 |
|
СИСТЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
Обстеження живота у горизонтальному положенні хворого
Огляд
Форма: звичайна (правильна), неправильна (живіт втягнений, запалий, “жаб’ячий”, відвислий).
Величина: збільшення (увесь, місцево), випнутий (симетрично, асиметрично- локалізація), запалий (увесь, на окремих ділянках- локалізація).
Грижі: білої лінії живота, пупкова, пахвинна, післяопераційна.
Стан пупка (втягнений, згладжений, випнутий).
Зміна форми живота: залежно від положення хворого.
Видима перистальтика шлунка і кишечника, пульсації.
Наявність на шкірі ділянок пігментації, депігментації, почервоніння, смуг, висипки, роздряпів, рубців (локалізація, величина, форма), “судинних зірочок”, розширення підшкірних вен і венозних колатералей на передній і боковій стінках живота (визначити напрямок плину крові).
Участь передньої черевної стінки в акті дихання (рівномірна, нерівномірна, однобічна, повна відсутність рухів).
Обвід животана рівні пупка (см).
Перкусія(використовують тиху перкусію)
Характер перкуторного звуку над різними ділянками живота: тимпанічний, притуплено-тимпанічний, притуплений, тупий (зазначити локалізацію); зміни перкуторного звуку залежно від положення хворого. Особливості перкуторного тону над правою реберною дугою, в ділянці правого підребер’я, простору Траубе-Яновського.
Чи супроводжується перкусія болем (локалізація, інтенсивність).
Виявлення вільної рідини в черевній порожнині за допомогою перкусії у горизонтальному (на спині, обох боках, методом флюктуації) та в колінно-ліктьовому положеннях.
Пальпація
Поверхнева
За наявності скарг на біль у певній частині живота пальпацію слід починати з ділянки, що найвіддаленіша від передбачуваної локалізації больової зони. Якщо скарг на біль у животі немає, пальпацію потрібно проводити симетрично у напрямку знизу вгору в такій послідовності: ліва пахвинна ділянка – права пахвинна ділянка, ліва бічна (клубова) – права бічна (клубова), ліва підреберна – права підреберна – надчеревна, пупкова й надлобкова.
Пальпацію живота бажано проводити натще і після спорожнення кишечника.
Болючість: інтенсивність болю, локалізація (обмежена або поширена), зони гіперстезії- гіпералгезії.
Напруження черевної стінки: дифузне або місцеве ( із зазначенням локалізації), податливість, резистентність, м’язове напруження (ригідність).
Симптом подразнення очеревини Щоткіна-Блюмберга (позитивний, негативний).
Набряки (пастозність), наявність ущільнень, вузлів, пухлин та збільшених органів і патологічних утворень черевної порожнини: локалізація, форма, розміри, консистенція, болючість, характер поверхні, рухомість, зв’язок із сусідніми органами; флюктуація.
Розходження прямих м’язів живота, розширення пупкового кільця, наявність гриж (білої лінії живота, пупкової, пахвинної, післяопераційної).