Освітня галузь «Математика»
Метою галузі є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, а також для успішного опанування інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання. Обсяг і зміст зазначеної компетентності щодо основної і старшої школи схарактеризовано в рубриці «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».
Істотним також є внесок освітньої галузі «Математика» у формування низки ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкування державною мовою (комунікативної), загальнокультурної), забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їхньої уваги, пам’яті, логіки та культури мислення, інтуїції тощо.
Мета галузі досягається у процесі реалізації загальних (наскрізних) і специфічних для кожного ступеня школи освітніх завдань.
Основними загальними (наскрізними) завданнями галузі є:
- розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні й описуванні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови наук, органічного складника загальної людської культури;
- розвиток логічного, критичного та творчого мислення учнів, здатності чітко й аргументовано формулювати й висловлювати свої судження;
- забезпечення оволодіння учнями математичною мовою (усною та письмовою), розуміння ними, що математична символіка, формули математики, математичні моделі дають змогу описувати загальні властивості об'єктів практики і науки, а також відношення між ними;
- формування здатності логічно обґрунтовувати й доводити математичні твердження, застосовувати методи математики до розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення суміжних навчальних предметів;
- розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати й використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, інтегрувати отриману інформацію в особистий досвід;
- формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання відповідних математичних задач, обґрунтування тверджень, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної та надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.
Освітні завдання галузі, які визначають зміст математичної освіти на відповідному ступені школи і реалізуються у процесі оволодіння ним, належать такі.
Основна школа:
- розширення знань про число (від вивчених у початковій школі натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;
- забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, інтерпретувати здобуті результати;
- формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами, фізичних, біологічних та інших явищ і процесів;
- формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірностей як окремі науки, особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних та визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;
- забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторових уявлень, умінь виконувати геометричні побудови;
- формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;
- формування знань про основні геометричні величини (довжина, площа, об’єм, міра кута), способів їх знаходження щодо розглянутих плоских і просторових фігур, умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
- ознайомлення зі способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання.
Старша школа:
- розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей;
- завершення формування поняття числової функції на основі розширення класів функцій (степеневі, показникові, тригонометричні), формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення реальних процесів і явищ дійсності;
- ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального числень, формування елементарних умінь їх практичного застосування;
- формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій та обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей до розв'язування практичних задач та обробки експериментальних даних під час вивчення предметів природничого циклу;
- формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання для розв’язання навчальних і практичних задач;
- формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій.
Усі зазначені завдання реалізуються в процесі опанування навчального змісту, у якому виокремлюються такі змістові лінії: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та математичної статистики; геометричні фігури; геометричні величини.
Основна школа
Зміст освіти
| Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
| Числа
Натуральні, цілі, раціональні, дійсні числа.
Звичайні дроби. Десяткові дроби. Арифметичні дії над числами.
Наближені обчислення.
Відсотки. Відсоткові розрахунки. Пропорції.
| Знає і розуміє:
що таке натуральне, ціле, раціональне, дійсне число та числові множини; можливість подання раціональних чисел звичайними дробами, а дійсних чисел — нескінченними десятковими дробами.
Уміє:
порівнювати числа;
округлювати числа;
виконувати арифметичні дії над раціональними числами та над їх наближеними значеннями;
зображати числа точками на координатній прямій;
виконувати процентні розрахунки; застосовувати властивості пропорції.
Застосовує: числа для знаходження та опису кількісних характеристик реальних процесів та явищ.
| Вирази
Числові вирази і вирази зі змінними.
Степінь з натуральним і цілим показниками.
Арифметичний квадратний корінь.
Одночлен. Многочлен. Дії над многочленами. Дробові вирази та дії над ними. Перетворення виразів.
| Знає і розуміє:
що таке числовий вираз і вираз зі змінними,одночлен, многочлен та дробові вирази; означення степеня з натуральним і цілим показниками; означення арифметичного квадратного кореня; властивості степеня та квадратного кореня.
Уміє:
Записувати число у стандартному вигляді;
знаходити значення числового виразу і виразу зі змінними при заданих значеннях змінних; перетворювати цілі та дробові вирази та нескладні вирази з квадратними коренями.
Застосовує:
вивчені властивості дій над виразами до розв’язування задач.
| Рівняння і нерівності
Рівняння і нерівності з однією змінною: лінійні, квадратні.
Рівняння з двома змінними. Системи двох рівнянь з двома змінними.
Системи лінійних нерівностей з однією змінною.
