному кресленні виробу допускається показувати зображення прилеглих виробів (обстановки) і розміри, які визначають їх взаємне розташування.

Елементи обстановки виконують спрощено тонкою суцільною лінією і приводять необхідні дані для визначення місця установки, методів кріплення і приєднання виробу. Розрізи і перерізи елементів обстановки допускається не штрихувати.

8.2.9 На складальному кресленні усі складові частини складальної одиниці нумерують у відповідності з номерами позицій, вказаними в специфікації до цієї складальної одиниці. Номери позицій наносять на полицях ліній-виносок, які проводять від зображень складових частин (деталей).

Номери позицій вказують на тих зображеннях, вякі деталі проекціюютьсяяк видимі.

Номери позицій розміщують паралельно до основного напису крес­лення поза контуром зображення і групують в колонку або ряд, у міру можливості на одній лінії.

Номер позиції наносять на кресленні, як правило, один раз. Допускається повторно вказувати номер позиції однакових складових частин.

8.2.10 Розмір шрифту номерів позицій повинен бути на один-два номери більший, ніж розмір шрифту, прийнятий для розмірних чисел на цьому ж кресленні.

8.2.11 Виконання окремих видів складальних креслень має відповідати вимогам ГОСТ 2.109.

 

Специфікація

 

8.3.1 До складального креслення оформляється специфікація у відповідності з ГОСТ 2.106 та ГОСТ 2.133, яка в загальному випадку складається з розділів, розміщених у такій послідовності: документація, складальні оди­ниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали.

8.3.2 У розділ "Документація" в курсовому і дипломному проектах вноситься позначення і назва складального креслення, до якого оформляється специфікація (див. розділ 10).

8.3.3 У розділах "Складальні одиниці" і "Деталі" вносяться скла­дальні одиниці і деталі, які безпосередньо входять у виріб. Запис вказа­них виробів рекомендується робити в порядку зростання цифр, які вхо­дять в позначення.

8.3.4 У розділі "Стандартні вироби" специфікують вироби, пе­редбачені

— державними стандартами (ДСТУ);

— міждержавними стандартами (ГОСТ)

— стандартам організації України (СОУ);

— діючим галузевими стандартами (ГСТУ).

У границях кожної категорії стандартів запис рекомендується проводити за групами виробів (наприклад, болти, гвинти, гайки, підшипники, електротехнічні вироби тощо), у границях кожної групи - за абеткою назв виробів, у границях кожної назви - в порядку зростання позначень стандартів, а в границях кожного позначення стандарту — в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

8.3.5 У розділ "Інші вироби” вносять вироби, які застосовуються

не за основними конструкторськими документами, а за технічними умо­вами, наприклад, технічними умовами України (ТУУ). Запис виробів ре­комендується проводити аналогічно п. 8.3.4.

8.3.6 У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, які безпосеред­ньо входять у виріб.

Матеріали специфікують за видами в такій послідовності: метали чорні, метали магніто-електричні і феромагнітні, метали кольорові, кабелі, проводи та шнури, пластмаси і пресматеріали, паперові і текстильні вироби, лісоматеріали, гумові і шкіряні матеріали, мінеральні, керамічні і скляні матеріали, решта матеріалів.

Запис матеріалів рекомендується проводити аналогічно з п. 8.3.4.

8.3.7 Після кожного розділу специфікації необхідно залишити декілька резервних рядків для додаткових записів.

8.3.8 Основний напис для заголовного (першого) аркуша спе­цифікації виконують у відповідності з додатком В, рисунок В.2, а на­ступних аркушів - у відповідності з рисунком В.З.

8.3.9 Специфікація включається в ПЗ як додаток.

 

Технічні вимоги

 

8.4.1 Технічні вимоги на кресленні викладають згідно з ГОСТ 2.316, групуючи в міру можливості разом однорідні та близькі за характером вимоги в такій послідовності:

— вимоги, які ставляться до матеріалу, заготовки, до термічної обробки і до властивостей матеріалу готової деталі (електричних, магнітних, діелектричних, твердість, вологість тощо), вказівки на ма­теріали-замінники;

— розміри, граничні відхилення розмірів, форми і взаємного розташування поверхонь, маса тощо;

— зазори, розташування окремих елементів конструкцій;

— вимоги до якості поверхонь, вказівки про їх викінчення і по­криття;

— вимоги, що ставляться до настроювання і регулювання виробу;

— інші вимоги до якості виробу, наприклад, безшумність, вібростійкість, саморегулювання тощо.

8.4.2 Пункти технічних вимог нумеруються арабськими цифрами. Після цифри крапка не ставиться. Кожний пункт записують з нового рядка.

8.4.3 Заголовок "Технічні вимоги" не пишуть, якщо на кресленні відсутня технічна характеристика виробу.

У випадку, якщо на кресленні приводять технічну характеристику, й розташовують окремо від технічних вимог на вільному полі під заголовком "Технічна характеристика". При цьому над технічними вимогами розміщують заголовок "Технічні вимоги". Обидва заголовки не підкреслюють.