 |
|
Патогенез піометри.
Механізм виникнення і розвитку піометри наступний. При тривалій та бурній пустовці має місце надмірна продукція естрогенів; тривала їх дія на ендометрій приводить до залозисто-кістозної гіперплазії. Якщо на цьому фоні відбулася овуляція та сформувалися жовті тіла, масоване надходження у кров прогестерона обусловлює різкий перехід ендометрія від фази проліферації до фази секреції. Секрет, що утворюється скупчується в порожнині матки.
У випадку проникнення в матку мікрофлори виникає лейкоцитарна реакція, що приводить до формування гною. При закритому цервікальному каналі гній накопичується в матці, викликая розтягнення її стінок.
При тривалому перебігу запального процесу у великих тварин утворюється ексудату до 20—25л, у дрібних — сук, кішок - до 0,5—1л.
Характер змін ендометрія при піометрі у початковий період захворювання такий же, як і при хронічному гнійному ендометріті, але при тривалому перебігу переважно розвиваються дегенеративно-атрофічні патологічні процеси, які спричинюють потонщення стінки матки. Маточні залози атрофуються, епітелій ендометрія повністю перероджується та атрофується.
При патологоанатомічному розтині знаходять, що стінка матки потовщена, вузлувато-горбиста, з безліччю кіст.
Піометра при тривалому перебігу провокує виникнення новоутвоень, тому не слід відкладати з наданням допомоги тварині.
Діагноз.
Для постановки точного діагнозу досвідченому ветеринарному лікарю достатньо клінічного огляду та докладної розповіді власників тварин про розвиток хвороби. Результати аналізів при піометрі можуть бути різноманітними та мають цінність тільки для боротьби з ускладненнями.
Як і у всіх інших випадках діагноз повинен ставитися комплексно. За допомогою вагіноскопичного обстеження можна встановити наявність або відсутність виділення гнійного ексудату з шийки матки. Якщо матка має товсті стінки і наповнена гнійним ексудатом, її можна легко промацати. Проте при пальпації пацієнтів, що ожиріли, великих собак, у випадках якщо стінки матки тонкі і рідинного вмісту в ній мало цей метод стає не інформативним. Надійна діагностика у цих випадках можлива тільки шляхом фронтальної рентгенографії. В каудо-вентральній частині черевної порожнини видно вздуті петлі, за щільністю схожі на м’які тканини, що тягнуться у каудальному напрямку між товстою і тонкою кишкою і сечовим міхуром. Дуже інформативна у такому випадку є ультразвукова діагностика.
Поліурія разом з полідіпсією буває приблизно у 50 % кішок з піометрою. Причина цих ниркових симптомів доки недостатньо вияснена. До передбачуваних причин відносяться: преренальна азотемія, що розвивається внаслідок зневодження та/або шока; гломерулопатія, яка визвана імунокомплексами; дія ендотоксинів на функцію ниркових канальців (нецукровий нирковий діабет); не виключають і поєднаний вплив цих факторів. Хоча у багатьох кішок з піометрою страждає функція нирок, ниркова недостатність в них спостерігається украй рідко.
Якщо у тварини нещодавно була тічка і при огляді виявляються виділення із піхви, то діагноз піометріта найбільш вірогідний. Клінічний аналіз крові виявляє лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво та помірну нормоцитарну, нормохромну анемію. У деяких кішок із-за підвищеної витрати лейкоцитів розвивається лейкопенія, крім того, збільшення фракції γ-глобуліна, і зниження рівня аланін амінотрансферази (АлАТ). Активність лужної фосфатази у сиворотці крові самок підвищена у 50-75 %. Необхідно досліджувати функцію нирок за допомогою вимірювання сечовини в крові, і, якщо концентрація більше 21 ммоль/л, то прогноз несприятливий. Азотемія виявляється менш ніж у 1/3 випадків. У більшості кішок з піометрою є супутні інфекції сечевивідних шляхів.
Збільшення матки можна діагностувати за допомогою абдомінальної пальпації, що, втім, буває важко зробити, оскільки із-за болю тварина чинитиме опір. Якщо матка сильно збільшена, її роги матимуть дуже тонку стінку, що важко пальпувати. Крім того, при грубій пальпації існує ризик їх розриву.
Рентгенограми черевної порожнини демонструють збільшену в розмірах матку, однак відрізнити піометру від вагітної матки у перші два триместри (поки не почнеться формування скелета ембріона) практично неможливо. Для отримання чіткішого зображення контура матки, касету слід щільно притискувати до живота. Проте, у ряді випадків буває важко відрізнити матку від петель кишечника. Тому у багатьох випадках переважніше ультразвукове дослідження. За допомогою цього методу можна виявити скупчення рідини в порожнині матки і визначити товщину стінки матки. Іноді можна побачити кісти в ендометрії.
Диференціальний діагноз:
· вагітність;
· післяпологовий ендометрит;
· нормальний еструс;
· вагініт;
· пухлина піхви;
· ниркова недостатність;
· цукровий діабет;
· печінкова недостатність;
· надниркова недостатність.