 |
|
Основні принципи лікування пневмопатій
Наявність дихальних розладів у новонародженої дитини є протипоказанням для його годування грудьми. У випадках легких дихальних розладів (1-3 бали) доцільно розпочати годування зцідженим грудним молоком, а за його відсутності – адаптованою молочною сумішшю, за допомогою альтернативних методів (чашка або шлунковий зонд) відповідно до вікової потреби дитини.
Специфічні заходи – киснева терапія і дихальна підтримк (див. Клінічеий Протокол). Розпочати дихальну терапію відповідно до наявних показань і коригувати її залежно від динаміки стану новонародженого.
Неспецифічні заходи:
Антибіотикотерапія. У гостру фазу і навіть при підозрі застосовують пеніцилін (ампіцилін) в комбінації частіше з гентаміцином. Через 3 дні після отримання результатів посіву крові і клінічних аналізів крові вирішується питання про наявність інфекції і, якщо її немає, антибіотики відміняються.
Вітамінотерапія- призначають віт. Е внутрішньом'язово по 10 мл/кг щодня при використанні кисневому повітрю суміші (знижує частоту розвитку і тяжкість ретинопатії у недоношених), курс 7-10 ін'єкцій; віт. А парентерально по 2000 ОД через день, вводять до початку ентерального годування (знижує частоту розвитку некротизуючого ентероколіту і бронхолегеневих дисплазій).
Сечогінні - фуросемід призначають лише при набряках легенів, набряковому синдромі, 1 -3 мг/кг/добу.
Від вживання глюкокортикоїдів в цілях стимуляції синтезу сурфактанту в даний час відмовилися. Дексаметазон призначають лише хворим зі встановленою наднирниковою недостатністю короткими курсами - 3-7 днів (0,5 мг/кг/сут 3 дні; 0,25 мг/кг/сут - 4 дні в 3 вживання). Частково обґрунтованим може вважатися її використання лише у новонароджених дітей з критично важким легеневим захворюванням, які наприкінці раннього неонатального періоду вимагають ШВЛ з жорсткими параметрами і FiO2 > 80%.
Корекція метаболічних розладів: гіпоглікемія/ гіперглікемія, значна ацидемія (рН артеріальної/капілярної крові < 7,2), анемія, поліцитемія (гематокрит ≥ 65%).
Забезпечення стабільної гемодинаміки.
Основні принципи забезпечення стабільної гемодинаміки в новонароджених дітей з дихальними розладами відповідають рекомендаціям п. 8 Розділу XIII Протоколу „Первинна реанімація і післяреанімаційна допомога новонародженим”(затверджений наказом МОЗ України від 08.06.2007 № 312).
Заміщення сурфактанту застосовують при його дефіциті при пневмопатіях у глибоко недоношених дітей. Використовують сурфактанти, що містять, окрім фосфоліпідів, сурфактантний протеїн А. Вводиться в перших 15 хв життя (термін ефективного введення - перші 6-8 годин життя). Доза 100 мг/кг маси тіла (близько 4 мл/кг), вливається через інтубаційну трубку в трахею за 4 прийоми з інтервалом близько 1 хв. При необхідності введення повторюють через 6 годин. Всього проводять не більше 4 вливань за 48 годин.
Виходи СДР
Пневмопатiї за своєю суттю є асфiксичною патологiєю i супроводжуються дихальною недостатнiстю i вторинними приступами асфiксiї. Частота СДР варiює в межах вiд 25 до 80% до загальної кiлькостi народжених недоношених дiтей. Вiдмiчена висока летальнiсть дiтей з СДР.
Ускладнення.
Місцеві: - Пневмоторакс
- Крововиливи в легені
- Набряк легенів
- Пневмонії
- Бронхолегенева дисплазія
- Ускладнення інтубації
Системні: - С-м фетального кровообігу
- Септичний шок
- ДВЗ-синдром
- Внутрішньошлудочкові крововиливи
- Гіпоклікемія
- Ядерна жовтяниця
- Некротизуючий ентероколіт
- Ниркова недостатність
- Ретинопатія недоношеного