Застосування рівнянь і їх систем до розв'язування задач.
| Знає і розуміє:
що таке рівняння, нерівність та їх розв’язки; означення і властивості лінійних та квадратних рівнянь і нерівностей.
Уміє:
розв’язувати лінійні та квадратні рівняння і нерівності, деякі типи систем двох рівнянь з двома змінними; складати рівняння і системи рівнянь за умовою текстової задачі, тим самим формуючи математичні моделі реальних процесів;
інтерпретувати графічне розв’язання рівнянь, нерівностей та їх систем.
Застосовує:
відповідні рівняння і нерівності та їх системи для аналітичного опису відношень між реальними, зокрема, геометричними та фізичними, величинами.
| Функції
Функція.
Лінійна функція.
Обернена пропорційність.
Квадратична функції.
Функція .
Числові послідовності.
| Знає і розуміє:
що таке координатна пряма і координатна площина; означення функціональної залежності між змінними; способи задання функції; означення та властивості лінійної, квадратичної функцій, функції обернена пропорційність, функції , числової послідовності, арифметичної та геометричної прогресій.
Уміє:
визначати координати точки на площині;
будувати точки за заданими їх координатами;
будувати та аналізувати графіки функцій, зокрема лінійної, квадратичної функцій, функції обернена пропорційність, функції ;
розв’язувати задачі із застосуванням формул загального члена та суми перших членів прогресії.
Застосовує:
функціональні залежності для створення математичних моделей реальних процесів та явищ.
| Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики
Множини.
Комбінаторні правила суми та добутку. Ймовірність випадкової події.
Способи подання даних та їх обробки.
| Знає і розуміє:
що таке множина; елемент множини комбінаторна задача; комбінаторні правила суми та добутку; випадкова подія; ймовірність випадкової події; що таке статистичне дослідження та його складові.
Уміє:
розв’язувати найпростіші комбінаторні задачі шляхом перебору можливих варіантів;
застосовувати комбінаторні правила суми та добутку до розв’язання найпростіших комбінаторних задач; обчислювати частоту випадкової події та оцінювати її ймовірність; обчислювати ймовірність випадкової події в досліді з рівноможливими результатами;
подавати та аналізувати дані у вигляді таблиць, графіків, діаграм різних типів;
робити висновки, аналізуючи дані в простих статистичних дослідженнях.
Застосовує:
оцінку ймовірності випадкової події для характеристики випадкового явища;
ймовірностні властивості навколишніх явищ для прийняття рішень.
| Геометричні фігури
Найпростіші геометричні фігури на площині та їх властивості.
Трикутники, многокутники, коло і круг.
Рівність і подібність геометричних фігур.
Побудови циркулем і лінійкою.
Геометричні перетворення на площині.
Координати і вектори на площині.
Геометричні фігури у просторі (площина, куб, прямокутний паралелепіпед, призма, піраміда, куля і сфера, циліндр і конус).
| Знає і розуміє:
означення геометричних фігур на площині, вказаних в змісті освіти, рівності та подібності фігур;
властивості вказаних геометричних фігур;
зміст понять: геометричні перетворення, координати і вектори на площині та їх основні властивості.
Уміє:
розпізнавати і зображувати геометричні фігури на площині, їх елементи та взаємне розміщення фігур;
класифікувати, за певними ознаками, геометричні фігури на площині;
виконувати основні побудови на площині циркулем і лінійкою;
обґрунтовувати певні властивості геометричних фігур;
виконувати основні операції над векторами;
розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи;
співвідносити геометричні фігури у просторі з об’єктами навколишньої дійсності.
Застосовує:
вивчені означення, властивості і методи до розв'язування простіших задач, зокрема прикладного змісту.
| Геометричні величини
Довжина відрізка, кола.
Міра кута.
Площа і об'єм.
| Знає і розуміє:
що таке довжина відрізка, кола; міра кута; площа та об'єм геометричної фігури;
формули для обчислення довжини, площі та об'єму певних геометричних фігур.
Уміє:
вимірювати лінійні і кутові величини за допомогою інструментів;
обчислювати лінійні і кутові величини,
зокрема використовуючи координати і вектори;
обчислювати площі і об’єми геометричних фігур, використовуючи відповідні формули;
розв'язувати трикутники.
Застосовує:
відповідні формули та алгоритми до розв’язування простіших задач прикладного змісту.
|
Старша школа
Зміст освіти
| Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
| Вирази
Узагальнення поняття степеня.
Синус, косинус, тангенс, котангенс кута та числа.
