Главная | Обратная связь

DIAGNOSIS PRAELIMINARIS

ОБГРУНТУВАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ДІАГНОЗУ

Попередній діагноз - це діагноз, який формулюється безпосередньо під час звернення хворого по медичну допомогу на підставі отриманих на цей час даних (до початку систематичного обстеження в динаміці).

Попередній діагноз є вкрай потрібним для планування обстеження та початкового етапу лікування пацієнта.

На підставі скарг хворого (виділити основні), даних анамнезу (давність, тривалість, характер перебігу хвороби), фізичного обстеження та результатів додаткових методів дослідження формулюють діагноз основного захворювання. Обгрунтовують період, варіант перебігу захворювання, активність та тяжкість процесу, ступінь функціональних розладів ураженого органа. Діагноз повинен бути етіологічним (по можливості), патогенетичним, анатомічним та функціональним.

За наявності ускладнень та супутніх захворювань їх обгрунтовують окремо, так само, як і основне.

Основне захворювання – прогностично найнесприятливіше і найтяжче за перебігом (саме собі або внаслідок його ускладнень), що найчастіше є причиною госпіталізації.

Ускладнення– це етіологічно або патогенетично зумовлений основним захворюванням вторинний патологічний процес, що призводить до появи клінічних синдромів, анатомічних та функціональних змін, котрі якісно відрізняються від основних ознак хвороби.

Супутнє захворювання– це захворювання, яке поєднується із основним, але етіологічно й патогенетично з ним не пов’язане і не має головного значення у клінічній симптоматиці хвороби у конкретного хворого.

Примітка. 1. Приблизна схема обгрунтування діагнозу: ”На підставі скарг хворого на ........... (перерахувати основні характерні скарги із розділу “Скарги”), виходячи з даних анамнезу ............ (коротко із відповідного розділу історії хвороби навести характерні особливості розвитку захворювання), беручи до уваги дані фізичного обстеження .............. ( з розділу “Фізичне обстеження хворого” навести основні загальні й місцеві симптоми, характерні для захворювання, діагноз якого обгрунтовується), а також враховуючи результати додаткових досліджень ........ (перераховують ті зміни показників додаткових методів дослідження, які підтверджують діагноз, що обгрунтовується), можна встановити попередній діагноз (назва основного захворювання, його період, варіант перебігу і т.ін.)”.

2. Допускається окремо обгрунтовувати частини діагнозу (нозологічну форму, період захворювання, варіант перебігу, ступінь функціональних розладів та ін.).

PLANUM EXAMINARE

ПЛАН ДООБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

Наводять план подальшого обстеження хворого (лабораторні, інструменттальні, морфологічні, рентгенологічні та інші методи дослідження), потрібного для уточне­н­ня деталей діагнозу, проведення диференційної діагностики та корекції лікування.

Примітка. 1. Не слід включати дослідження, які не знайдуть застосування під час проведення диференційного діагнозу. 2. Повторні дослідження крові та сечі проводять за потребою, але не рідше одного разу на 10 діб. Інші повторні лабораторні та інструментальні дослідження проводять залежно від захворювання і перебігу хвороби. 3. Участь куратора-студента в проведенні призначених хворому додаткових досліджень є обов’язковою.