Логарифм.
Степеневі, тригонометричні, ірраціональні, показникові, логарифмічні вирази та їх перетворення.
| Знає і розуміє:
означення синуса, косинуса, тангенса та котангенса; тригонометричні формули; що таке корінь n-го степеня, степінь з раціональним та дійсним показниками та їх властивості; означення логарифма та його властивості;
Уміє:
знаходити значення виразів, вказаних в змісті освіти, за значенням змінних, які входять до них;
перетворювати тригонометричні вирази, вирази з степенями і коренями, логарифмічні вирази.
Застосовує:
відповідні формули та алгоритми до розв’язування задач.
| Рівняння і нерівності
Ірраціональні, тригонометричні, показникові, логарифмічні рівняння. Показникові і логарифмічні нерівності.
| Знає і розуміє:
що таке ірраціональні, тригонометричні рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності; основні методи їх розв’язування.
Уміє:
розв’язувати нескладні ірраціональні, тригонометричні рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності.
Застосовує:
відповідні рівняння і нерівності для аналітичного опису відношень між реальними, зокрема, геометричними та фізичними, величинами.
| Функції
Властивості функцій.
Степенева, тригонометричні, показникова та логарифмічна функції.
Похідна.
Інтеграл.
| Знає і розуміє:
означення характерних властивостей функцій (зростання, спадання, парність тощо); означення та властивості степеневої, тригонометричної, показникової та логарифмічної функцій; зміст поняття неперервна функція, диференційована функція; означення та властивості похідної та первісної.
Уміє:
будувати та аналізувати графіки функцій, зокрема степеневої, тригонометричної, показникової та логарифмічної функцій;
знаходити похідні та первісні деяких функцій.
Застосовує:
похідну для встановлення властивостей функцій та побудови їх графіків; первісну та інтеграл для обчислення площ геометричних фігур.
| Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики
Класичне визначення ймовірності випадкової події.
Комбінаторний підхід до обчислення ймовірностей випадкових подій.
Генеральна сукупність та вибірка. Мода, медіана, середнє значення.
| Знає і розуміє:
що таке перестановки, розміщення, комбінації (без повторень); класичне визначення ймовірності; що таке генеральна сукупність та вибірка; означення середнього значення, моди та медіани вибірки.
Уміє:
обчислювати в найпростіших випадках кількість перестановок, розміщень, комбінацій;
обчислювати ймовірності випадкових подій, використовуючи класичне визначення та комбінаторні правила і формули;
обчислювати середнє значення, моду та медіану вибірки та проводити інтерпретацію одержаних результатів.
Застосовує:
ймовірностні характеристики навколишніх явищ для прийняття рішень.
| Геометричні фігури
Аксіоми стереометрії. Взаємне розміщення прямих і площин у просторі.
Многогранники і тіла обертання, їх види та властивості.
Геометричні перетворення у просторі. Координати і вектори у просторі.
| Знає і розуміє:
аксіоми стереометрії та наслідки з них;
зміст понять: многогранник (призма, піраміда), тіло обертання (куля, сфера, циліндр, конус);
властивості вказаних геометричних фігур;
зміст понять: геометричні перетворення, координати і вектори у просторі та їх основні властивості;
Уміє:
розрізняти означувані й не означувані поняття, аксіоми й теореми;
класифікувати, за певними ознаками, взаємне розміщення прямих, прямих і площин, площин у просторі; просторові тіла;
зображувати просторові геометричні фігури та їх елементи.
Застосовує:
вивчені означення, властивості і методи стереометрії до розв'язування простіших задач, зокрема прикладного змісту для дослідження властивостей реальних об’єктів.
| Геометричні величини
Відстані у просторі.
Міри кутів між прямими і площинами.
Площі поверхонь і об'єми тіл.
| Знає і розуміє:
що таке відстань (від точки до прямої, від точки до площини, між мимобіжними прямими, від прямої до паралельної їй площини, між паралельними площинами), міра кута (між прямими, між прямою і площиною, між площинами), площа поверхні та об'єм геометричного тіла.
формули для обчислення площ поверхонь і об'ємів многогранників і тіл обертання.
Уміє:
обчислювати відстані та міри кутів, зокрема використовуючи координати і вектори у просторі.
розв'язувати простіші задачі на вимірювання і обчислення площ поверхонь і об'ємів тіл.
Застосовує:
вивчені означення, властивості і формули до розв’язування простіших задач прикладного змісту, які зводяться до обчислення площ поверхонь і об’ємів тіл.
|
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|